Європа стала притримувати критично важливі для Україні зенітні ракети, бо боїться російських дронів. І це відбувається на тлі постійних повідомлень про акти саботажу та диверсій, котрі відбуваються в Європі на об’єктах критичної інфраструктури та військово-промислового комплексу, і за якими може стояти Кремль.
Це все примушує згадати про радянську доктрину диверсій в Європі зразка 1960-хх років, котра була сформульована задовго до появи в Кремля стратегічної авіації з "конвенційними" крилатими ракетами, наприклад ті самі Ту-95МС, які нині є "робочими конячками" дальньої авіації "ВКС РФ".
Читайте також: Перехоплювачі ракет "Кинджал" та "Циркон", нові танки, РСЗВ та інші розробки на мільярд євро від ЄС
Чому знадобився "гібридний інструмент"
Про цю історію ми уже раніше розповідали в одній з наших публікацій, тепер вважаємо за потрібне повторити, бо актуальність матеріалу суттєво виросла. Так от, коли кремлівські планувальники в 1960-хх роках готувались до "великої війни" проти НАТО в Європі, то вперлись у необхідність мати "конвенційний" інструмент ураження інфраструктури противника, щоб повністю виключало можливість масованого застосування ядерної зброї.
При цьому в Москві прагнули мати інструмент для ураження критичної інфраструктури ворога не тільки в ході прямого воєнного зіткнення, але й в умовно "мирний час". На перший погляд, нічого принципово нового, однак свої "але" крились у двох моментах - виконавці та послідовність ураження цілей.
Окремо акцентуємо, що основною ракетоносною модифікацією тих же Ту-95 у 1960-хх роках були Ту-95К як носії ракет Х-20. Один такий бомбардувальник міг нести лише одну таку ракету із стартовою масою 11,8 тонн, що була розрахована під виключно ядерний боєзаряд та могла бити на дальність лише до 600 кілометрів.
Виконавці й пріоритети
Якщо говорити про першу складову, то радянська доктрина 1960-хх років взагалі передбачала, що в умовно "мирний час" для актів диверсій у Європі можна залучати диверсантів із дипломатичним прикриттям. Тобто тут "зі старту" були зняті будь-які обмеження, зокрема морального характеру.
Моральні обмеження також були зняті в тому, що для актів диверсій у Західній Європі в СРСР готували громадян взагалі з країн "соціалістичного блоку", зокрема "НДР" (Східна Німеччина) або ж з Чехо-Словаччини (нині неіснуючої).
Щодо другого компоненту, тобто пріоритетності ураження, то тут послідовність була такою:
- електростанції та нафтопроводи;
- об’єкти транспортної інфраструктури та/або елементи системи їх управління;
- об’єкти комунального господарства;
- громадські організації та засоби масової інформації;
- профільні військові об’єкти країн НАТО.
При цьому концепція передбачала, що спочатку має відбутись безпосередній удар по цілі, а уже потім із успішного удару слід витискати максимальний психологічний ефект.
Блок висновків
Під час війни проти України та агресії проти всього цивілізованого світу Кремль використовує концептуальну базу, створену ще кілька десятків років тому, під час "Холодної війни". Напрацювання хоча й старі, але в поточних умовах вони виявились робочими.
В поточних умовах навряд чи доцільно робити акцент на тому, що мовляв європейці не розуміють ступеню реальної загрози від РФ. Як виявилось, таки розуміють, але це прямо відбивається на можливостях воюючої України ритмічно отримувати критично важливі зенітні ракети.
Тому доцільнішим виглядає говорити з європейськими партнерами не стільки про загальний рівень загрози від Росії, як скоріше про практичні спільні кроки в протидії актам диверсій та провокацій з використанням БПЛА, до яких вдаються росіяни.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: У Німеччині розгорнуть виробництво ракет-перехоплювачів проти "Орешника" і докуплять Arrow 3 ще на 3 млрд євро
