У деяких джерелах можна зустріти згадку про те, що у 1990-х роках Хорватія була в числі власників ЗРК С-300, і це насправді неочікуваний факт. З огляду особливо на те, що на початок 2024 року, згідно з даними The Military Balance, протиповітряна оборона Хорватії опиралась на деяку кількість комплексів "Стрела-2", "Стрела-10", ПЗРК "Игла" та винищувачі МиГ-21 (уже виведені з бойового чергування на даний момент).
А якщо тут деталізувати, що хорвати володіли навіть некомплектним С-300, але це їм все рівно забезпечило протиповітряну оборону на належному рівні – історія почне виглядати ще цікавіше.
Читайте також: Як серби у 1990-х зробили "кустарний ЗРК" під "апгрейд" Р-60 та Р-73, і як воно стріляло
Стисло цю історію, опираючись на деталі у відкритому доступі, можна описати так. Після відбиття першої навали агресії Сербії у 1991 році Хорватії були життєво необхідними поставки важкого озброєння, зокрема літаків та засобів протиповітряної оборони.
Однак проблема полягала в тому, що на легальні поставки до Хорватії діяло фактичне ембарго, тому озброєння для цієї країни довелось шукати на "тіньовому ринку", що був рясно насичений після розвалу СРСР та "Організації Варшавського договору".
У всіх історіях по закупівлі зброї для Хорватії фігурував бізнесмен Звонко Зубак, співвласник компанії Winsley Finance Limited. За найбільш поширеною версією, фактичним продавцем комплексу С-300ПМУ (як і іншого критичного важливого озброєння) для Хорватії стала насправді Росія; хоча постфактум росіяни це намагались заперечувати з огляду на "дружбу" із Сербією. А от далі починається найцікавіше.
За деякими даними, росіяни поставили хорватам взагалі «некомплектний» С-300ПМУ, в сенсі протягом 1994-1995 років було передано тільки шість пускових установок та 24 транспортно-пускові контейнери (ТПК), при не розкривається, чи були передані зенітні ракети до цього ЗРК хоч в якійсь кількості. РЛС та пункт бойового управління цього комплексу поставлені не були.
І водночас, ця вся поставка обійшлась у 200 мільйонів доларів за поточним курсом, виплату яких від уряду Хорватії згаданий вище Звонко Зубак добився лише наприкінці 2024 року.
Однак навіть попри ці обставини, цей С-300ПМУ все ж забезпечив протиповітряну оборону Хорватії, але скоріше за рахунок психологічного фактору. Під час параду в місті Ярунь у травні 1995 року хорватські військові продемонстрували наявність ТПК до С-300 на трейлерах, і цього виявилось цілком достатньо, аби Сербія припинила польоти своїх МиГ-29 над територією Хорватії.
Якою була подальша доля хорватського С-300ПМУ - лишається невідомим, у відкритому доступі можна знайти лише кілька фото із демонстрацією елементів цього комплексу на параді у травні 1995 року.
Однак ця просто цікава історія про заплутану закупівлю засобу протиповітряної оборони, що відбулась під час масштабної війни на Балканах, безумовно заслуговує на увагу, тому ми про неї й розповіли.
Читайте також: Як серби схрестили ракети від С-75 та бомби, і що з того вийшло
