У порту Новоросійська пройшло шикування екіпажу підводного човна Б-268 "Великий Новгород", на честь 10 річниці спуску на воду. Під час цієї церемонії, у кадр потрапили й інші кораблі, що стояли у порту поруч.
Одним з них було дослідне судно "Лагода" проєкту 11982, що належить Міністерству оборони РФ. Воно призначено для здійснення науково-дослідних та океанографічних робіт, й участі в пошуково-рятувальних роботах.
Читайте також: У Пентагоні побідкалися, що захист проти морських дронів - дорогий і фрагментарний, тож США зроблять своє разом із Великою Британією
Зокрема, увагу привернули його нові "модифікації", зроблені для того, щоб захиститись від українських безпілотників з керуванням через антену супутникового зв’язку, які періодично атакують російські кораблі. На що звернув увагу OSINT-аналітик H I Sutton.
Так, на борту було встановлено комплекс радіоелектронної боротьби, а також розміщено різні протидронові сітки. Навколо усіх вікон у рубці на відстані кількох метрів розміщено металеві "мангали".
Крім цього, білою маскувальною сіткою закриті всі проходи на палубі, а також майже вся носова частина палуби. Це в свою чергу може вказувати на те, що на борту розміщено різне додаткове військове обладнання, як от радіолокаційні станції, станції радіоелектронної розвідки тощо. Хоча, не виключено, що ця маскувальна сітка виконує роль лише захисту від дронів, а не маскування певного обладнання на борту.
Дивлячись на весь цей захист, виникає запитання, а чи врятує він екіпаж від ударів українських безпілотників. З одного боку, він дійсно має захистити від ударів звичайних FPV-дронів. Але кораблі атакують значно важчі безпілотники, з бойовими частинами близько 10-15 кг, як от "Рубака". І чи переживе екіпаж у рубці вибух такого безпілотника навіть при детонації на "мангалі", залишається під питанням.
Й це вже не кажучи про удари важчих дронів, як от FP-2, який має аналогічну систему керування, але несе на собі вже бойову частину масою 60-105 кг, а у майбутніх версіях так взагалі вона збільшиться до шалених 158 кг.
Але, питання тут викликає не лише "мангал", а й система радіоелектронної боротьби яка встановлена на борту. Річ у тім, що такі РЕБ не здатні заглушити супутниковий зв’язок, а це означає, дрони з таким керуванням будуть й далі безперешкодно атакувати судно.
Єдине від чого цей РЕБ дійсно має захистити цей корабель, так це від FPV-дронів, що запускаються з безекіпажних катерів. Проте, ми ще жодного разу не бачили таких ударів. До того ж, на українських БЕКах вже розміщуються й FPV-дрони з керуванням через оптоволокно.
Читайте також: РФ за останнім "легальним контрактом" на свої літаки поставила М’янмі шість Су-30СМЭ за $400 млн кредиту, скільки років на це пішло
