Отже, які уроки можна отримати з дій ЗС Росії на цьому етапі, які сильні та слабкі сторони показали там ЗС Росії? А вони показали, як можуть висадити десант на узбережжя України. Але оскільки це були двосторонні навчання, вони одночасно показали, як цей десант можна відбити.
Для проведення основного етапу навчань були зібрані у Криму підрозділи 58-ої ОА, 4-ої армії ВПС та ППО, кораблі та судна, частини берегових військ ЧФ, частина сил Кфл та підрозділи ВДВ (7-ої та 76-ої ДШД, 98-ої ВДД). Частина військ відпрацьовували вторгнення, решта – оборону.
Читайте також: Відповідь на навчання РФ в окупованому Криму: Повітряні Сили здійняли у повітря літаки з "Кульбакино"
"Супротивник", який оборонявся, розгорнув засоби берегових військ, ППО та ПКРК. Рухомий загін загородження саперного б-ну 42-ої МСД встановив протидесантні міни на березі (ПТС-2 дистанційно встановили міни на мілководді, а на суші під прикриттям димової завіси ГМЗ встановив мінне поле у 3 ряди з мінами ТМ-62). Це може затримати висадку, але ненадовго. Потрібні засоби ефективніше.
Для відбиття повітряного удару підрозділи ППО 22-го АК задіяли д-ни ЗРК "Бук-М3" та батареї "Тор-М2". Як "цілі" застосовувалися ракети-мішені "Саман" та 120-мм освітлювальні міни. 1096-й ЗРп 22-го АК мав ЗРК "Оса-АКМ". Можливо, він був посилений або переозброєний (додані не менше 2-х д-нів ЗРК "Бук-М3" та 2-х батарей "Тор-М2"). Це ефективні ЗРК, особливо, у поєднанні. Але застосування ракет "Саман" та 120-мм мін дуже полегшило роботу цих ЗРК. Це вже несумісне з реальністю.
Для висадки морського десанту угруповання ЧФ було посилене 4 БДК, які прийшли з Балтійського та Південного флотів, а також 8 десантними катерами Кфл. Це вказує на одну з критичних проблем ЧФ та ВМФ Росії – недостатню кількість десантно-висадочних засобів, їхню малу місткість, моральну та фізичну застарілість.
У висадці на полігоні Опук брало участь лише 7 БДК пр.775 та 775М, тоді як ЧФ сам має 7 БДК (3 пр.1171, 3 пр.775 та 1 – 775М). Але хоча БДК пр.1171 несе 45 ББМ, а БДК пр.775 – 13 ББМ, перші дуже застаріли. ВМФ отримав їх у 1966, 1968, 1975 роках та за технічним станом вони, мабуть, не змогли брати участь у навчанні, як й 1 БДК пр.775 ЧФ.
Взагалі усі БДК пр.1174 та 775 Чорноморського, Балтійського та Північного флоту сильно зношені, оскільки нещадно експлуатувалися у "сирійському експресі". І ще – з Балтійського моря у Чорне вийшли 3 БДК, але до Чорного моря дійшло 2. Куди подівся 3-й БДК ("Минск") – невідомо.
Комбінований повітряно-морський десант почався з масованої артпідготовки та ударів авіації
БДК пр. 1171 та 775 мають застарілу апарельну конструкцію, малу швидкість, слабку артилерію (57-мм гармати) та засоби ППО, в них немає вертольотів. З нових БДК є лише 2 пр.11711 (на СФ) з більшою місткістю (несуть по 2 вертольоти). Але це теж апарельні кораблі, в них немає артилерії та слабкі засоби ППО (30-мм гармати). Будуються ще 2 таких БДК (поліпшених) та 2 УДК, але вони надійдуть до ВМФ нескоро.
Комбінований повітряно-морський десант почався з масованої артпідготовки та ударів авіації. З моря операцію вогнем підтримала корабельна група з двох фрегатів та двох МРК ЧФ й катери Кфл. Артпідготовку десанту забезпечили 2 фрегата пр.11356 та 2 МРК пр. 21631 зі 100-мм гарматами (стріляють на 21 км). Вогонь коректували БпЛА з фрегатів. Також вогонь вели 3 катери пр.1204 з 76-мм гарматами (вони неефективні). Але українські 203-мм СП 2С7 та 152-мм гармати 2А36 стріляють на 37,5 км та 28,4 км.
Дві ескадрильї літаків 4-ої армії ВПС та ППО й морської авіації ЧФ завдали ракетно-бомбового удару по "десантному загону кораблів". Винищувачі Су-30СМ, бомбардувальники Су-24 та Су-34 виконали політ на гранично малій висоті. Су-30СМ та Су-34 пустили ПКР Х-31А, а Су-24М з СНП-24 нанесли точний удар бомбами.
Тактика висадки прямо на берег застаріла. Вона вимагає узбережжя, зручного для підходу апарельних БДК з малою осадкою
Ймовірно, це наліт Су-30СМ 43-го МШАп (Саки), Су-34 559-го БАП (Морозовск) та Су-24М 11-го САП (Маринівка). Наліт з застосуванням ПКР Х-31А та бомб міг би розгромити десантну групу та загін вогневої підтримки, якби не захист винищувачів Су-30СМ 31-го ВАп, ЗРС С-300Ф крейсера та д-нів ЗРС С-400 12-го та 18-го ЗРп.
На жаль, ЗС України мають лише 6 Су-24М та в них нема ПКР. Цим епізодом ЗС РФ намагалися налякати кораблі НАТО, що заходять у Чорне море.
Морський десант почався з висадки на узбережжі з вертольотів Ка-27 та Ка-29 штурмових підрозділів морської піхоти, які захопили невелику смугу вздовж моря та провели її розмінування. Усього висадилося до 20 саперів з 3 Ка-27ПС та 1 Ка-29. З такими "військами" захопити навіть невелику смугу вздовж моря можна лише при відсутності там "супротивника", а провести її розмінування у потрібні терміни неможливо. Це знову несумісне з реальністю.
У ближньому тилу "супротивника" сіли 20 вертольотів Ми-8АМШТ з двома ротами 70-го МСп 42-ої МСД. Їх супроводжували 8 Ка-52. Другою хвилею прибув аеромобільний б-н 56-ої ОДШБр. 39-й вертолітний полк 27-ої САД має, у т.ч. 20 Ми-8АМТШ та 16 Ка-52.
Вертолітний десант можливий лише після знищення ВПС "супротивника" та систем ППО у зоні досяжності. Також треба знищити у зоні висадки й піхоту "супротивника", тому що для вертольотів становлять загрозу не тільки ПЗРК та ЗУ-23, але й РПГ-7 та кулемети. Тому д-ни РСЗВ "Торнадо-Г" та вертольоти Ка-52 забезпечили висадку вогнем. Але вертолітний десант висаджувався на полігоні без опору "ворога" – це знову несумісне з реальністю.
Щоб розвинути успіх десанту, 40 Ил-76 висадили на полігон 2000 бійців 98-ої ВДД. Спочатку скинули 60 ББМ, потім десантників. Їх прикривали Су-30СМ. Висадка парашутного десанту показала одну з проблем ВКС РФ – мала кількість, старіння та зношеність основних літаків парку ВТА (Ил-76МД, у частинах до 85 од.)
Висадку вели до 25 Ил-76МД 708-го ВТАп, та ще до 15 Ил-76МД іншого ВТАп. Для парашутної висадки 2000 бійців та 60 ББМ (до 4-х БТГ, у т.ч. лише 2 на БМД-2) 217-го та 331-го ПДп 98-ої ВДД знадобилося 40 Ил-78МД – майже 1/2 парку ВТА.
Але для десантування в Україні й наявного парку ВТА досить. Однак це можливо лише після знищення ВПС "супротивника" та його систем ППО у зоні досяжності.
Розширили плацдарм на березі групи на швидкісних катерах "Раптор" та гумових човнах. Першими з моря на плацдарм, захоплений вертолітним десантом, висадилися групи розвідників 177-го ОпМП на патрульних катерах пр.03160 "Раптор" та гумових човнах. ЧФ має 7 катерів пр.03160 (на кожному до 20 бійців). Разом з човнами вони могли висадити роту. Потім з 8 десантних катерів Кфл (1 пр.21820, 1 пр.1176 та 6 пр. 11770) висадилася 1 РТГ 177-го ОпМП та розширила плацдарм.
Після цього до необладнаного берега підійшли 7 БДК з основними силами десанту – 810-й ОБрМП ЧФ та 177-го ОпМП Кфл. Корабельна артилерія та РСЗВ десантних кораблів підключилися до придушення осередків опору "супротивника" на березі.
У відповідь СГ "Мста-С" "супротивника" наносили удари, у т.ч. коректованими снарядами "Краснополь". За допомогою КРУС "Стрелец" вони вражали навіть катери. Застосували для стрільби по морській мішені також системи ТОС-1А.
Берегове угруповання артилерії постійно змінювало позиції та маневрувало, щоб не потрапити під вогонь у відповідь. 7 БДК (5 пр.775 та 2 пр.775М), висадили прямо на берег 2 БТГ на БТР-82А (+ ЗСУ "Шилка", установки розмінування УР-77 тощо) Тобто, вони не випустили БТР далеко від берега, щоб забезпечити безпеку БДК, а вперлися у "необладнаний" пляж (хоча, судячи з відео, БДК причалювали до заздалегідь насипаних шляхів – й це знову несумісне з правдою).
Тактика висадки прямо на берег застаріла. Вона вимагає узбережжя, зручного для підходу апарельних БДК з малою осадкою, та відсутності опору "супротивника". Але ж опір було – повідомлялося, що РСЗВ "супротивника" "Торнадо-Г" та "Ураган" вразили вогнем кораблі те катери ще на дальності до 35 км, а з 20 км вели вогонь СГ "Мста-С" з високоточними снарядами "Краснополь".
Десант був би розгромлений також у момент висадки – БДК причалили до пляжу на 100 м один від одного. Відмінна мішень для ТОС-1А. А головне – групи кораблів та катерів були б розгромлені далеко у морі д-нами БРК "Бастион" та "Бал" (їх вихід на позиції показали на відео). Тут ще одне несумісне з реальністю.
Незважаючи на сильну протидію, десантному угрупованню вдалося під прикриттям димової завіси висадитися на берег, зробити прохід у мінних загородженнях за допомогою УР-77, захопити плацдарм на березі та просунутися вглиб полігону, а потім з'єднатися з десантниками.
Звідси на основному етапі міжвидових навчань ЗС РФ, сторона, яка за сценарієм напала (як Росія на Україну), природно, перемогла. Вона висадила повітряні десанти, а потім морські, захопила плацдарм та з'єдналася з повітряними десантами.
З боку російських військ було багато дій, несумісних з реальністю...
Сторона, яка захищалась (Україна) не змогла відбити напад, хоча вона ж (як Росія, яка захищає Крим), була здатна це зробити завдяки потужним формуванням БО (у т.ч. ПКРК та гарматам/РСЗВ, прикритим засобами ППО).
Було висаджено 3 десанти: вертолітний (2 РТГ МСп та 1 БТГ ДШп), парашутний (4 БТГ ВДД) та морський (1 РТГ ОпМП та 2 БТГ ОбрМП). Військ, висаджених у повітряних десантах (парашутному та вертолітному) виявилося вдвічі більше, ніж у морському, що говорить про те, що повітряні засоби десантування ЗС РФ мають більші можливості, ніж морські.
Але ж основним повинен бути морський десант, що дозволяє направити з Криму через Перекоп /Чонгар війська з танками, артилерією та іншим важким ОВТ.
Тому в разі реалізації цього сценарію у перспективі Україні треба намагатися засобами ППО не допустити висадки повітряних десантів, та головне – не допустити висадки морського десанту, завдавши удари по десантній групи у морі за допомогою д-нів ПКРК "Нептун", потім СП 2С7, гармат 2А36, РСЗВ "Вiльха", "Вiльха-М" та "Смерч" та "Ураган", прикривши їх ЗРК.
У разі ж успішної висадки, треба намагатися блокувати ці десанти формуваннями СВ, МП, ДШВ, НГ, ТО та не допустити з'єднання груп десанту, а потім їх оточити та знищити по частинах.
Але є ще одна проблема. Якщо порівняти парашутний полк, бригаду морської піхоти та мотострілецьку бригаду ЗС Росії, то видно, що остання значно потужніше двох перших.
- 217-й ПДп 98-ої ВДД має 3 парашутно-десантних б-ни, д-н САО, 2 батареї (ПТРК та зенітна), 7 рот (розвідки, інженерно-саперна, зв'язку, дес. забезпечення, мат. забезпечення (МО), ремонтна, медична) тощо. У полку 1660 осіб, 111 БМД-2, 24 БТР-Д, 18 САО "Нона-С", 6 ПТРК "Робот", 8 ЗУ "Скрежет" з ПЗРК. Полк може сформувати 2 БТГ по 31 БМД, 8 БТР, 6 САО, 3 ПТРК та 4 ЗУ. Хоча на полігоні Опук висаджувалися 2 БТГ по 30 БМ.
- БМД-2, БТР-Д та БМ на їх базі – плаваючі. Але вони застаріли, зношені, мають слабку броню та старі ПТРК "Конкурс". 7-ма та 76-та ДШД отримали сучасні БМД-4М, але оскільки Ил-76МД несуть або 3 БМД-2, або 2 БМД-4М, то у парашутному десанті на полігоні Опук висаджували лише БМД-2.
- 810-та ОбрМП має 5 б-нів (2 морської піхоти, десантно-штурмовий, розвідки, МО), 2 д-ни (СГ та зенітний), 2 батареї (РСЗВ та ПТРК), 7 рот (снайперів, зв'язку, РЕБ, інженерно-десантна, вогнеметна, ремонтна, десантно-висадочних засобів) тощо. У бригаді 2830 осіб, 184 БТР-82А, 12 САО "Нона-С", 18 СГ "Гвоздика", 6 РСЗВ "Град", 6 ЗРК "Стрела-10", 6 ЗСУ "Шилка". Бригада може сформувати 2 БТГ по б-ну МП, ДШ роті, батареї СГ та САО, взводу РСЗВ, ЗРК, ЗСУ. Це 40 БТР, 6 СГ, 6 САО, 3 РСЗВ, 3 ЗРК, 2 ЗСУ. Хоча на Опук висаджувалися БТГ по 45 БМ.
- З них БТР та САО плаваючі (до 10 км/г), СГ та ЗРК обмежено плаваючі (до 5 км/г), а РСЗВ та ЗСУ не плавають. Не плаваючі та обмежено плаваючі БМ вимагають підходу БДК та ДК до берега, що ускладнює висадку на мілководді. Багато БМ застаріли, у т.ч. СГ, САО, РСЗВ, ЗРК та ЗСУ. Сучасні лише БТР-82А, але в них низькі мореплавство, швидкість на воді та прохідність на березі, слабка броня та нема ПТРК, а гармата 2А72 неточна. Українські БТР-3/4 мають кращу броню, гармату точніше та ПТРК.
- 136-та ОМСбр має 9 б-нів (3 мотострілецькі, танковий, розвідки, інженерно-саперний, управління, ремонтний, МО), 4 арт. д-ни (2 СГ, РСЗВ, ПТРК), 2 зенітних д-ни (ракетний та ракетно-артилерійський), 6 рот (снайперів, БЛА, РХБЗ, РЕБ, комендантська, медична) тощо.
- У бригаді 4000 осіб, 40 танків Т-90А, 130 БМП-3, 17 БТР-82А, 11 БТР-80, 33 МТ-ЛБ, 32 міномети "Сани", 41 СГ "Акация", 18 РСЗО "Град", 12 ПТРК "Штурм-С", 12 ЗРК МД "Тор-М1" та 6 БД "Стрела-10", 6 ЗПРК "Тунгуска". Бригада може сформувати 2 БТГ по МС б-ни, танк. роті, д-ну СГ, батареї РСЗВ, ПТРК та ЗРК, взводу ЗПРК. Це 40 БМП, 10 танків, 18 СГ, 6 РСЗВ, 6 ПТРК, 4 ЗРК, 3 ЗПРК.
- З них БМП та БТР плаваючі, ПТРК обмежено плаваючі, а танки, СГ, міномети, РСЗВ, ЗРК МД та ЗПРК не плавають. Тобто ця бригада призначена не для десантування з моря, а для виходу з Криму через Перекоп/Чонгар, коли повітряні та морські десанти «відкриють» цей вихід. А танки Т-90А та БМП-3 – найефективніші у СВ.
- Порівняння ПДп, ОбрМП та ОМСбр показує, що ПДп слабкіше усіх – немає танків, СГ, РСЗВ, ЗРК, ЗСУ, менше бійців, ББМ, артилерії.
- ОбрМП теж не має танків, але сильніше, ніж ПДп – у 1,7 раз більше бійців, у 1,4 рази – ББМ, є РСЗВ, ЗРК БД, ЗСУ, а кількість СГ, САО та РСЗВ вдвічі більше, ніж САО у ПДп.
- ОМСбр значно сильніше ОБрМП – є танки, БМП-3, міномети, ЗРК БД та МД, у 1,7 раз більше бійців, у 2-3 рази – СГ, РСЗВ, ПТРК та засобів ППО. Тобто за кількістю бійців, кількістю та якістю ОВТ ОМСбр значно сильніше, ніж ОбрМП й тим більш – ПДп, які кращі лише у підготовці бійців. Й хоча йде переозброєння ПДп на БМД-4М та перехід ОбрМП на нові штати (у бригаді збільшиться кількість б-нів, один б-н отримає БМП-3Ф, додасться танковий б-н тощо), все одно ОМСбр буде сильніше.
Та хоча українські ОМбр не набагато слабкіше російських ОМСбр, але українські ОМПбр слабкіші.
Тому тактика ЗС України у разі спроби вторгнення ЗС РФ з Криму може полягати у тому, щоб усіма силами захищати Перекоп/Чонгар, тому що відбити удар російських ОМСбр, що вийшли з Криму на Таврійськ та Мелітополь українським військам буде складно.
Тим більш, що російські бригади можуть підтримувати вогнем д-ни 50-го Ап 42-ої МСД (з СГ "Мста-С" та РСЗВ "Град") та д-ни 8-го Ап 22-го АК (з гаубицями "Мста-Б", РСЗВ "Торнадо-Г"/"Град" та "Ураган"), а з повітря – літаки Су-34, Су-30СМ, Су-25СМ3, вертольоти Ка-52 тощо.
Щоб українським військам утримати оборону на Перекопі/Чонгару, вони не повинні дозволити російському морському десанту з'єднався з повітряним. Якщо вдасться зірвати повітряний десант, зірветься й морський, а якщо зірветься морський - зірветься уся операція.
Головне – ЗС України необхідно забезпечити ППО своїх наземних військ, й ті відіб'ють вторгнення. Але ППО України – велика та складна проблема, яка потребує окремої статті.
Якщо б "супротивник" оборонявся згідно його можливостям, підсумок був би інший...
А те, що показали ЗС Росії 22 квітня на полігоні Опук – це з одного боку репетиція окремих, формально пов'язаних, але невідповідних елементів висадки десантів (занадто малої групи саперів з вертольотів, вертолітного десанту, який захопив плацдарм, передового загону морського десанту, занадто великого парашутного десанту, занадто малого основного морського десанту, з'єднання цих десантних військ), а з іншого боку – спроби відбити ці десанти (удари ПКР літаків та ПКРК, наліт авіації, удари РСЗВ та гармат, мінування узбережжя).
Також було багато дій, несумісних з реальністю. Підсумок був вирішений наперед (наступаючі перемогли), хоча якщо б "супротивник" оборонявся згідно його можливостям, підсумок був би інший.
* * *
Зараз війська РФ відводяться від України, але повернуться у місця постійної дислокації не усі. Основну частину бронетехніки та озброєнь 41-ої ЗА залишать у таборі на полігоні Погоново Воронезької обл. Вони будуть задіяні у СКШН "Запад-2021" у вересні.
Облаштовуватиметься у Феодосії й 56-я ОДШбр. Її скоротять до полку та переведуть до Криму з Камишина Волгоградської обл. Вона пристосована для аеромобільних дій що й було показано на навчаннях.
Звідси видно, що чергова спроба керівництва Росії залякати Україну та країни НАТО загрозою вторгнення військ РФ з Криму до України не закінчилася відведенням військ Росії від кордонів України. Але такі спроби продовжаться.
26 квітня було демонстративно оголошено про призов на військові збори запасників. Також повідомлялося про плани розгортання у 2021 р з 20-ої ОМСбр 8-ої ЗА Південного ВО 20-ої МСД (до речі, у 2020 р з 19-ої ОМСбр 58-ої ЗА була розгорнута 19-та МСД). А у 2022 р намічено у 4-й ТД 1-ої ТА замінити БМП-2 на БМП-3 тощо.
Але масоване зосередження військ РФ біля кордонів України та навчання у Криму показали серйозність намірів Росії залякуванням домогтися своїх геополітичних цілей. Та, сподіваємося, вона знайде гідну протидію з боку України та її партнерів, у першу чергу США, яким керівництво Росії кинуло виклик.
Олексій Яровий, спеціально для Defense Express
Читайте також: Став відомий задум навчань РФ "Запад-2021": бій у містах спільно з армією Білорусі
