Величина втрат по ОБТ у війні РФ проти України, особливо зі сторони агресора, виглядає вражаючою та стала приводом для постановки питання про "смерть танка" як виду озброєння.
Однак якщо взяти до уваги факт, що наприклад під час арабо-ізраїльської війни 1973 року втрати сторін у танках виявились у 39 разів вище, аніж під час повномасштабного вторгнення Росії до нашої країни, і що після того самі танки ніхто не став "ховати" як вид озброєння, то це насправді суттєво "перевертає" картину. Такий висновок міститься в підсумках дискусії про осмислення досвіду російсько-української війни, яку провів вашингтонський аналітичний центр CSIS.
Читайте також: Як РФ відкрила, що придатність їх танків до ремонту в 3-5 разів нижча, аніж вважалось офіційно
Аргументи в цій дискусії про актуальність танка як виду озброєння виглядали так. Якщо взяти ще глибшу ретроспективу та звернутись до прикладу Другої світової війни, то там рівень втрат по танкам у всіх сторін виглядатиме катастрофічно високим, особливо у порівнянні з сучасністю, однак після того ніхто в світі про "смерть танків" говорити не став. Поточний рівень втрат по ОБТ у війні РФ проти України оцінюється до 4 машин на добу.
У відповідь можна апелювати, що мовляв у часи Другої світової танки використовувались для прориву оборони противника в глибину, у той час як зараз – скоріше як засіб вогневої підтримки для піхоти.
Але в сучасних умовах цінність ОБТ як виду озброєння саме в тому і полягає, бо навіть якщо у російсько-українській війні не відбуваються масштабні танкові битви, піхотинцям завжди треба опора на броню та вогневу міць.
Однак далі в дискусії звучить такий аргумент – мовляв, темпи виробництва нових танків в теорії можуть вийти на рівень достатній для компенсації будь-яких втрат від застосування ударних БПЛА; однак чи здатні країни Заходу "потягнути" такий темп виробництва нових ОБТ, а головне – які обсяги виробництва нових танків взагалі є доцільними на тлі панування дронів на полі бою.
Від Defense Express у цій історії хочемо звернути увагу для початку саме на кількісні показники, тобто про заявлену різницю в 39 разів за рівнем втрат танків у арабо-ізраїльській війні 1973 року та російсько-українській повномасштабній війні.
Ця цифра може виглядати вкрай дивною хоча би тому, що за підсумками "війни Судного дня" 1973 року Ізраїль втратив загалом безповоротно 810 танків та ББМ, арабські країни – 1775 танків та ББМ. Але далі варто звернути увагу саме на приставку "безповоротно" і на те, що учасники дискусії в CSIS вирішили взяти до уваги показник і середньодобових втрат.
А таке порівняння у свою чергу дозволяє сформулювати таку тезу: варто оцінювати не тільки формальну вартість дронів і танків як виду озброєння, але й також – строк для виробництва необхідної кількості цих самих БПЛА та оціночний цикл відновлення або просто ремонту ОБТ після пошкоджень в бою.
Читайте також: Рашисти не розуміють, що робити з танками, натомість пропонують ставку саме на КАБи, дрони і далекобійні ракети
