Паперова "велич"
Станом на початок військової агресії проти України чисельність російської армії перевищувала 900 тис військових, що ставило її на п’яте місце за величиною після США, КНР, Індії та, ймовірно, Північної Кореї.
Про це свідчать дані, Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Технічна міць армії РФ грунтувалася на більш як 12 тис. танків різного покоління, близько 6 тис. САУ, 3 тис. РСЗВ та майже 7 тис. різного виду артилерійських установок. З урахуванням запасів ядерних боєголовок, кількість яких перевищувала наявні у всьому НАТО, російська армія вважалася однією з найсильніших у світі.
Читайте також: Росіяни "нашкребли" 120 старих САУ та ракетних установок для нових обстрілів
Щорічно РФ виділяє приблизно $60-$70 млрд. на потреби армії і всього, що з нею пов’язано. Зокрема, це фінансування грошового забезпечення військовослужбовців, їх навчання, підтримка в належному стані, модернізація та ремонт техніки, спорядження, розробка чи закупівля нових озброєнь, транспорту тощо. Все це та багато чого іншого потрібно для підтримки належної боєздатності будь-якої армії світу.
Однак, після 24 лютого багато міфів про армію РФ було розвіяно успішними діями ЗСУ та територіальної оборони. Запланованого російським президентом «бліц-крігу» не вийшло, а війська агресора зазнали небачених, і головне, неочікуваних для них втрат у живій силі і техніці.
Серед експертів та військових з цього приводу висловлюються різні думки: від хибної оцінки стану ЗСУ та настроїв населення до неготовності російських військових до реальних бойових дій з регулярною армією.
І хоча всі вони мають під собою підгрунтя, практично всі спостерігачі єдині в наявності ще одного ключового фактору, який призвів до провалу плану Путіна — багаторічна корупція в армії і ВПК загалом.
Прояви цього явища світ побачив вже у перші дні російського наступу: застаріла, погано підготовлена техніка, яка ламалася десятками одиниць, відсутність сучасного зв’язку між підрозділами, обмундирування та екіпіровки, прострочені (2015 року) «сухпайки», відсутність палива тощо.
Попри вихваляння про «високоточну» зброю і «гіперзвукові» ракети, ворог продовжує влучати у цілком мирні об’єкти, що, окрім умислу, «криворукості», свідчить також і про очевидну не втіленість розпіарених технічних інновацій через розкрадання коштів, виділених на їх впровадження.
Сама специфіка сфери ВПК, яка передбачає обмеження доступу до таких даних, як реальні витрати на модернізацію та переозброєння, сприяє крадіжкам та нецільовому використанню воєнного бюджету. В умовах російського сьогодення це справжній Клондайк для генералітету та їх оточення. Але, зрештою, це саме той вибір росіян, який нам лише на руку.
"Міністри корупції"
Російський ВПК корупція роз’їдає вже не одне десятиліття, що не могло не позначитися на боєздатності армії. Однак, хоча росіяни й сунули свого носа у різні гарячі точки, а нерідко і самі їх створювали, до нападу на Україну в лютому 2022-го це не так кидалося в очі. Обидві російсько-чеченські війни, агресія проти Грузії, втручання у збройний конфлікт в Сирії на боці Асада, та навіть війна на Донбасі не оголили проблеми російської армії так, як нинішня війна.
Вона докорінно відрізняється від усіх інших військових конфліктів, саме тому наслідки корупції буквально відразу проявилися у таких військових сферах, як підготовка особового складу, його оснащення амуніцією, рівень технічного обслуговування та матеріального забезпечення військ, зв’язок.
Не секрет, що РФ готувалася до можливого вторгнення в Україну не один рік. Грузинсько-російська війна 2008 року показала вищому керівництву Росії, що її армія хоча й велика, але, по факту, нездатна до затяжних конфліктів «на знос». Вона, по суті, залишалася ще армією СРСР зі старою технікою та командним складом, який мислив військовими категоріями Другої світової війни. Тодішньому міністру оборони РФ Сердюкову було доручено провести реформу армії і флоту та привести їх до вимог сучасної військової науки.
Попри численні корупційні скандали, що супроводжували Сердюкова в період його перебування на посаді міністра, експерти вважають, що він здійснив суттєву реорганізацію російської армії, наприклад, замінивши маломобільні «кадрові бригади», які у більшості складалися з резервістів, на більш ефективні і боєздатні «батальйонно-тактичні групи», які вперше були розгорнуті на сході України у 2014 році.
За анонімними свідченнями самих російських військових, якщо на початку реформи армії ще знаходилися кошти на техніку, обладнання, якісь розробки, то на оснащення та навчання особового складу їх уже не вистачало.
Сам Сердюков був звільнений на тлі великого корупційного скандалу навколо ВАТ «Оборонсервіс». Втім, численні кримінальні справи та розслідування за корупційними та іншими звинуваченнями проти нього так і не закінчилися якимось вироками.
Наступником Сердюкова став Шойгу, який, як вважається, надавав більше переваги не структурним змінам, а нарощуванню озброєння. Слід зазначити, що за його керівництва міністерство оборони започаткувало публікацію регулярних звітів про здійснення оборонних закупівель. За даними міністерства оборони РФ, станом на січень 2022 року відсоток переозброєння (показник того, яка частина військової техніки була новою) перевищив 70%.
Втім, експерти вважали, що насправді ця цифра не відповідає дійсності., оскільки перевірити її не має ніякої можливості.
Але таку перевірку зробили ЗСУ, показавши всьому світові, що насправді представляє собою «модернізована» та «реорганізована» російська армія.
Корупційна "реформа"
За міжнародними рейтингами корупції Росія входить до числа найбільш корумпованих країн у світі. За підрахунками міжнародних антикорупційних організацій, у розпал «реформи» армії, зокрема, з 2014 по 2017 роки лише ті корупційні злочини, які набули розголосу у ЗМІ, завдали збитків приблизно в $2,5 млрд. Кампанії по боротьбі з корупцією, які час від часу проголошував Путін, мало що змінили у цьому питанні. Натомість, у росЗМІ роками велася пропагандистська кампанія, яка висвітлювала численні навчання, показові пуски «суперракет», паради тощо, які створювали армії РФ імідж «непереможної» та «другої в світі» за її боєздатністю.
Слід нагадати, що у 2020 році Індекс доброчесності уряду в галузі оборони від Transparency International виявив, що Росія має високий ризик корупції в її оборонному секторі.
Підвищена секретність , що оточує галузь, обмежувала цивільний нагляд за компаніями, які брали участь у корупційних угодах з міністерством оборони без конкуренції. Не дивно, що згідно дослідження, більшість російських оборонних компаній виявляють низьку, або дуже низьку прихильність до антикорупційних дій та прозорості.
На думку спостерігачів з Transparency International, російський ВПК піддається високому ризику корупції через надзвичайно обмежений зовнішній нагляд за використанням бюджетів, реалізацією політики закупівель та реальними придбаннями товарів військового призначення для армії та інших установ.
При цьому, на державному рівні проводяться надзвичайно слабкі заходи для протидії корупції у оборонній сфері, яка охоплює усі рівні, починаючи від технічних служб з ремонту та постачання військових підрозділів, закінчуючи вищими ланками у міністерстві оборони. Transparency International підкреслює три основні фактори, які сприяють корупції в російському оборонному відомстві: секретність, обмежена конкуренція та конфлікт інтересів. Російські мільярдери, які контролюють цілі сектори промисловості, що виконують військові замовлення, тісно пов’язані з вищим керівництвом армії, ВПК та держави, що є досить унікальним, порівняно із країнами Заходу, явищем. Не дивно, що дослідницька група виявила, що нинішні та колишні російські чиновники з 2008 по 2020 рік придбали понад 28 тисяч об’єктів нерухомості в 85 країнах світу.
Страх втрати годівниць
На військову сферу у 2022 році Росія виділила $61,7 млрд. Таку цифру наводить Стокгольмський міжнародний інститут досліджень миру (SIPRI).
За своїм розміром, це четвертий військовий бюджет у світі. Як зазначають аналітики SIPRI, по відношенню до ВВП РФ випереджає навіть США: 4,3% її економічного виробництва йде на військову сферу, проти 3,7% у американців. Однак, хоча цифра асигнувань російського військового бюджету вражає більшість спостерігачів, зрозуміти, на що саме витрачаються такі кошти, важко, оскільки немає ніякої можливості перевіряти витрати.
Між тим, однією із ознак, куди діваються такі шалені видатки, принаймні, їх частина, можливо є кількість кримінальних справ, порушених щодо виробників озброєння та іншої військової техніки. Попри «рожеві» звіти міністерства оборони, за повідомленнями росЗМІ, в минулому році було здійснено кілька арештів, пов’язаних із перебоями в постачанні та заміщенні імпорту в оборонній промисловості. На думку експертів з Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), інформація, яка публікується, може бути лише «вершиною айсберга». В Росії такі справи порушуються та розголошуються, зазвичай, лише тоді, коли є якісь внутрішні розбірки, розподіл сфер впливу, знищення конкурентів тощо.
Корупція в РФ вже давно проникла на політичний рівень, змінивши структуру стимулів для вищих посадовців-силовиків в оточенні Путіна. Останні розслідування міжнародних журналістів показують, що у вищих посадових осіб міністерства оборони Росії є майно, вартість якого значно перевищує їх офіційні доходи, що може свідчити про можливу їх причетність до корупційних оборудок.
Щоб підтримувати звичний спосіб життя вони мають пристосуватися до забаганок їх «вождя», інакше втратять доступ до корупційних годівниць. В контексті війни з Україною, генералітет не ризикує повідомляти Путіну реальний стан справ, тому така корумпована лояльність його високопосадовців, ймовірно, і призводить до помилкових оцінок військових ризиків та їх наслідків.
Багато хто говорить, що сьогоднішня війна — це війна між системою корумпованого управління Росії та системою прозорого та підзвітного управління країн Заходу. І якщо для Заходу ця війна стане поштовхом до подальшого викорінення корупційних проявів, то для Росії її поразка буде наслідком, в тому числі, тотальної корупції в оборонній сфері та армії.
Олександр Виноградський,
Спеціально для Defense Express
Читайте також: Путін шукає цапів-відбувайлів за провал бліцкригу в Україні: знайдено заміну для зниклого Шойгу
