xcounter
#

Аналітики на Заході пишуть, що проти танків РФ краще ліси та болота замість мін та укріплень, забуваючи про головне

91013
Танки армії РФ, ілюстративне фото довоєнних часів
Танки армії РФ, ілюстративне фото довоєнних часів

Скільки коштує збудувати один кілометр бетонних укріплень за британськими мірками, чому на цьому тлі влаштувати штучне болото виглядає дешевшим, та який концептуальний недолік при цьому проявляється

Серед західних аналітиків набуває ідея влаштувати штучні "природні перешкоди" для створення рубежів для оборони проти армії РФ в Європі. В рамках такої концепції боротись із російськими танками пропонується за допомогою боліт та лісів, а не мінних полів та укріплень.

Як аргументи "за" наводяться "екологічність" та "економічна доцільність", мовляв один кілометр протяжності болота коштує начебто дешевше, аніж один кілометр бетонних укріплень. Однак в цій історії західні аналітики-прихильники такої концепції роблять як мінімум одну неймовірну концептуальну помилку.

Читайте також: Росіяни почали посилювати захист БМД-2 після втрати мінімум 450 одиниць, чи вводили у бій БМД-3 та чи треба їм такі машини взагалі
Танки армії РФ, ілюстративне фото довоєнних часів

Як пише у відповідній публікації портал Defense News, ідею захищатись болотами й лісами від танків армії РФ у журналі авторитетного британського RUSI заявили дослідники Сем Джеліман, Брайан Шмідт та Алан Чендлер. Вони таку "екологічну" ідею пропонують вписати у "стратегічну рамку" стримування РФ на східних рубежах Європи, і так заодно "внести вклад у створення екологічного різноманіття".

При цьому наводяться такі розрахунки - створення одного кілометру захисної смуги із боліт коштуватиме орієнтовно 0,7 мільйона доларів, у той час як один кілометр протитанкового бетонного рову коштуватиме 1-3 мільйони доларів.

Також для обгрунтування цієї ідеї згадані дослідники навели близько 10 історичних прикладів, де (як їм видається) саме природні фактори зіграли провідну роль у перебігу бойових дій. Серед цих прикладів - Битва за Хюртгенський ліс у 1944 році між армією США та німецьким вермахтом, та наступальні дії того ж вермахту на болотистих теренах Білорусі в 1941 році.

Танки армії РФ, ілюстративне фото довоєнних часів

Як далі йдеться за текстом цієї публікації, автори "екологічних" загороджень пропонують масштабувати таку ідею і навіть на Тихоокеанський регіон, мовляв на засаджені деревами узбережжя десантні кораблі висаджуватись не зможуть.

Від Defense Express хочемо поставити наступні акценти. Хоча "на папері" описана вище концепція виглядає доволі цікаво, на практиці вона буде нереалізованою одразу з кількох причин. Одна із них - на створення рукотворних "природних перешкод" для стримання армії РФ може просто не вистачити часу, не кажучи уже про те, що фактичні затрати на реалізацію такого проекту можуть виявитись в рази вищими за розрахункові.

Окрім того, базовий момент - навіть у описаних історичних прикладах природні перешкоди хоча і могли впливати на темп ведення бойових дій, але по факту вони не виступали фактором зупинки наступальних дій, то ж не принесли очікувану користь стороні, яка обороняється.

Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express

Читайте також: Який сенс для РФ у 55-тонній УБИМ на шасі Т-90М, якщо дрони можуть дістати буквально все