Україна навчилася швидко створювати програмне забезпечення для своїх безпілотних літальних апаратів, і це важливий висновок для кожної країни НАТО — таку тезу озвучив Джек Уотлінг, старший науковий співробітник RUSI (Royal United Services Institute) — за його словами, українські фахівці вміють адаптуватися, щоб "зберігати ефективними" бойові безпілотники, і це критично важливо особливо в тих випадках, коли ворог збиває БПЛА і аналізує їх, щоб адаптувати до тих чи інших технологій свої засоби протидії.
Бо в іншому випадку, якщо вчасно не внести необхідні зміни, до ворог протягом шести-дванадцяти тижнів може зібрати достатньо інформації, щоб успішно протидіяти цим безпілотникам, цитує один із документів видання USNI News. Разом з тим, у виданні відзначають, що наразі одним з недоліків для України є масштаб — у порівнянні з тими обсягами, які може дозволити собі російський ОПК. Водночас ворог зіштовхується "з набагато повільнішим процесом розробки і впровадження".
Але передусім Уотлінг наголошує на тому, що військові країн-членів НАТО також не можуть вносити такі "блискавичні" зміни у БПЛА — зокрема він згадує війну Азербайджану і Вірменії у 2020 році, де турецькі безпілотники Bayraktar TB2 зіграли значну роль у знищенні вірменського озброєння та військової техніки. "Якщо ви не підготовитеся [до протидії безпілотникам від спостереження і до безпосередньо ударів", для вас це буде погано", — відзначає він.
Відзначається, що проблема у НАТО полягає в тому, що Альянс "розглядає їх як літаки, а стандарти для літаків достатньо суворі" — у контексті навчання, експлуатації та технічного обслуговування. Це пов’язано з низкою різних причин, але передусім з міркувань безпеки на землі і в повітрі.
За словами Уотлінга, кожна зміна потребує повторної сертифікації, але тривалі процеси кожної ітерації негативно впливатимуть на ефективність БПЛА під час ймовірних бойових дій. Він вважає, що індустрія дронів має переглянути цю практику з урахуванням того, що НАТО в майбутньому на полі бою потребуватиме дронів, які б можна було швидко адаптувати до тих чи інших реалій.
У своїй статті "Масований високоточний удар" у співавторстві з Джастіном Бронко він відзначає, що загалом ефективність БПЛА на полі бою залежить від взаємодії з артилерією, засобами радіоелектронної боротьби, системами протиповітряної оборони та іншим озброєнням: "БПЛА можуть перерозподілити баланс завдань, що виконують різні системи, але вони не усувають потребу у традиційній артилерії".
Також зауважується, що тими самими "масованими точними ударами" мають керувати спеціальні формування, це має значно підвищити ефективність завдяки кваліфікованому плануванню місії. Тому має сенс концентрувати роботу безпілотників, якщо вони є частиною "масового високоточного ударного комплексу".
