Аналіз проєкту російського безпілотника "Охотнік"

283
Аналіз проєкту  російського  безпілотника "Охотнік"

Усі безпілотні літальні апарати, незалежно від розмірів, маси і специфіки виконуваних завдань, повинні мати спільні характерні особливості: бути меншими в порівнянні з пілотованими аналогами, мати меншу помітність та бути значно дешевшими. Тому для правильної оцінки нового російського БпАК С-70, створеного компанією Сухого, варто розуміти, на виконання яких завдань розраховані ці машини й які особливості конструкції мають у цьому сприяти. Для Росії загалом та, передусім, для фірми Сухого розробка безпілотника "Охотнік" має велике значення. Втім, багато "невідомих" складових цього проєкту змушують обережно оцінювати його потенціал. Особливо з урахуванням загального відставання країни у галузі безпілотних розробок.

Безпілотні "мисливці". Від "Коршуна" до "Охотніка"

У колишньому СРСРрозробкою БпЛА спочатку займалося ДКБ Туполєва, що спеціалізувалося на проєктах бомбардувальників і пасажирських літаків. Коли у 70-х роках настав черговий пік зацікавленості у безпілотних платформах, питанням розробки дронів стали займатися всі авіаційні КБ. Так, того часу у КБ Сухого було розроблено проєкт БпЛА "Коршун" з двома невеликими реактивними двигунами (не плутати з також реактивним БпЛА Ту-300 "Коршун" початку 90-х років), здатний нести 500-кг бомбу. Втім, після чергового несподіваного переглядуна вищому рівні,в усіх КБ розробки БпЛА згорнули на етапі виготовлення прототипів.

Спроби повернутися до цієї тематики у 80-х роках для СРСР не були вдалими: бракувало ключових компонентів для створення БпЛА нового покоління, малогабаритних двигунів, малогабаритної розвідувальної апаратури та засобів зв’язку. Зрештою, радянські військові усіх рівнів не дуже собі уявляли, як користуватися безпілотниками.

Проблеми й запізнення у впровадженні БпЛА збіглися в часі з ерозією СРСР і до 1991 року наздогнати західні країни так і не вдалося. Коли СРСР розпався, зникли і всі коопераційні зв’язки між КБ і заводами, що існували раніше. А бюджет МО РФ виявився набагато меншим за бюджет МО СРСР.

Перші дані щодо планів стосовно вже власне російських бойових БпЛА були оприлюднені у 2009 році. Серед усього повідомлялося, що перша така машина має бути створена спільно фірмами Сухого і Мікояна. Остання мала використати досвід, отриманий під час роботи (хоча й з власної ініціативи) над розвідувально-ударним реактивним БпЛА малої помітності "Скат". Йшлося про проєкт, який створювався у 2005-2007 роках. Його довели до рівня "концептуального макета", однак, ймовірно, у 2012 році програму було тимчасово зупинено.




У липні 2011 року МО РФ офіційно доручило ДКБ Сухого розпочати роботу над черговим розвідувально-ударним безпілотником. Угода на проведення НДР "Охотнік" передбачала проєктування, виготовлення технологічного демонстратора та його випробування в повітрі. Технічні вимоги щодо нової машини МО РФ видав на початку квітня 2012 року. У свою чергу, 25 жовтня 2012 року була укладена угода про співпрацю між ОКБ Сухого і РСК "МіГ", однак тривала вона недовго і про неї вже давно ніхто не згадує.

Перші дані щодо програми "Охотнік" були оприлюднені у 2013 році. Тоді стартова маса визначалась у межах до 20 тонн, а дальність дії – 6000 км. Також повідомлялося, що обліт прототипу запланований не раніше 2016 року, а прийняття на озброєння – до 2020 року. Пізніше в контексті нового БпЛА стали вживати означення С-70. Літера "С" в ДКБ Сухого означає приналежність нової машини до апаратів зі скошеними крилами (з рос. – "С" означає "стреловидный").

Перші фото прототипу машини (щонайменше макету) з’явилися у 2017 році. Тоді ж було оприлюднено й офіційну назву "Охотнік-Б" (рос. – "Боевой"). Раніше у ЗМІ фігурували варіанти "Охотнік-У" ("Универсальный"?) та "Охотнік-Р" ("Разведчик" або "Ретранслятор"?).

Прототип С-70 і винищувач Су-57 на спільному польоті (ймовірно, фотомонтаж)

Прототипдрона було виготовлено на авіаційному заводі ім. Чкалова в Новосибірську. Перші наземні проби швидкого прогону відбулися на місцевому аеродромі в листопаді 2018 року. Пізніше апарат повітряним шляхом перевезли до 929 Державного льотно-досліджувального центру (ГЛИЦ) ім. Чкалова у м. Ахтубінськ, де випробування продовжили. 14 травня 2019 року апарат було показано президенту РФ В. Путіну. Тоді ж деякі фото, зроблені цивільним супутником ДЗЗ, потрапили до інтернету.

С-70 в деталях

ПрототипБпЛА "Охотнік" виготовлено за схемою літаючого крила з кутом атакуючої кромки близько 54°, кромки спливу внутрішньої частини крил 34° i зворотним скосом кромки спливу центроплану (−54°). Трапецієвидний забірник повітря розміщено у верхній поверхні дрону i спостерігається виключно з носової частини, з нижньої напівсфери він закритий передньою частиною корпусу.

Машина не має вертикальних аеродинамічних площин, зміна напрямку польоту забезпечується рівно кутовим відхиленням елеронів і закрилків. Чотирьохсекційні закрилки займають майже всю довжину кромки спливу, a перед елеронами передбачено додаткові аеродинамічні гальмівні закрилки.

Праворуч від сопла двигуна знаходиться газохід для відводувідпрацьованих газів допоміжної турбіни – APU. Це, мабуть, є специфікою прототипу. У конструкції, за повідомленнями представників фірми-проєктанта, використано багато елементів і вузлів, раніше використаних для винищувача 5-го покоління Су-57. Зокрема, йдеться про майже аналогічну конструкцію шасі з передньою стійкою і одноколісними основними стійками. Ймовірно, всередині фюзеляжу вмонтовано два відсіки озброєння, довжина яких дорівнює довжинівідсіків літака Су-57, тобто, близько 4,5 м.

На БпЛА, найімовірніше, використано бортове обладнання, раніше відпрацьоване на прототипахСу-57. На користь цього свідчить включення до програми випробувань БпЛА прототипу T-50-3 № 53, який використовувався ймовірно для тестів системи управління "Охотніка", зокрема, системи автоматичного старту і посадки. Якби дрон мав інше, оригінальне устаткування, то для тестів було б використано не один з небагатьох прототипів Т-50, а серійний двомісний літак Су-30.

Офіційна презентація дрона відбулася під час форуму "Армія-2019", де демонстрували літаючу модель зі стаціонарним шасі, яка, ймовірно, служить для попередніх тестів у повітрі. Вперше машина піднялась у повітря 3 серпня 2019 року, напередодні початку роботи авіакосмічного салону МАКС-2019. МО РФ повідомило про цю подію вже наступного дня і показало короткий фільм-презентацію БпЛА в польоті.

Під час салону демонструвалася лише модель дрона "Охотнік", проте зі зміненою силовою установкою, яка мала сопло плоскої форми. Щоправда, незрозуміло, як така конструкційна зміна може вплинути на ТТХ машини. Зазвичай плоскі сопластоять на двигунах, що не мають опалювачів, тобто, нездатних розганяти літак до надзвукової швидкості (єдиним винятком є американський F-22). Або ж після цієї зміни С-70 перетвориться на дозвуковий дрон, або отримає цілком нову версію двигуна AЛ-41 з соплом просунутої конструкції (з’явилося навіть позначення пов’язаного з нею виробу – "Изделие 117БД").

27 вересня 2019 року був показаний короткий відеофільм, що містить кадри спільного польоту і посадки БпЛА "Охотнік" і Су-57. При цьому повідомлялося, що в майбутньому аналогічним чином будуть використовуватися С-70 в лінійних підрозділах. Зокрема, машина буде керуватися з борту пілотованого літака, виконувати спільний з ним політ (хоча, очевидно, дистанція між ними буде набагато більшою, ніж це було під час зйомки відео), а перед наближенням до контрольованої противником території "Охотнік" буде значно випереджати пілотовану машину.

Після виконання бойової місії дрон повертатиметься на той аеродром, звідки стартував (аналогічно тому, як це передбачається для дронів за програмою Loyal Wingman фірмами Lockheed Martin i Boeing для взаємодії з літаками F-35). Цікаво, що аналогічний профіль дії передбачався майже 50 років тому для БпЛА "Коршун", але пілотованим літаком супроводу мав бути двомісний бомбардувальник Су-24 у спеціально створеній для цього версії ПУН-24 (рос. – "пункт управления и навигации").

Зазначений профіль дії має низку переваг. Для оператора забезпечується кращі умови відчуття умов польоту, коли він сам знаходиться у повітрі, відносно недалеко від контрольованого ним БпЛА. Легше забезпечити надійний зв’язок між повітряними платформами, уникнути проблем з одночасним дистанційним керуванням більшою кількістю дронів, що діятимуть над тією ж територією,легше синхронізувати дії пілотованої машини і дрону тощо. Щоправда, БпЛА може виявитися значно менш "розумним", адже буде повинен діяти майже як дистанційно керований літак.

Проєкт має і слабкі сторони: пілотована машина є вразливою на атаки противника,складні погодні умови здатні перешкодити його взаємодії з дроном тощо. Найбільш відповідатиме ролі літака управління є двомісна машина, де оператор мав би повністю зосередитись на управлінні діями безпілотника або навіть кількох. Щоправда, для цього дрони мали б отримати більшу автономію.

У такому випадку оператор мав би моніторити лише їх дії, апробувати цілі і, можливо, реагувати на виникнення надзвичайних ситуацій. Керування з борту літака супроводу не виключає також можливості керування дронами з віддаленого пункту управління (у разі потреби – з використанням літаків-ретрансляторів) або цілком автономних дій у випадку менш складних місій. Неофіційно повідомлялось щодо можливості використання С-70 у місіях "майже мисливських". При цьому дрон мав би рухатись перед пілотованою машиною, викривати повітряні цілі і інформувати про них пілота і здійснювати пуски ракет "повітря-повітря" або наводити на ціль ракети, запущені з пілотованої машини.

Таке рішення має низку переваг: навіть важкі для викривання цілі будуть видимими для РЛС з відповідно невеликої дистанції і для цього "Охотнік" може наблизитися до противника без ризику для пілотованої машини. Додатковою перевагою є можливість використання останнього в пасивному режимі, тобто, без роботи бортової РЛС на випромінювання, уникаючи тим самим пеленгації противником. Все це, однак, вимагало б оснащення "Охотніка" РЛС з антеною, розмірів близьких до такої, як на Су-57. Однак на прототипі для цього просто немає місця.

Радіолокаційна сигнатура "Охотніка" є меншою, ніж у Су-57

Корисне навантаження БпЛА "Охотнік", за словами президента Путіна, становитиме майже 3 тонни (бомби й високоточні ракети з коригуванням курсу польоту супутниковими датчиками без необхідності цілевказу). Йдеться, ймовірно, про новітні плануючі бомби K08Б масою у 500 кг, трохи старші бомби КАБ-500С (KT01С) масою у 560 кг і ракети сімейства "Гром".

Найважчим з боєприпасів є крилата ракета Х- 59MK2 масою 770 кг. У випадку використання бомб і ракет з лазерним наведенням буде потрібна лазерна підсвітка цілей. Наразі нічого не свідчить про наявність такої апаратури на борту БпЛА "Охотнік". Використання протирадіолокаційних ракет вимагатиме наявності окремої апаратури цілевказу, натомість, бомби і ракети з оптоелектронними голівками наведення призведуть до необхідності використання обміну даними з оператором на борту пілотованого літака, щоб той мав можливість вибрати і вказати дрону на ціль, яку треба атакувати і знищити.

Бути чи не бути?

Для фірми Сухого програма С-70 має велике значення. Про фінансування розробки пілотованого літака чергового покоління офіційно не повідомлялося, найбільш важливий етап конструкторських робіт над T-50/Су-57 вже минув, а подальша модернізація машин сімейства Су-27 матиме доволі обмежений ефект. Отже, "Охотнік" може бути найбільш важливою програмою майбутнього.

Ця конструкція не буде дешевою. З усім тим, є багато "невідомих" щодо озброєння дрону, які не дозволяють визначити його реальний бойовий потенціал. Невідомо, якою буде бортова РЛС на дроні і її можливості, зокрема й наведення високоточної зброї. Залишається відкритим питання і щодо засобів зв’язку. Тобто, реальні переваги С-70 над пілотованими машинами є не такими вже й значними.

Ключове значення для оцінки матиме "інтелектуальний потенціал" машини. Якщо дрон залишиться лише переважно дистанційно керованою платформою, його значення залишиться поміркованим. А якщо дрон матиме можливість діяти переважно автономно, особливо в режимі радіомовчання, БпЛА теоретично становитиме реальну загрозу.

Створення вдалої платформи/літака буде становити підставу до подальшого розвитку: використання іншої енергетики, вдосконалення технології виробництва і, передусім, швидкого росту "інтелекту" машини. Отже, якщо БпЛА "Охотнік" виправдає себе, а програма рухатиметься без затримок, російська авіація зможе отримати нові можливості і значною мірою усуне попереднє відставання в царині використання безпілотників.

Томаш ШУЛЬЦ, Wojsko i Technika, 11/2019,

переклад з польської Володимира Заблоцького