Попри масове домінування дронів на полі бою російсько-української війни, артилерія все ще займає серйозне місце серед засобів ураження та підтримки військ. Тож варто розглянути, чому ж зараз для ЗСУ стали пріоритетними далекобійні 155-мм постріли.
Таке питання стає важливим на фоні порушених "Українською бронетехнікою" проблем закупівлі боєприпасів та відсутності поки контрактів. Компанія там зазначила, що саме підвищену дальність визначили як пріоритетний напрям.
Читайте також: У Туреччині лише одна компанія вже має аж три "діпстрайки" на 1000 км і більше, але для чого стільки
Як Defense Express писав раніше, найпоширенішим 155-мм артилерійським снарядом на сьогодні є M107, які почали виробляти у першій половині 1960-х років. За всі ці десятиліття була створена велика промислова інфраструктура, яка забезпечує масовість та дешевизну випуску.
Водночас великою проблемою тут є оптимізація такого боєприпасу під артилерію з довжиною ствола у 39 калібрів, як от САУ M109, забезпечуючи дальність у 18-22 км. Одначе при використанні зі стволами на 39 калібрів, як от "Богдана", CAESAR та Krab, то ця відстань не зростає.
У результаті гармати та гаубиці мають перебувати ближче до лінії зіткнення та більше ризикувати, бо підвищується ризик ураження дронами. Звісно, розробляється вітчизняна причіпна "Марта" на 39 калібрів, але це лише допоможе з маскуванням, а не вирішить питання малої дальності.
Наразі Силам оборони вже постачається різноманіття далекобійних снарядів. Наприклад є німецькі DM121 на 36 км та 47 км для версії з газодонним генератором M1711. Названі цифри актуальні для використання зі стволів довжиною 52 калібри, як от "Богдана" чи PzH 2000, хоча і для 39 калібрів є суттєве зростання.
Щодо локалізованих, то "Українська бронетехніка" за ліцензією від CSG виготовляє ERFB (Extended Range Full Bore) у варіантах BT, з донною виїмкою, та BB з донним газогенератором. Вони здатні вражати цілі на відстані до 33 та 43 км відповідно.
Таким чином можливо повністю утилізувати можливості сучасних артилерійських установок, у тому числі вітчизняного виробництва. Плюс можна діставати російські цілі далі, при цьому менше ризикуючи бути ураженим ворожими дронами.
Звісно, далекобійні снаряди будуть дорожчі за інші, особливо ті самі M107. Одначе якщо безпілотники дуже ускладнюють, або взагалі унеможливлюють застосування дешевших засобів, то вища ціна може бути того варта.
Наразі постачання таких боєприпасів, окрім українських компаній, здійснюється закупівлею іноземних пропозицій. Також вони надходять у межах військової допомоги. Конкретніше поки відомо про співпрацю з Німеччиною у цьому напрямку, але можливо участь беруть й інші країни.
З боку Defense Express закликаємо доєднатися до збору на те, що працює: "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.
Читайте також: Невже легендарну БМП Bradley замінить сама Bradley з безпілотною баштою, якщо прототип AMPV 30mm передали армії США
