Українське військо продовжує вкрай успішне, а головне - швидке просування, звільняючи Харківську область від окупантів.
Вже сьогодні зранку 10 вересня з'явились фото та відео зі звільненого Куп'янська, а зараз у ЗМІ активно шириться відео з околиць Ізюму.
Читайте також: ОК "Південь" говорить, що ЗСУ вже просунулись на Херсонщині на декілька десятків кілометрів
Мова йде про західні околиці міста, але пауза, з якою бійці ЗСУ публікують відео, може становити до 1-2 діб.
Враховуючи панічні та масові повідомлення від так званих рашиських "воєнкорів" армія РФ у Ізюмі скоріше нагадує "кота Шредингера". Ворог або перебуває в оперативному оточенні, коли ще має сполучення дорогами, які прострілюється, чи вже у повному оточенні. Або втікає з міста без важкого озброєння та з сумнівними перспективами.
За різною непідтвердженою інформацією ЗСУ встановили контроль над Савинцями, Лиманом та Ямполем, тим самим значно погіршивши оперативне положення ворога на схід від Осколу, не говорячи вже про угрупування в Ізюмі.
І необхідно розуміти, що ЗСУ показали найвищий рівень оперативного та стратегічного мистецтва. По-перше, відбулось розхитування оборони противника. Спочатку, посиливши тиск на плацдарм рашистів на правобережжі під Херсоном, Генштаб ЗСУ змусив командування ворога направляти додаткові сили саме на південь.
Вже після цього на діаметрально протилежному напрямі відбувся максимально швидкий прорив оборони з обходом головних опорних пунктів ворога, залишаючи задачу їх блокування силам другого ешелону наступу. Це дозволяє замість впирання в оборону - вийти на оперативний простір, здійснювати рейди по позиціях ворожої артилерії та перерізати комунікації. Це класичний підхід "за підручником" та у повній ідеології дій "легких бригад" за настановами НАТО, де все зводиться до квінтесенції - "темп-темп-темп".
Але все це було зроблено без переваги у повітрі, яка є базисом дій всіх західних армій. І ця операція ЗСУ вже увійшла у підручники військового мистецтва. Водночас треба розуміти, що кожна операція має свої розраховані строки та рубежі на які необхідно вийти й закріпитися.
У цій ситуації виникає найголовніше логічне питання відносно контрзаходів армії РФ. Класичний підхід - формування нової лінії оборони на сході з опорою на якусь водну перешкоду, у ролі якої можуть виступити Оскіл, або враховуючи більш реалістичний для рашистів варіант - річка Красна вже у Луганській області. Але враховуючи, в першу чергу політичність всіх військових рішень, армія РФ може отримати наказ утримувати адміністративну межу між Харківською та Луганською областю.
Окремим питанням буде стояти доля північної ділянки між Сіверським Донцем та Осколом, де все залежить від подальших кроків ЗСУ та наявності там можливостей та спроможностей армії РФ створити нові рубежі оборони від наступу з півдня, а не тільки з заходу.
У будь-якому випадку, для реалізації нових ліній оборони армія РФ має перекинути додаткові сили, розгорнути їх та облаштувати позиції. На що необхідний, в першу чергу, час. Класичний шлях його виграшу є спроба контрнаступу і для рашистів найбільш логічним напрямом для нього є якраз ділянка між річками Сіверський Донець, точніше Печенізьким водосховищем та Осколом. Але і для його організації також необхідний час та сили.
Таким чином, головним фактором для Кремля зараз є якраз час. Він необхідний для знаходження сил, які можливо кинути на Харківщину, він необхідний для перекидання та концентрації чи укріпленні на певних рубежах. І буде вкрай цікаво спостерігати за тим, коли почавши гасити одну пожежу у Москві побачать, що вогонь спалахне зовсім в іншому боці.
Читайте також: Дефіциту Excalibur не буде: Пентагон деталізував постачання Україні високоточних боєприпасів
