Ще у 2022 році українці кидали заклик "закрийте небо над Україною", але після того, як російські дрони атакували Польщу, про це почали "розмірковувати" у Варшаві. Зокрема міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що над цим "варто подумати", а також одразу додав, що це рішення має бути прийнято разом із союзниками, по НАТО чи ЄС.
І з боку Defense Express одразу зазначимо, що таке рішення є, в першу чергу, політичним питанням. І якщо розглядати шанси його прийняття всіма членами НАТО чи ЄС, то вони мінімальні. Натомість чим менше країн з реальними можливостями будуть його приймати, тим реалістичнішим воно є. Так, наприклад, якщо це буде виключно рішення та місія Великої Британії, Франції та Німеччини, то такий сценарій дійсно реалістичніший. Як і можливість долучення до цієї ініціативи інших країн.
Читайте також: Дрон Q-1 у 2002 майже збив МиГ-25, а чи варто зараз згадати за MQ-9 проти "Шахедів"
Але окрім політичної складової цього питання є виключно технічна. Тобто, як саме союзники збиватимуть російські дрони та ракети над Україною. І з огляду на все, навряд це будуть наземні сили протиповітряної оборони. Також не слід навіть гіпотетично розглядати варіант із розміщенням винищувачів на авіабазах в Україні.
Тобто все що залишається - повітряний патруль у межах ефективної дальності патрулювання винищувачів, які можуть розміщуватись на авіабазах східного флангу НАТО. Тобто спочатку треба організувати розміщення умовних F-16, F-35, Rafale та Eurofighter на аеродромах у Польщі. Але насправді з цим значних проблем не має бути. Бо у Польщі на постійній основі діє місія повітряного патрулювання НАТО і на польських авіабазах регулярно розміщуються різні винищувачі країн Альянсу.
Наприклад, на 23-й авіабазі польських повітряних сил Мінськ-Мазовецький під Варшавою у 160 км від кордону з Україною у серпні базувались німецькі Eurofighter. Хоча на ній штатно розміщуються польські FA-50.
Злітаючи з цієї авіабази винищувачі європейських країн можуть бути над Волинською областю України вже через хвилин 15 без використання форсажних режимів польоту. Після чого розпочати патрулювання користуючись даними з літака далекого радіолокаційного виявлення, який буде висіти над територією Польщі. І дальність його ефективного огляду та час патрулювання, а це, на практиці, до кількох годин (але залежить від типу винищувача та його профілю польоту), буде ключовим аспектом у питанні над якою територію України можуть здійснюватися такі польоти.
Але перед тим необхідно вирішити ще одну ключову проблему, яка буде мати ще більше значення. Це погодженість дій між партнерами та Україною з метою унеможливлення "вогню по своїх". І це, з огляду на все, можливо вирішити створенням безполітної та беззенітної зони для ЗСУ, в якій будуть діяти лише винищувачі європейських країн.
Це означає, що реальні зони патрулювання та дій партнерів будуть доволі обмеженими та навіть у теорії їх не слід розглядати у межах цілих областей України. Водночас на більше не слід і сподіватись навіть з дуже високою долею оптимізму.
І зрештою, виключно з технічної точки зору, все що необхідно - розширити наявну місію з патрулювання НАТО над окремими районами прикордонних областей України. І за умови узгодженості дій з Україною, це дійсно реально, якщо не брати до уваги політичні аспекти.
Читайте також: Ціна на Patriot для Данії зі скажених 8,5 млрд в останню мить різко впала, але США все одно проґавили покупця
