У вересні 2025 року Індія провела успішний пуск балістичної ракети середньої дальності Agni-P, яка була розміщена на залізничній платформі. Так як Agni-P відноситься до класу БРСД, то одразу проситься порівняння з російською ракетою "Орєшнік".
Аналогія тут буде не до кінця повною: максимальна дальність пуску Agni-P складає до 2000 кілометрів (для "Орєшніка" - 5500 кілометрів), при цьому в обох випадках мова про двоступеневу твердопаливну балістичну ракету з бойовою частиною масою 1500 кілограмів. Однак тут значно цікавішим є саме питання про те, для чого індуси вирішили поставити свою БРСД Agni-P на залізничний хід, та чи буде таке рішення масовим, з огляду на дешевизну варіанту саме із колісним шасі.
Читайте також: Озвучені нові важливі параметри БРСД "Орешник", одну з яких вдалось знищити, а також темп виробництва
На цю розробку індійського ВПК звернули увагу експерти авторитетного IISS (Міжнародний інститут стратегічних досліджень) у своїй публікації "On track: India’s rail-based Agni-Prime", розміщеній за цим посиланням. Якщо коротко, то суть наступна.
Рішення поставити балістичну ракету середньої дальності на залізничний хід для самої Індії може бути цікавим хоча би з огляду на особливості рельєфу цієї країни – там переважає гориста місцевість, а якість мережі автомобільних доріг лишає бажати кращого. Залізниці в Індії є розгалуженими, переважно електрифікованими, і прив’язка саме до залізничних комунікацій може давати парадоксально кращу мобільність та гнучкість, аніж використання колісного шасі для БРСД.
На основі аналізу супутникових знімків автори IISS виявили мінімум два об’єкти, де можуть базуватись ракети Agni-P на залізничному ходу. Перший із них – в Деху, за 700 кілометрів від кордону з Пакистаном, другий – в Міссі, біля кордону з Китаєм.
Сам факт наявності в Індії балістичних ракет середньої дальності з опцією базування на залізничному ходу привертає увагу й тому, що приклади аналогічних проектів можна порахувати на пальцях однієї руки. Із цього переліку серійним буде хіба що радянський БЖРК "Молодец" під МБР РТ-23, далі варто пригадати американський нереалізований проект залізничного комплексу під МБР LGM -118 Peacekeeper (знята з озброєння в 2005 році).
Китай вивчав концептуальну можливість розгортання міжконтинентальних балістичних ракет DF-41, однак на практиці цей проект не було реалізовано.
Північна Корея в 2021 році провела випробування залізничної пускової установки під балістичну ракету KN-23. Однак далі ці роботи також не отримали подальшого розвитку.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Чи справді супер-бомби GBU-57 якими бомбили Іран, не вибухнули й через 7 місяці досі лежать в землі
