Як захиститись від фейкових тренажерів

Стаття має за мету допомогти замовникам заздалегідь, до витрачання коштів та отримання тренажерів, розібратися у питаннях сучасного тренажеробудування.

Багато нових фірм останнім часом оперативно отримують багатомільйонні договори та успішно поставляють свою продукцію, а саме тренажери для підготовки військовослужбовців, військовим частинам та навчальним центрам.

Читайте також: "Новатор" пройшов випробування з модулем під 14,5-мм кулемет, і це цікава деталь

Однак, у багатьох випадках ця продукція, на поставку якої укладалися договори під яскраві презентації та тріскучі фрази про її надзвичайну ефективність, десятки і сотні тисяч навчених бійців, на перевірку виявляється що вони знаходяться на складі, або використовується військовими вкрай обмежено. І це в той час, коли навчальні центри змушені працювати надто напружено для підготовки значної кількості ненавченого особового складу за значною кількістю спеціальностей.

У чому причина такого явища?

На наш погляд, вона полягає у сукупній дії кількох факторів.

Але з початку доцільно нагадати деякі визначення та поняття щодо тренажерів зі словників та з теоретичних праць.

Тренажер – це навчальний пристрій для практичного формування, вдосконалення та контролю професійних навичок офіцерського та особового складу різних спеціальностей, бойового злагодження підрозділів та штабів.

Тренажер являє собою модель зразка озброєння (підрозділу), яка частково або повністю відтворює їх функціонування в середовищі, в якому військовослужбовці та військові формування повинні виконувати свої завдання за призначенням.

Класифікація тренажерів (варіант)

*Напівнатурний тренажер – це навчальний пристрій, в якому зразок озброєння, що моделюється, являє собою функціональний фізичний макет, близький до реального (або є реальним, оснащеним спеціальною електронікою), а зовнішнє середовище «заміняється» віртуальним за допомогою спеціально призначених для цього комп’ютерних програм. Для візуалізації віртуального бойового середовища використовуються засоби відображення на проекційних екранах та відеомоніторах.

Приклад – всі тренажери для підготовки спеціалістів та екіпажів наземного озброєння, а також літальних апаратів, що функціонують в навчальних приміщеннях.

**Натурний тренажер – це навчальний пристрій, що функціонує в реальному середовищі, в якому зразок озброєння, що моделюється, є реальним, оснащеним спеціальною електронікою, або являє собою функціональний фізичний макет зразка озброєння.

Приклад – лазерні системи стрільби та ураження, в яких використовується реальне стрілецьке озброєння (зразки бронетанкової та іншої техніки), оснащене лазерними випромінювачами, та об’єкти ураження, обладнані приймачами лазерного випромінювання, які діють в реальному середовищі в польових умовах.

Класичний приклад натурного тренажера – це танк, встановлений на двоступепеневу динамічну платформу («качалку»).

***Натурні та напівнатурні тренажери з доповненою реальністю - це навчальні пристрої, що функціонують в реальному середовищі, в якому зразок озброєння, що моделюється, є реальним, оснащеним спеціальною електронікою, або являє собою функціональний фізичний макет зразка озброєння, а елементи тактичної обстановки, ефекти та результати стрільби та пусків моделюються програмно та відображаються в полі зору оптичних приладів спостереження та прицілювання, для чого використовуються прозорі відеоматриці та екрани, або інтегроване зображення реального середовища з відеокамер та комп’ютерного зображення.

Приклад 1 – танк (або будь-який інший зразок бронетехніки), оснащений програмно-апаратним комплексом моделювання стрільби з гармати та кулемета, системою датчиків та прозорими відеоматрицями на вхідних вікнах приладів спостереження та прицілювання, діючий на реальній місцевості. Бронеоб’єкти противника на ділянці місцевості та візуальні ефекти пострілів з гармати та кулемета моделюються програмно та відображаються на прозорих відеоматрицях, створюючи в екіпажу танка відчуття бойової роботи в реальній бойовій обстановці.

Приклад 2 – заняття в полі з бойової роботи стрільця-зенітника, захисний шолом якого обладнаний прозорою відеоматрицею, на якій програмно-апаратний комплекс тренажера відображає повітряну обстановку на фоні місцевості, ефект пуску зенітної керованої ракети та ураження повітряної ціли (або промаху та самоліквідації ракети).

Роль тренажерів в бойовій підготовці:

1. Засіб формування у військовослужбовців навичок володіння озброєнням та військовою технікою.
2. Засіб бойового злагодження екіпажів та підрозділів.

Місце тренажерів в бойовій підготовці:

1. Технічна база етапу одиночної підготовки військовослужбовців.
2. Технічна база етапу бойового злагодження екіпажів та підрозділів.
3. Технічна основа командирської підготовки офіцерського складу.

Ефективність тренажерів:

1. Економія технічного ресурсу озброєння та військової техніки.
2. Скорочення термінів та підвищення якості бойової підготовки військовослужбовців, екіпажів та підрозділів.
3. Забезпечення вирішення в повному обсязі завдань бойової підготовки.
4. Економія палива.
5. Економія боєприпасів.

Тепер, базуючись на повному розумінні суті тренажерів, їх класифікації та місця і ролі тренажерів в бойовій підготовці, можливо визначити та проаналізувати фактори, які впливають на ситуацію з постачанням навчально-тренувальних засобів (НТЗ), до яких відносяться тренажери, для потреб Збройних сил України.

Економіко-технологічний фактор

Гостра потреба військ та навчальних центрів у НТЗ у період війни зажадала від військового керівництва виділення значних фінансових ресурсів, на які швидко знайшлися охочі (як у військовому керівництві, так і у сфері бізнесу). І тут, звідки не візьмись, з'явилися нові фірми з виробництва або лише з постачання тренажерів.

Українські підприємства, які тривалий час працювали у сфері розробки та виготовлення сучасних тренажерів, виявилися не готовими до масових поставок тренажерів у війська. Це пояснюється тим, що у сфері тренажеробудування, яка характеризується високими витратами фінансових ресурсів та часу на розробку, виробництвом за невисокого рівня прибутку через дрібносерійність, немає крупних підприємств - у мирні часи на їх створення не було коштів, та й потреби.

Нові підприємства осідлали нішу малих тренажерів – для операторів ПТРК, ПЗРК, стрільців з автоматичної зброї, гранатометів, зокрема західного виробництва, хоча потреба у тренажерах екіпажів танків, БМП, БТР не менша, ніж у тренажерах стрілецької зброї.

Якщо сформулювати ідею роботи нових фірм – це мінімізація витрат за умови забезпечення високого зовнішнього ефекту, в першу чергу за рахунок якісної візуалізації стрільби та ураження цілей. Мінімізація витрат відбувається шляхом використання готових рішень з ігрових програм і тренажерів, готових або дуже простих алгоритмічних та математичних рішень.

Перший приклад: лазерні стрілецькі тренажери, в яких лазерний промінь збігається з лінією прицілювання. У більшості випадків у них немає відповідності таблицям стрільби, а віддачу під час пострілу ніхто не моделює. Сценарії вправ прості, часто нередаговані, умови стрілянини задані і не змінюються. Чому можна навчити солдата такого тренажері?

Заряджання зброї, порядок прицілювання та натискання на спусковий гачок.

Все.

При цьому дві останні дії не можуть бути проконтрольовані інструктором. А як весь перелік завдань вогневої підготовки? Де контроль прикладання зброї, завалу зброї, де контроль правильного прицілювання з урахуванням дальності цілі та винесення точки прицілювання залежно від напрямку та швидкості вітру, температури та атмосферного тиску, руху цілі, де контроль правильності спуску, де збивання точки прицілювання після пострілу? Де контроль купчастості/розкидання стрільби?

У більшості таких тренажерів відсутня система оцінювання дій та результатів учнів. Крім того, ці лазерні тири забезпечують лише одиночну підготовку. А весь обсяг завдань злагодження відділення, управління вогнем та діями відділення у наступі, в обороні просто випадає з можливостей таких тренажерів.

Висновок: такі «тренажери» – це категорія стрілялок для пацанів у парку відпочинку. Необхідно сказати, що подібні технології використовуються при створенні тренажерів стрільців з гранатометів, великокаліберних кулеметів.

Що протиставляють таким простим та дешевим технологіям підприємства тренажеробудування з досвідом?

Насамперед – це системи віддачі при пострілі з використанням стисненого повітря чи вуглекислого газу. У другу чергу – це складна електроніка з великою кількістю датчиків та системою ідентифікації та позиціонування зброї, що забезпечує детальний контроль за діями кожного стрільця. Третє – це розвинена програма, що дозволяє формувати будь-які сценарії (ситуації), від найпростіших до найскладніших, задавати будь-які умови стрілянини, а також точну відповідність таблицям стрілянини. Четверте – це можливість контролю дій стрільця (стрільців) на всіх етапах стрільби, а також автоматизований процес отримання оцінки стріляючого та проведення детального післятренажного розбору. П'яте – це можливість дій підрозділів та бойових груп у єдиному бойовому віртуальному просторі, що дозволяє вести вогневу підготовку з елементами тактики.

При порівнянні цих тренажерів за ціновими параметрами (що обов'язково робиться всіма замовниками) програє складний тренажер, тому що він завжди дорожчий.

Другий приклад – тренажери стрільців ПЗРК.

Зараз у надлишку пропозицій на постачання тренажерів стрільців різних ПЗРК – «Ігли», «Перуна», «Стінгера». Ці «тренажери» характеризуються дивовижними властивостями: у них якісна ігрова візуалізація та позиціонування, вони надзвичайно «ефективні» – як би не летіла повітряна ціль, хоч би як прицілювався стрілець, після захоплення ціль завжди буде вражена. І є люди (і їх чимало серед замовників), які вірять, що так і є в реальній обстановці. У цих «тренажерах» геть-чисто відсутній редактор повітряної обстановки та система оцінювання (при 100-відсотковій ефективності вона просто не потрібна).

У зв'язку зі 100-відсотковою ефективністю, моделювання та відтворення траєкторії польоту зенітної керованої ракети із самонаведенням теж зовсім не потрібно – замість польоту в попереджену точку цілі за методом пропорційної навігації, у «чудових» тренажерах ракета може летіти і за балістичною траєкторією, та й взагалі за будь-якою.

Адже для підготовки кваліфікованого бійця необхідно, щоб тренажер функціонував на базі точної математичної моделі зразка озброєння, адекватних моделей польоту повітряних цілей та ракети.

Чому можна навчити солдата на такому чудовому тренажері?

Відповідь: сформувати у нього хибні навички та хибне уявлення про можливості зброї. У бойових умовах такий солдат і повітряну ціль не обстріляє і демаскує себе, а підрозділ не виконає бойове завдання.

Тут напрошується дуже жорсткий висновок - за підготовкою на такому тренажері завжди слідує кров. А хто за це відповість – велике запитання. Поки що ніхто.

Що ж протиставляють підприємства тренажеробудування з досвідом у цьому напрямі?

Це адекватні в конструктивному та функціональному відношенні тренажери зі складною математикою, що забезпечують максимальну подібність тренажера до реального ПЗРК, з гарантовано точною зоною пуску/зоною ураження, а також розвиненою системою оцінювання дій стріляючого. Це дозволяє не тільки дати стрілкам повне і правильне уявлення про бойові можливості модельованого комплексу, але й зафіксувати їх помилки під час стрілянини. Вказівка їх помилок під час стрільби і шляхів їх подолання дає незмірно більший ефект, ніж марна стрілянина на «чудових» тренажерах.

Що стосується порівняння цін на тренажери, то сумлінний розробник і виробник свідомо програє новоявленим фірмам, тому що витрати у нього вищі, враховуючи також і те, що у сумлінних розробників триває безперервний процес удосконалення тренажерів – і конструкції, і електроніки, і програмного забезпечення.

Необхідно також враховувати, що виробник повинен закласти в ціну тренажера гарантійне технічне обслуговування на протязі двох, а іноді і п’яти років експлуатації.

Складність перевірки якості тренажерів

Перш ніж говорити про якість тренажерів, необхідно повернутися до визначення та класифікації тренажерів (таблиця). Ні наведений варіант класифікації, ні будь-яка інша класифікація не передбачає наявності неякісної математики – неповних чи неправильних алгоритмів роботи, неправильних чи наближених моделей функціонування вузлів та систем зразка ОВТ, що моделюється. Тобто при неадекватній конструкції, помилках, неповноті, дефектах алгоритмів і моделей продукція випадає з категорії «тренажер». Вона може називатися наочним навчальним посібником чи макетом, але не тренажером.

Чи можуть наочні навчальні посібники чи макети використовуватися в бойовій підготовці? Звичайно. Але лише на первинних етапах підготовки, в ході набуття знань. А на етапах набуття вмінь та навичок володіння зброєю використання описаних вище навчальних посібників та макетів повинно бути виключене.

Як перевірити якість тренажера? Здається, все досить просто – необхідно взяти технічне завдання з договору, перевірити комплектність тренажера, потім перевірити його функціональні характеристики.

З комплектністю все зрозуміло, тим більше, що постачальники докладно все вказують, роблячи акцент на характеристиках комп'ютерів та інших складових частин.

З характеристиками все негаразд. По-перше, функціональні характеристики описані дуже стисло, по-друге, немає методик їх перевірки. Як бачиться з боку, деякі постачальники свідомо не роблять докладного опису функціональних характеристик тренажерів, тому що нічого описувати. А представники замовників, які не мають досвіду перевірки/оцінки характеристик тренажера, обмежуються найпростішими перевірками.

В результаті замовник стає володарем мотлоху, мало придатного для масової підготовки справжніх бійців. Натомість він купується за нижчою ціною, ніж у конкурентів.

Одним із маркетингових ходів постачальників тренажерів є використання сучасних модних назв – «симулятор», «мультимедійний», «найновітніша розробка на основі МVR технології», «тренування м'язової пам'яті», «тренінгова система», а також зйомка та демонстрація в інтернеті високоякісних рекламних роликів. . Це теж сильно впливає на думку військових замовників, які довіряють цим рекламним матеріалам і вважають ці тренажери ефективними та відповідними до реклами.

У той же час розробники та виробники тренажерів з досвідом мало часу приділяють рекламі своєї продукції, а у воєнний час не приділяють зовсім. Це, звичайно, позначається на думці військових замовників при виборі постачальників.

Низька відповідальність постачальників за поставку неякісних тренажерів.

Низька якість тренажерів розкривається експлуатантами лише через певний час після отримання від замовників. Адже в рекламних матеріалах, комерційних та технічних пропозиціях постачальники вказують високі технічні та експлуатаційні характеристики, чудові навчально-методичні можливості пропонованих тренажерів, на що часто «ведуться» замовники.

Виявленню недоліків поставлених навчально-тренувальних засобів сприяють військовослужбовці, які отримали досвід у бойових діях, досвідчені інструктори бойової підготовки (яких зараз реально дуже мало), а також порівняння з іншими, більш якіснішими тренажерами.

Неякісні тренажери постачальники не удосконалюють – не доопрацьовуються конструктивні характеристики, не доопрацьовується програмне забезпечення, не уточнюються математичні моделі та алгоритми функціонування. Внаслідок цього неякісні УТС залишаються мертвим вантажем на балансі військових частин.

Водночас, відповідальності постачальників за неякісні тренажери немає жодної, вона не передбачена. Після підпису в акті приймання-передачі або у накладній вся відповідальність за навчально-методичні характеристики тренажера лягає виключно на експлуатанта. Тільки експлуатант відповідає за якість підготовки військовослужбовців, а те, що він використовує навчальні засоби, які зовсім не підходять для цієї мети, компенсується знаннями та талантом інструкторів.

З практики підготовки можна навести приклад, коли експлуатант, маючи два тренажери різних виробників, один використовує лише як експонат для пояснення принципу роботи, а другий використовує для реальної підготовки солдатів. Обидва тренажери придбані за однаковою ціною, однак один фактично не може використовуватися за прямим призначенням, а на другий лягає навантаження по навчанню. Сама практика підготовки підказує, що перші тренажери не можуть називатися тренажерами, їх слід відносити до наочних навчальних посібників, а ціна на них має бути не більше ніж 10-20% від ціни повнофункціональних тренажерів з повним комплектом навчально-методичних можливостей.

Треба сказати, що на практиці фактів визнання військовими замовниками придбання неадекватних за якістю та ціною тренажерів немає. Це пояснюється тим, що розуміння невідповідності тренажерів приходить трохи пізніше за їх придбання, у процесі бойової підготовки, а також тим, що таке визнання загрожує службовими неприємностями.

Як уникнути придбання неадекватних тренажерів?

Можливим шляхом є випробування комісіями військових частин тренажерів кількох виробників та складання відповідних актів до укладання договору. Але ж поширеною ситуацією є така, коли готових зразків тренажерів у виробників на момент укладання договору немає. Крім того, у багатьох випадках виробник укладає договір на постачання тренажера, який ще не розроблений, але може бути розроблений та виготовлений в стислі терміни, передбачені договором.

В цьому разі доцільно вивчити характеристики аналогічних тренажерів, які випущені раніше та вже експлуатуються у військах.

При підготовці замовниками тендерів на закупівлю тренажерів дуже важливо ретельно виписати вимоги до тренажеру, у тому числі до його адекватності та навчально-методичним можливостям.

При приймально-здавальних випробуваннях замовник повинен детально перевіряти не лише склад, але насамперед функціональні та навчально-методичні характеристики та їх відповідність вимогам.

При виборі тренажера для закупівлі ціна не може бути абсолютним критерієм для прийняття рішення. Як було показано вище, якісні та надійні тренажери принципово не можуть бути дешевими, тому що в них сконцентровані результати інтелектуальних зусиль розробників – професіоналів та виробничих колективів.

Те, що при проведенні відкритих тендерів на закупівлю тренажерів через систему Prozorro фактично в 100% випадків єдиним критерієм вибору є ціна, хоча заЗаконом України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно визначає перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Для замовників питання визначення переліку критеріїв оцінки та методики оцінки тендерних пропозицій дуже складне, тому на практиці не застосовується.

Це призводить до того, що в багатьох випадках військові замовники отримують більш дешеві, але неякісні тренажери. І це не економія, а марна трата бюджетних коштів. Для бойової підготовки це означає втрату можливості підготовки бійців, а в подальшому і реальні втрати на полі бою.

Висновок

Безперечно, право вибору тренажерів для закупівлі звичайно належить Замовнику, а цей матеріал лише має на меті йому допомогти:

• Звернути увагу на підготовку вимог до тренажера, який планується закупати.
• Бажано віднести навчально-методичні можливості тренажера до переліку критеріїв оцінки тендерних пропозицій із зазначенням його ваги по відношенню до ціни.
• Правильно оцінити якість та навчально-методичні можливості навчально-тренувального засобу, що пропонується на ринку тренажерів озброєння, та його відповідність потребам з підготовки військовослужбовців, не зважаючи на гучну назву: «тренажер», «симулятор», «мультимедійний комплекс», «найновітніші технології» тощо.
• Правильно оцінити вартість навчально-тренувального засобу - тренажера чи наочного навчального посібника (макета).
• Зробити правильний вибір при придбанні між тренажером та наочним навчальним посібником (макетом).

На закінчення необхідно вказати особливості підприємств з розробки та виробництва тренажерів. Створення нового тренажера, як і будь-якого іншого складного технічного пристрою – це результат узгодженої роботи великого колективу фахівців: керівника проекту, алгоритмістів та математиків, конструкторів, електронників, програмістів та дизайнерів, токарів та фрезерувальників, слюсарів-складальників, електрорадіомонтажників, тестувальників та наладчиків. З ланцюжка фахівців не можна виключити жодної ланки – порушиться робота всього злагодженого механізму. Кожна ланка – це працівник вузької спеціалізації, підготовка якого займає 1-2 роки безпосередньо на підприємстві саме з-за специфіки процесу моделювання зразків озброєння та військової техніки.

Сергій Гринченко, спеціально для Defense Express.

Читайте також: Наша ППО збила Shahed-136 з модемом та камерою, на це треба звернути увагу