Сам спротив – цілком гідний. Подія дня – атака авіації російських злочинців на медичні установи Маріуполя. Пілоти чітко бачили й усвідомлювали, що атакують не військовий об’єкт. Тому всі учасники цього злочину, включаючи тих, хто на аеродромі чіпляв бомби, заправляв пальним, навіть приніс і встановив бортовий самописець ("чорна скринька", вона – помаранчевого кольору, якщо хтось не знав) – виконавці злочину та їхні співучасники.
Очолюють цю колону злочинців ті, хто віддавав наказ включно з їхнім недофюрером. ГПУ, сподіваюся на вас, як ніколи раніше, відкривайте кримінальні справи негайно. СЗР та ГУР нададуть прізвища цих убивць.
Читайте також: За добу боїв Повітряні Сили збили одразу чотири Су-25 рашистів
По операційних зонах ситуація така.
Волинь: картопляне військо тусить у своїх полях біля нашого кордону, але вмовити його вирушати на наші терени ні командуванню, ні спецслужбам РБ не вдається. Але до уваги сил ТрО маю донести меседж ГШ: у Рівненській та Львівській областях зберігається висока ймовірність здійснення ворожими ДРГ диверсій на військових об’єктах та об’єктах цивільної інфраструктури.
Полісся: добряче пошматоване ЗСУ угруповання вторгнення (БТГр зі складу 29-ї, 35-ї, 36-ї армій, Тихоокеанського флоту та ПДВ) поспіхом відводиться до районів відновлення боєздатності.
Про поспіх свідчить те, що техніка і запаси кидаються абиде. Деморалізовані голодні банди окупантів, що ще залишаються навколо Києва, днями шукали пригод у напрямку Фастова, знайшли, зазнали втрат, але ще не усвідомили хибності такої поведінки, відійшли, проте «гріховних» думок не позбулися.
Щодо дій наших піхотинців: маємо згадати бої в Сирії, де з’ясувалося, що вмотивований піхотинець і досі здатний творити на полі бою дива. Там, правда, всі піхотинці були зі знаком "мінус", але нашу тезу підтвердили на 100%.
Сіверщина: фортеця Чернігів досі (так буде і надалі) не по зубах угрупованню від 2-ї, 41-ї армій та 90-ї танкової дивізії агресора. Навіжені божевільні поки також не усвідомили всієї шкоди для здоров’я від таких своїх дій, тож форсували однією БТГр річку Трубіж та блокували автотрасу Е-95 в районі Залісся. Знову ж таки за старою схемою зазнали втрат від оборонців. Судячи з того, що з решток оперативних резервів під Чернігів висунулася БТГр зі складу 55-ї омсбр, окупантові мало не було.
Слобожанщина: дуже важкий напрям, ціла танкова армія не може перемогти нас на цих теренах. Безславно вмерти їй допомагають 6-ї, 20-ї армії та 14-ї АК Північного флоту (загалом 23 БТГр). Своїм КПП до пекла це збіговисько обрало терени від Сум до Сєверодонецька. Головний біль – Харків, дурна мрія окупантів – прорватися до річки Дніпро.
Вкрай спекотно днями буде в Сумах, ворог готує повітряний десант, для чого нагнав вертольотів. Всі, хто на східному кордоні, Stinger тримайте під руками. І дійте за принципом – вистрелив, зарядив і ще вистрелив. Щоб не бігати.
Донбас: активно діють до 7 БТГр (сепарської псевдонародної псевдоміліції там близько 10 бригад, але лише за назвами, щось притомне з них сформувати не надто виходить, дятлів у касках зразка 1944 року та берцях "батю в таких у Чечні зарізали" бачили всі). Від ідеї розширити бантустани до адмінкордонів Луганської і Донецької областей вони не відмовилися, але Олексійович має їх там, як Лисий з Brazzers.
І ще. Орки не відмовилися від спроби перетворити Маріуполь на купу щебню. До речі, основа ударних сил – 150-ї мсд, спеціально сформована для того, щоб було кому передати їхній фетиш – Прапор перемоги, що на рейхстагу встановив українець лейтенант Берест. Було б цікаво цей прапор захопити. Ну то вже лірика.
Таврія: їм там навіть бронепотяг дали! "Амур" називається. Угруповання серйозне, 17 БТГр (від 49-ї армії, 22-го АК з Сімферополя, 20-ї мсд (тільки-но сформованої, тобто безтолкової) та ВДВ). Тримаються на рубежі від Херсона до Розівки. Спробували форсувати Південний Буг, з’ясували, що то – річка. Глибока. Холодна. Повернулися у вихідне положення і там сидять. Думаю, сушать онучі.
Південно-Бузький район: противник утримує рубіж Херсон – Каховка. Чим закінчився похід на Миколаїв і Вознесенськ, громада знає.
Переходимо до висновків:
1) російське військо вкотре продемонструвало, що правила і звичаї війни для нього – пустий звук, Гаазькі конвенції – нікчемний папірець. Це не означає, що ми маємо опуститися до їхнього рівня. Ми маємо бути пильними і жорсткими, адже ворог підступний і аморальний у своїх діях.
2) кілька наступних діб – гарячі дні від Сум до Харкова і східніше від нього. Ворог готується активізуватися на півдні і, звісна річ, під Києвом. Але знищене ЗСУ та НГУ озброєння, спалені рухом опору тилові колони дали хороший результат – відновлення боєздатності затягується, комунікації ворога розтягнуті, що дає нам широкий спектр можливостей ще більше ускладнити окупантам життя.
3) Маріуполь, тримайся! Слава нації!
Віктор Кевлюк, Пенсіонінформбюро - для Defense Express
Читайте також: Злочинці-рашисти продовжують бомбити цивільні об’єкти: що відомо станом на вечір 9 березня – Генштаб
