Практика повномасштабної війни РФ проти України, зокрема нова хвиля ударів "Шахедами" по території України, все чіткіше вказує на те, що класична концепція протиповітряної оборони більше не працює в умовах масованих та буквально залпових атаки, які агресор здатен підтримувати в режимі "війни виснаження".
Такого висновку в своїй публікації дійшли аналітики CSIS Ієн Вільямс та Масао Далгрін, які дослідили логіку і ефективність російських комбінованих повітряних ударів, зокрема із використанням Shahed-136, крилатих ракет Х-101 та балістики. Загальний висновок їх матеріалу виглядає так - нову кампанію ударів РФ можна назвати буквально "війною залпів", яка вимагає суттєвих змін не тільки в організації нашої протиповітряної оборони, але і зміни підходу до ефективності її роботи.
Читайте також: Де рашисти будують новий "дронопорт" для "Шахедів" та "Гербер" - супутниковий знімок
Якщо конкретніше, то картина виглядає наступним чином. Із вересня 2022 року CSIS простежило загалом 157 масованих ударів РФ по Україні, і якщо раніше рашисти використовували до 100 ракет та інших засобів ураження "в одному залпі", то тепер ця величина виросла до мінімум 300.
Якщо у 2022 році росіяни проводили масовані удари орієнтовно 1 раз на місяць, то до середини 2025 року інтервал скоротився до 1 на 8 днів, і "те, що раніше було піковими подіями, тепер стало базовою активністю в кампанії, яка визначається постійним тиском та оперативним темпом". Це все також відображає ріст виробництва ракет та далекобійних дронів на потужностях російського ВПК та заодно демонструє, наскільки виріс тиск на протиповітряну оборону України.
Також слід акцентувати: хоча жодна з атак РФ не принесла стратегічного перелому на полі бою, кожна з них несе "ефект нагромадження" в плані витрат наших засобів протиповітряної оборони та руйнування інфраструктури, що в свою чергу дає росіянам асиметричний вплив через масове та дешеве озброєння.
Росіяни навмисно застосовують "трикомпонентні комбінації ударів" із використанням дронів-камікадзе, крилаті ракети повітряного базування та балістичних ОТРК "Искандер", бо такі удари важко перехопити "диспропорційне навантаження на оборонну архітектуру".
Тут, на думку аналітиків CSIS, проблема полягає в тому, що для відбиття таких трикомпонентних ударів нашій ППО доводиться діяти не як цілісній системі, а як гнучкій мережі з мобільними вогневими групами, різнорівневими ПЗРК, РЕБ та інтеграцією ЗРК різної стандартизації від різних країн і стандартів. Така модель може працювати, але вона критично залежить від запасів, від оперативного нарощування потужностей і від стійкості інфраструктури.
Власне, саме тому й проситься назва "війна залпів", оскільки динаміку процесу буквально визначає те, наскільки швидко рашисти здатні підготуватись до нового масованого удару, та наскільки наша ППО здатна швидко поновити свої запаси для відбиття нової атаки РФ.
На такому тлі автори CSIS в якості базового критерію ефективності роботи нашої ППО пропонують брати не відсоток збиття по кожній атаці, а скоріше саму здатність нашої протиповітряної оборони продовжувати витримувати натиск рашистів.
Слід також звернути увагу ще на деяк їх пропозиції: наприклад, слід продовжувати експерименти з інтеграцією "нетрадиційних" засобів в бойові порядки нашої ППО, наприклад лазерів для протидії БПЛА; крім того, інформування про повітряні загрози РФ та їх відбиття слід робити "максимально прозорим".
Аналітики СSIS також акцентували, що такого роду "війну залпів" із застосуванням одразу кількох сотень дронів-камікадзе в одній хвилі цілком можуть використати Іран та Китай в майбутніх війнах, що в свою чергу підкреслюють важливість вивчення досвіду воюючої України.
Читайте також: Чому російські крилаті ракети "Искандер-К", які сьогодні вдарили по Києву, збивати важче
