Експерт звертає увагу, що ефективність ТВ2 є тим більше високою, незважаючи на ту обставину, що вони вважаються «бюджетною опцією», тобто оптимальним рішенням за співвідношенням ціни та ефективності. Адже при вартості в межах $2-6 млн (залежно від комплектації) «Байрактари» за своїми можливостями майже дорівнюють більш дорогим аналогам вартістю понад $100 млн.
На думку відомого експерта польського ресурсу Defence 24, командора Максиміліана Дури, використання ЗСУ бойових дронів TB2 значно збільшує шанси не лише зупинити російського агресора, але витіснити його за межі України. Як вважає експерт, саме «Байрактари» сприяють перемозі української сторони шляхом повітряного терору, який вони влаштовують військам загарбника. Все це стає можливим завдяки високим ТТХ і тактиці використання ТВ2 українськими військовими, а також підтримці західних партнерів.
Читайте також: Bayraktar карає рашистів: підраховано, скільки техніки ворога знищено за час війни
«Байрактар» вже став своєрідним символом успішної боротьби з агресором, хоча, напевно, для досягнення перемоги самих лише дронів TB2 буде недостатньо. Адже набагато більших втрат загарбник зазнає від інших видів озброєння, особливо переносних протитанкових комплексів «Стугна», Javelin i NLAW, які ефективно використовуються ЗСУ. За оцінкою польського експерта Мацея Шопи, втрати сторін у поточній російсько-українській війні співвідносяться приблизно, як 3,5:1 на користь України.
Застосована ЗСУ тактика використання «Байрактарів», попри перевагу агресора у повітрі та наявність у нього кількісно і якісно сильної ППО та ракетних систем великої дальності дії, дозволяє уникати втрат і надалі виконувати бойові завдання. Цьому сприяє впровадження режиму таємності і повної прихованості усього, що так або інакше пов’язується з «Байрактарами» і взагалі з дронами, які використовують ЗСУ та інші українські силові структури. В офіційних повідомленнях не згадується про кількість ТВ2 на озброєнні ЗСУ, можливі втрати і, що суттєво, звідки і як вони діють. У ЗМІ не публікується жодних фото «Байрактарів» періоду війни, що унеможливлює локалізацію районів базування дронів та способів їх використання.
На відміну від Азербайджану, який під час останньої війни за визволення Нагірного Карабаху активно поширював у мережі відео з ефектним ураженням дронами вірменської бронетехніки та інших цілей, ЗСУ подають таку інформацію дозовано — з огляду на необхідність збереження в таємниці дислокації дронів в умовах переваги агресора у повітрі і загрози ракетних ударів.
Західні експерти припускають, що ЗСУ, ймовірно, використовують «Байрактари» із заздалегідь підготовлених майданчиків, розташування яких невідоме ворогові. Як ми знаємо, летовища ЗСУ агресор почав атакувати з першого дня відкритого вторгнення 24 лютого. Зокрема було атаковано ракетами й військовий аеродром Кульбакіно поблизу Миколаєва, де напередодні базувалися «Байрактари». На думку експертів, з початком війни — а можливо навіть раніше — ЗСУ роззосередили безпілотники по території країни, головним чином, на майданчиках, де повітряна загроза з боку противника є мінімальною.
За оцінкою Максиміліана Дури, для атаки цілей у Приазовському регіоні дрони з дальністю дії у 150-300 км (залежно від модифікації) мали б стартувати з районів між Харковом і Запоріжжям, тобто, зі смуги, де існує безпосередня повітряна загроза з боку росіян. При цьому оперативний радіус дії дронів рахується не від точки старту, а від найближчої станції управління і контролю або ретранслятора сигналів. Станція управління може оперативно змінювати дислокацію і приймати управління дронами від сусідніх станцій вже під час перебування у повітрі. За експертними оцінками, зазначене дозволяє повністю використовувати усі можливості «Байрактарів».
Тим більше, що останні мають велику автономність перебування у повітрі (рекордний показник становить понад 27 годин), тобто можуть долати великі відстані і на додачу ще кілька годин перебувати у визначеному районі для пошуку цілей. Максимальна швидкість дрона становить 222 км/год, а крейсерська (економічна) — 130 км/год, тому теоретично машина здатна подолати відстань навіть понад 1300 км, виконати там завдання і потім повернутись на базу. ЗСУ також користуються тим, що «Байрактар» TB2 не вимагає для старту і посадки довгих стартових смуг; він є цілком автономним під час старту, польоту і посадки, маючи три редундантні системи авіоніки, що полегшує роботу операторів. ТВ2 є дуже простим в обслуговуванні, не вимагають спеціальних «стерильних» ангарів та складного обладнання.
Використання «Байрактарів» можливе у двох основних варіантах – розвідувальному і ударному. Передусім, наявність оптоелектронної голівки дозволяє використовувати апарати в якості системи повітряної розвідки великої дальності дії. Це збільшує не лише ситуаційну поінформованість командування, а й дозволяє коригувати артилерійський вогонь в режимі онлайн, з одночасною оцінкою ефективності стрільби і втрат противника. Але найбільше вирізняє дрон «Байрактар» ТВ2 його здатність нести на зовнішній підвісці під крилами до 4-х плануючих високоточних бомб MAM-L i MAM-C турецького виробництва.
Вони мають лазерне наведення і застосовуються за принципом „побач і стріляй" („see-and-shoot"). При цьому ця високоточна зброя вражає виключно обрані цілі (танк, БТР, гармата тощо), обмежуючи побічні втрати, що особливо важливе під час боїв в умовах урбанізованої місцевості. Остання обставина вважається експертами особливо важливою, адже на відміну від росіян, українські військові всіляко уникають знищення будинків, інфраструктури тощо, концентруючись виключно на силах агресора.
ТВ2 дозволяє знищувати бронетехніку або інші об’єкти противника, які той намагається ховати серед забудови. Теоретично, під час одного бойового вильоту дрон може вразити до 4-х цілей, атакуючи їх як одночасно, так і послідовно. Це можуть бути одразу кілька бойових машин, наприклад, зі складу батареї ППО, як на марші, так і під час зупинки. За оцінками, якщо припустити, що ЗСУ щодня використовували щонайменше по три дрони ТВ2, то за перші лише 25 діб війни вони могли знищити до 300 одиниць ворожої техніки. Що важливо, усі атаки відбувалися зненацька, переважно в тилу ворога і до того ж на ретельно вибрані конкретні цілі.
Реальний перелік завдань, які вирішують ТВ2 в умовах війни і райони застосування машин, приховується. Але це не зменшує пропагандистського впливу і на широкий загал, оскільки використання «байрактарів» так чи інакше вважається безсумнівно ефективним і болючим для противника. Дуже часто, вважають експерти, операції українського спецназу в тилу ворога з відомих причин подаються, як успіх дронів ТВ2, що сприяє подальшому прихованому відходу спецпризначенців від місця операції. Відтак, агресор не розуміє, хто або що завдає удару у кожному конкретному випадку і перебуває у стані постійної напруги. Адже російські наземні засоби ППО і РЕБ виявилися малоефективними у боротьбі з ТВ2.
За понад місяць війни, попри численні пропагандистські заяви агресора про знищення 160 (!) українських БПЛА, лише одного разу вони змогли оприлюднити фото уламків збитого «байрактара» - на околицях Харкова. Це означає, що ЗСУ знають і вдало використовують слабкі місця російської ППО, елементи якої швидко самі перетворилися на першочергові цілі «байрактарів». ТВ2 здійснюють пуски керованих боєприпасів з безпечної для себе відстані, яка виключає можливість протидії з боку противника (до 8000 м). Повітряні Сили ЗСУ ретельно підходять до пошуку і вибору цілей для атак, концентруючись на чітко визначених найбільш цінних об’єктах, у тому числі поодиноких, що рухаються з великою швидкістю. Передусім, це мобільні пункти управління, ракетні комплекси, вантажівки з боєприпасами, бензовози тощо. Велика автономність «байрактарів», здатних перебувати у повітрі над визначеним районом кільканадцять годин, дозволяє знаходити і на вибір знищувати такі цілі.
Вже 27 лютого головнокомандувач ЗС України генерал Валерій Залужний повідомив про успішну атаку на ворожу колону в околицях місті Малин на Житомирщині і знищення «байрактаром» російського ЗРК «Бук». А 2 березня голова Сумської ОВА Дмитро Живицький повідомив про знищення «байрактарами» спільно з артилерією під час нічних атак поблизу Пустовойтівки та Бішкіна аж 180 одиниць російської бойової техніки і транспортних засобів: ЗРК 9K317 «Бук»-M2, танків, БТРів, вантажівок тощо. Варто згадати також про знищення 10 березня колони російської бронетехніки під Броварами тощо.
Своєю чергою, німецький військовий експерт Фонду Наука і Політика, відставний полковник Вольфганг Ріхтер оцінює можливості ТВ2 у російсько-українській війні менш оптимістично. На його думку, невеликої кількості ТВ2, які були на у ЗСУ на початку вторгнення, для застосування одразу на чотирьох напрямках наступу агресора було просто недостатньо. До того ж, вважає він, невідомо, яку кількість дронів ТВ2 агресор міг знищити на аеродромах під час першого удару вранці 24 лютого.
За експертними оцінками, Україна після 2019 року придбала в Туреччині щонайменше 12-20 «байрактарів», запасних частин і боєприпасів, а напередодні російської агресії замовила ще 16 машин. Завдяки цьому, ймовірно, за даними Товариства Турецьких Експортерів, експорт озброєння до України у січні-лютому 2022 року збільшився у 55 разів. При цьому, як подає ресурс Al-Monitor, Анкара надає для Києва 30% знижку на кожний ТВ2. 2 березня МЗС України повідомило про придбання додаткової партії дронів ТВ2, без уточнення кількості, а також боєприпасів для них. Брак офіційних повідомлень про це не дозволяє ворогові вірно оцінювати потенціал ЗСУ у цій сфері, тобто, скільки дронів, де, коли і з якою інтенсивністю може бути задіяно.
Експерти вважають, що попри неодноразові ракетні атаки Василькова, де розташовано центр технічного обслуговування ТВ2 і підготовки екіпажів, за понад місяць бойових дій українська сторона напевно підготувала необхідну кількість операторів ТВ2, що дозволяє постійно тримати над полем бою одразу кілька озброєних «байрактарів». Останні з успіхом компенсують ЗСУ нестачу бойових вертольотів та штурмової авіації, хоча вони і не несуть такої кількості озброєння. Тим не менше, вони суттєво ускладнюють життя російським загарбникам на фронті і в тилу. Наявність постійної загрози негативно впливає на психологічний стан і мораль російських вояків, які постійно очікують удару з повітря («слышу дрон, да не знаю, где он»).
Проблему для росіян також становить необхідність триматися на території України передусім доріг з твердим покриттям, часто це супроводжується зупинками колон у багатокілометрових корках. Тому українське командування постійно володіє даними, де і коли знаходиться противник. Проблему часто становить і величезна кількість цілей, які неможливо знищити одразу. Так, на початку російського вторгнення лише на підступах до Києва у складі ворожих колон одночасно рухалися щонайменше 2000 одиниць броньованої та іншої техники. Проблеми для російської армії існують і під час оборони. Адже, як це не дивно, оприлюднені МО РФ відео свідчать, що там так і не вивчили уроків з війни за Нагірний Карабах і продовжують надалі ховати свою бронетехніку та артилерійські системи у земляних капонірах, які чітко видно з повітря. Тому українські дрони атакують і знищують цілі з верхньої, найменш захищеної напівсфери.
Польський експерт, генерал у відставці Мечислав Бенік, колишній заступник начальника стратегічного командування НАТО, вважає, що використання БПЛА також сприяє іншим бойовим успіхам ЗСУ.
Зокрема, йдеться про численні випадки знищення українськими військовими російських штабів і загибелі генералів і інших вищих командирів можна пояснити якісною розвідкою і спроможністю дронів виявляти локації з підвищеним електромагнітним випромінюванням, що притаманно саме для штабів і пунктів управління військами. Наступно такі цілі атакувалися дронами і, залежно від обстановки, українськими ССО.
Натомість, зазначає генерал Бенік, самі по собі дрони війн не виграють і ще мабуть довго не зможуть вигравати. Головним є відповідне використання безпілотників в рамках загальної операційної системи – для здійснення розвідки, цілевказівки, коригування вогню артилерії тощо. Насамкінець, дрони і самі можуть завдавати точкових ударів високоточною зброєю. Західні експерти в цілому поки що не мають однозначної думки щодо того, чи здатні сучасні дрони виграти війну. Втім, майже напевно безпілотники впливають на її перебіг і прикладом цього вважається російсько-українська війна.
Особливо у випадку, коли українська армія надалі буде знищувати живу силу і техніку противника такими високими темпами.
Матеріал підготовлено оглядачем Defense Express спеціально для видання Український Тиждень.
Читайте також: ЗСУ показали на що дійсно здатний Bayraktar TB2: побачити ціль за 50 км та навести артилерію