Варто пам'ятати, що кожна війна на Близькому Сході неодмінно призводить до одного того ж результату - підняття цін на нафту, як мінімум, на короткий строк. І на те, що США атакують Іран вказувало те, що останній елемент сконцентрованих навколо нього сил, атомний авіаносець США Ford, зайняв свою позицію.
Але у випадку з Іраном у його активі є головна "жахачка" - перекриття Перської затоки. Технічно це відносно просто здійснити через те, що ширина Ормузької протоки складає лише 50 км і її можливо замінувати. Більше того до цієї відомої загрози тепер додались й морські дрони.
Читайте також: Як удар України розметав хімзавод "Дорогобуж" у РФ і чому це про снаряди й не тільки
Також варто пам'ятати, що іранці можуть атакувати танкери у будь-якій точці Перської та Оманської заток. І нібито навіть терміново посилюються китайськими надзвуковими протикорабельними ракетами CM-302.
Через Ормузьку протоку щоденно проходить 15 млн барелів сирої нафти, 5 млн барелів нафтопродуктів та 311 млн кубометрів газу на добу. А наявні нафтопроводи можуть компенсувати максимум третину від цього обсягу.
І наразі не існує диспозиції, зможе чи ні Іран завадити експорту нафти з Перської затоки. Іран десятиліттями готувався до такого сценарію. Тому питання лише в тому, на скільки довго та ефективно він може здійснити таку блокаду, а також - чи зважиться на це, як і на значно критичніший за своїми наслідками варіант.
І у своєму ґрунтовному аналізі CSIS виокремив чотири найбільш ймовірні сценарії. За першим, Іран все ж таки вдається до блокади й це призводить до підняття цін на нафту на понад 90 доларів за барель.
Бо після цього експорт з Іраку, Кувейту, Бахрейну, Катару, ОАЕ та Саудівської Аравії впаде, а кількість бажаючих унеможливити таку ситуацію у майбутньому - збільшиться. Але, як вважають в аналітичному центрі, союзним силам знадобиться лише кілька тижнів для нівелювання загрози та розблокування транзиту.
За другим сценарієм, Іран йде далі. Він не просто блокує транзит нафти. Він завдає удари по нафтогазових об'єктах арабських країн в регіоні, де знаходяться американські бази. В першу чергу - портовим терміналам, ураження яких призводить до виведення з ладу можливості експорту на тривалий строк. І мова йде про місяці. В залежності від обсягу та ефективності атак це призведе підняття нафти на рівень вище 130 доларів за барель.
Ще два сценарії розвитку подій аналітики CSIS присвятили варіантам, коли сам Іран не блокує експорт нафти з Перської протоки. Але сам опиняється у блокаді з боку США за прикладом дій проти Венесуели.
Справа в тому, що Іран є ключовим експортером нафти до Китаю, до 1,6 млн барелів на добу через свій ключовий експортний термінал на острові Харк. І якщо Іран не зможе її поставити, то Китай візьме її в іншому місці, що означатиме лише збільшення попиту та зростання цін, за прогнозом, на 10-12 доларів.
Четвертий, останній варіант розвитку подій, США під час повітряних ударів атакують нафтову інфраструктуру Ірану. Це призводить до зникнення іранської нафти на ринку на довгий час й також підвищення цін на рівень понад 100 доларів за барель, вважають у CSIS.
Читайте також: Балістична ракета Nightfall передусім піде Україні, а чи купувати собі британці поки що не визначилися
