Нещодавно, розвідники підрозділу "ТУР" 225-ї ОШП знайшли на рашистському складі БК доволі цікаві детонатори, якими виявились німецькі Kl. Az. 23 umg часів Другої світової війни. Якщо подивитись уважніше, то на них можна побачити клеймо WaA з кодом та орлом зі свастикою.
Це клеймо ставили інспектори Waffenamt - управління озброєнь сухопутних військ нацистської Німеччини (звідки й виникло скорочення WaA), після проходження перевірки якості партією зброї чи боєприпасів. Завдяки цьому коду можна було з’ясувати завод походження, рік та інші відомості про зразок, але в цьому випадку деякі цифри коду погано видно.
Читайте також: Чи вдалося перевершити Patriot PAC-3 новому тайванському ЗРК Tien Kung IV
Щодо самого підривника, то Kl. Az. 23 umg призначався для 75-мм уламково-фугасних снарядів Sprenggranate 34 під 75-мм буксировані протитанкові гармати PaK 40 та танкові гармати KwK 40. Останні встановлювались у німецькі танки Pz.Kpfw. IV від модифікації F2 і вище, та САУ StuG III.
Хоча в мережі можна знайти повідомлення й про оснащення цими підривниками й снарядів інших калібрів, від 37 до 105-мм. У 225 ОШП зазначають, що знайдені ними Kl. Az. 23 umg, були поставлені до СРСР ще у період з 1939 року після розділу Польщі, до 1941 року, коли Німеччина розпочала вторгнення в СРСР.
В той час й справді Німеччина активно співпрацювала з СРСР, постачаючи різне промислове обладнання, зразки сучасної військової техніки та інші товари. Але щодо постачання зброї, то воно не носили масового характеру, це скоріш був обмін технологіями.
Більш ймовірним є те, що ці підривники були захоплені військами СРСР під час боїв, й з того моменту вони перебували на складах СРСР, а пізніше і РФ. Росія й досі має на своїх складах безліч трофейного озброєння, так деяке опинилось на ринках антикваріату в Європі після розпаду СРСР.
Якщо вважати, що Kl. Az. 23 umg дійсно були саме поставлені Німеччиною в період з 1939 по 1941 роки, то їм вже щонайменше 85 років. Попри те, що з першого погляду підривник зберігся у чудовому стані, навряд чи за 85 років вони залишились боєздатними, або ж кількість не спрацювань буде дуже високою.
Це в свою чергу ставить під сумнів сенс їх застосування. Взагалі залишається незрозумілим те, навіщо та яким чином Kl. Az. 23 umg опинились на фронті, а не в арсеналах РФ у "далеких закутках".
Навряд чи їх можна використовувати у якихось з наявних у РФ типах боєприпасів. Одразу можна відкинути теорію, що їх застосовують для ініціації певних саморобних боєприпасів, наприклад для скидів, бо для приведення його в бойове положення, йому необхідне обертання та відцентрова сила, яке створюється під час пострілу з нарізної гармати, а інакше він не спрацює.
Читайте також: Росіяни створюють на базі "Армати" нову БМПТ щоб замінити "Терминатор", але що з цього вийде
