У публікації наголошується, що хибною є думка про те, що якщо протикорабельна ракета, як, зокрема, український "Нептун" - дозвукова за своєю швидкістью, то збити її раз плюнути. Це не так.
"І "Гарпун", і російська Х-35 / 3М24, і всі інші такі ракети - це дуже складні цілі. Вони дуже малі, і навіть без спеціальних конструктивних заходів щодо зниження радіолокаційної помітності ( "стелс") їх помітність в радіолокаційному діапазоні невелика.
Читайте також: Береговий ракетний комплекс РК-360МЦ "Нептун" прийнято на озброєння ЗСУ
Вони летять на малій висоті, у лічених метрах над водою, і це сильно ускладнює наведення на них зенітних ракет і прицілювання зенітної артилерії, наголошується у публікації.
Крім того. Якщо у ВМФ СРСР до стрільби по малорозмірних цілям ставилися дуже серйозно (наприклад, стріляли навіть по малим протитанковим ракетам, щоб бути впевненими вкможливості вразити будь-яку ціль), то у ВМФ Росії з цим величезні проблеми.
"Зокрема, у нас немає безпечних для корабля ракет-мішеней. Замість дешевих, легких і безпечних при ударі в корабель (при пропуску цілі) ракет-мішеней, у нас використовуються ті ж протикорабельні ракети з відключеною системою наведення і деякими доробками. Зокрема, імітатором української ракети з її малими розмірами може служити тільки ракета-мішень РМ-24, тобто та ж сама ПКР 3М24.
Тренуватися на такій мішені вкрай небезпечно - зенітна ракета може не знищити її, але пошкодити і збити її з курсу так, що вона вдарить в корабель. А це гарантована аварія з виходом корабля з ладу, його можливим списанням і масовою загибеллю людей. Окремі фрагменти ракети теж можуть вбити і покалічити когось із екіпажу.
"Приклади таких трагедій є і в нашому флоті, і в інших флотах. З цієї причини ВМФ по цій ракеті до недавніх пір просто не стріляв - це занадто небезпечно, а нормальних мішеней немає і не передбачається", - наголошується у російській публікації.
Визнається, що екіпажі кораблі ЧФ, оснащені системами ППО, не мають відповідних навичок у боротьбі з протикорабельними ракетами.
Ще одна складова проблеми - Азовське море. Це море мілководне, і ракетним фрегатам там реально нема чого робити. Росія у основному вирішує там свої завдання за допомогою малих прикордонних сторожових кораблів (ПСКР) і кораблів ВМФ з малою водотоннажністю і осадкою, наприклад, катерів.
"Такі кораблі не мають ніяких систем ППО, хоча б теоретично здатних збити "Нептун", і такі системи на них не розмістити навіть при модернізації. Якщо Україна розгорне свої ракети саме на Азові, то там хоч відпрацьовуй завдання ППО, хоч ні, але будь-який наш корабель - це мішень", - відзначають у публікації у російський газеті "Взгляд".
Що ж пропонують робити у Росії у відповідь, аби врятувати свої кораблі від знищення "Нептуном"?
1. Активізувати розвиток корабельної ППО та бойову підготовку з відбиття масованих ракетних ударів. З використанням нових мішеней, які "повинні запускатися і з кораблів, і з землі, і з літаків, щоб флот міг реально готуватися до справжніх боїв. Бо "зараз цієї можливості немає, і флот взагалі на реальних цілях майже не тренується".
2. ГРУ ГШ РФ повинно отримати інформацію про роботу системи самонаведення цієї ракети, яка дозволила б створити надійні комплекси перешкод. "Створення систем постановки перешкод для української ракети дозволить нам захистити кораблі в Азовському морі", наголошують у російському виданні.
(Нагадаємо: У 2020 році на Луганщині був затриманий агент ФСБ, який намагався передати секретну документацію на РК "Нептун").
3. Необхідно відстежувати місця дислокації українських ракетних комплексів. "Якщо у України вийде поставляти їх у війська в значних кількостях, то готовність знищити більшість цих комплексів стане для флоту необхідним завданням", планують у РФ.
4. Зайнятися саботажем при виробництві протикорабельних ракет та комплексів "Нептун". Бо "теоретично Україна може зробити ці ракети проблемою для нашого ВМФ, і краще не дати цій проблемі з'явитися".
Попри те, що ці рекомендації оприлюднені у загальнополітичній газеті РФ - вони виглядають цілком раціонально. Тож, звісно, ми також маємо взяти до уваги те, що може, буде робити і вже робить ворог, аби вплинути на наші бойові можливості.
Читайте також: Чи бояться крилаті ракети "Нептун" та "Томагавк" російських систем радіоелектронної боротьби
