У 2022 році використання FPV-дронів у бойових умовах навіть на 5–10 кілометрів вважалось чимось неймовірним. Сьогодні дрони коптерного типу долають відстані у 40 і більше кілометрів – є підтверджені випадки на 50–70 – і стали абсолютно базовим інструментом у військових операціях.
За чотири роки ця технологія пройшла шлях, який важко осмислити без контексту. Розповідаю, як це відбувалось і де ми зараз.
Читайте також: Якщо до 40 ракет "Калибр" або "Циркон" на одній "Ясень-М" мало для удару по кільком цілям, то що РФ з цим робитиме
Як все починалося і де ми зараз
FPV-дрони почали свій розквіт наприкінці 2022 року. Тоді це була ініціатива знизу – фондів, окремих благодійників, ентузіастів з війська. Завдання були прості: робота по наземних цілях переднього краю, ураження живої сили і техніки в безпосередній близькості від позицій. Відстані – мінімальні, кількість – незначна, але ефект – очевидний. Поступово, ефективність FPV була визнана на рівні вищого військового керівництва. І те, що починалось як волонтерська ініціатива, стало частиною системного озброєння Сил оборони – і зрештою перейшло на рейки державного забезпечення.
Показово, що росіяни фактично перейняли цю технологію у нас – після того як ми успішно впровадили її у військо. Довгий час ворог не сприймав FPV як робочу концепцію нового типу озброєння. Противник відставав у дальності застосування, ретрансляції сигналів, впровадженні нових технологічних рішень, але завжди брав масовістю. Це залишається його підходом і сьогодні.
Але поки ворог масштабував чуже – ми розвивали своє. Якщо порівняти FPV 2022 року і 2026-го – це два різних світи. У наших FPV значно розширився спектр діапазонів частот, з'явились кастомізовані налаштування, прошивки, ретрансляції сигналів на повітряних носіях для подолання проблем із радіовидимістю. Стало більше варіантів модифікацій — різні розміри рам, елементи живлення, підйомна вага. І головне — деякі українські виробники вже локалізували виробництво ключових комплектуючих: польотних контролерів, регуляторів обертів, двигунів. Сьогодні ми впритул наближаємось до повністю українського дрону.
Проте я вважаю, що найважливіша зміна – не технічна, а тактична. Спочатку FPV ми використовували виключно по наземних цілях переднього краю, сьогодні ця технологія застосовується на землі, у повітрі та на воді. Від маленьких 7-дюймових коптерів ми трансформувались до великих стабільних платформ, дронів-перехоплювачів повітряних цілей і БЕК (безекіпажних катерів) для знищення ворожого флоту. Сьогодні можна обрати дрон під конкретний тип задачі – від роботи по передньому краю до точкових операцій по ворожій логістиці в тилу.
Геймчейнджер, який став стандартом – і продовжує еволюціонувати
Колись FPV називали геймчейнджером. Зараз це визначення вже не підходить. Сьогодні дрон можна порівняти радше з патроном або простим гранатометним пострілом — тільки зі значно більшими можливостями і простором для маневру. Складно уявити сучасне поле бою без FPV. Але це вже не революція у війську — це стандарт.
Водночас потенціал тактик і концепцій застосування ще не вичерпаний. З появою нових технологій і типів зв'язку з'являються нові можливості й патерни.
Проте на кожну дію є протидія. Відбувся шалений розвиток систем РЕБ для протидії FPV – але це змусило розвиватись і самі технології. З'явились нові діапазони частот, ППРЧ, абсолютно нові типи зв'язку, адаптовані саме для коптерів на полі бою. Зараз найактуальніший напрямок – оптоволоконні дрони.
Оптоволокно: нова реальність і нова ціна
Оптоволоконні дрони керуються не радіосигналом, а тонким кабелем, який тягнеться за апаратом у польоті – і саме через це вони невразливі до засобів РЕБ. Працюють там, де радіозв'язок уже глушиться. Це робить їх одним із найефективніших засобів ураження сьогодні.
Як технологічний варіант оптоволокно тестувалось ще наприкінці 2022 – на початку 2023 років. Але тоді програвало дронам на радіокеруванні – дорожче, складніше, а радіозв'язок у той момент швидко еволюціонував по частотах і зразках. Масове застосування прийшло пізніше – і на жаль не з нашого боку. З початку 2024 року росіяни почали регулярно застосовувати дрони на оптоволокні і швидко централізовано масштабували це рішення. Україні довелось наздоганяти.
Але є інша проблема: сьогодні ціна на оптоволокно зросла більш ніж у чотири рази — і це серйозно впливає на спроможність закупівель як благодійних організацій, так і держави. На ринку вже достатньо варіантів – карбонові рами на 10, 13, 15 дюймів, котушки на відстані від 10 до 50 кілометрів – але доступність залишається викликом.
Саме тому волонтерські організації продовжують підсилювати військо там, де у цьому є потреба. У межах восьмого етапу «Безстрокового Рою Помсти» разом із !FEST ми збираємо на 140 оптоволоконних дронів «Вирій» і три розвідувальні комплекси «Домаха».
Що далі
Логічний наступний етап розвитку FPV – це якісні цифрові захищені системи передачі даних, автоматизація виконання місій із використанням ШІ та автономні рої. Плюс збільшення тактичного радіусу завдяки новим потужним елементам живлення.
Технологія, яка починалась як саморобний коптер в руках ентузіаста, рухається до автономних систем, що діють без оператора в петлі. Наскільки швидко – залежить від того, як швидко індустрія і держава зможуть це масштабувати.
Кирило Люков, керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули
Читайте також: Наввипередки з реактивними дронами рашистів RTX перетворили БПЛА-перехоплювач Coyote на зенітну ракету у версії Block 2C+RM
