Польща продовжує списання старих вертольотів, які попри свій вік у поточній ситуації точно не будуть зайвими для України. Тим паче, що мова здебільшого йде про радянські машини, які якщо і не у льотному стані, але цілком можуть стати джерелом запасних частин.
Відповідно до оприлюдненої польським профільним виданням Defense24 інформації, у 2026 році міноборони країни повністю спише всі вертольоти Мі-2, які у Польщі вироблялись за ліцензією на PZL Świdnik. Станом на 2022 рік формально в експлуатації знаходилось 57 вертольотів, але реальна кількість машин у льотному стані сьогодні невідома.
Читайте також: Щоб зупиняти російські Т-90М, німці куплять колісний винищувач танків, але це можуть одразу дві різні машини
З 57 польських Мі-2 17 одиниць належали до місцевої модернізації Mi-2URP та Mi-2URP-G з перетворенням цього легкого вертольота на ударний шляхом додавання 23-мм гармати НС-23КМ, двох кулеметів, інтеграції протитанкових ракет 9М14М "Малютка" та блоків некерованих ракет. У варіанті Mi-2URP-G - додано можливість використання ракет з ПЗРК 9М32М "Стрела-2М".
З боку Defense Express зазначимо, що на тлі цього одразу може з'явитися припущення, що такі Mi-2URP-G є доволі прагматичним засобом проти "Шахедів". Але проблема в тому, що Мі-2 має обмеження на максимальну швидкість і на висотах до 1500 метрів при температурі повітря понад 25 градусів інструкціями заборонено перевищувати швидкість 180 км/год. У холоднішу пору року дозволений максимум - 210 км/год.
Водночас "Шахед" має крейсерську швидкість у 180 км/год, тобто наздогнати таку ціль на Мі-2 буде доволі складною задачею. Особливо, якщо врахувати, що для старих бортів норми можуть бути ще суворішими.
Такі обмеження накладені через підвищені навантаження у системі управління несучим гвинтом. Водночас Mi-2URP несе доволі потужне, для своїх розмірів, важке озброєння. Тому зустрічаються дані, що його максимальна швидкість взагалі складає 160 км/год. Водночас роль Мі-2, як легкого транспортного та евакуаційного вертольота має не менше значення за умовного мисливця за "Шахедами".
Окрім Мі-2 у Польщі у 2026 році спишуть й всі протичовнові палубні вертольоти Kaman SH-2G Seasprite у кількості чотирьох одиниць. Поляки їх отримали разом із вживаними фрегатами класу Oliver H. Perry на початку 2000-х років.
Відомо, що три з них пройшли модернізації у 2007-2009 роках під час яких до озброєння вертольотів було додано європейські легкі торпеди MU90, які можуть використовуватись разом зі штатними американськими Mk 44, Mk 46 та Mk 50. Окрім того, вертоліт може використовувати ракети Penguin, Maverick та Sea Skua. Головним інструментом SH-2G Seasprite є акустичні буї для пошуку субмарин та радіолокаційна станція LN-66HP, яка дозволяє виявляти надводні цілі.
Водночас сценарії використання Україною протичовнових Kaman SH-2G Seasprite доволі обмежені реаліями поля бою. Також, якщо розглядати теоретичну можливість передачі, то слід зважити на те, що це новий тип гелікоптера американського виробництва, опанування експлуатації якого може зайняти доволі значний час, а ремонт та підтримка у льотному стані бути доволі коштовними. Водночас протичовнові вертольоти дуже дорогі самі по собі, наприклад, у 2019 році Австралія закупила 24 MH-60R Seahawk за 3 млрд доларів, а за шість років ціни на озброєння стрибнули дуже сильно.
Наразі можливість передачі Варшавою вертольотів на посилення ЗСУ, які вона все одно списує, залишається лише теоретичним варіантом. Зрештою Польща дуже активно підтримувала Україну озброєнням та передала близько 10-12 ударних вертольотів Мі-24, скоротивши їхню кількість у себе до 16-18. При цьому списані польські Мі-24 будуть не раніше 2027. Водночас про плани чи фактичну передачу до України протичовнових вертольотів Мі-14, які Польща списує у 2025 році, поки нічого не відомо. Але це може бути пов'язано із утаємниченістю таких заходів.
Читайте також: Німеччина хоче плавучий безпілотний ракетний арсенал для дій в Атлантиці проти РФ
