xcounter
#

Як армія РФ змінила застосування артилерії під час контрнаступу ЗСУ

9422
Російські військові готують до стрільби БМ-21 "Град", ілюстративне фото довоєнних часів
Російські військові готують до стрільби БМ-21 "Град", ілюстративне фото довоєнних часів

Які зміни зазнав головний інструмент окупантів у веденні війни проти України

Відповідь на поставлене в заголовку питання стисло виглядає так. Артилерія армії РФ як головний інструмент у веденні боїв проти ЗСУ ще досі зберігає можливість виявляти цілі та вести по ним масований вогонь, демонструючи щось на кшалт поєднання російського принципу війни – "стріляти, щоб маневрувати", і західного – "маневрувати, щоб стріляти".

Водночас, артилерія рашистів уже дійшла до того стану, коли "на різних рівнях роботи" її ефективність може значно просідати, і значний вплив на це має ефективна контрбатарейна боротьба ЗСУ та влучні удари наших військ по тиловим об’єктам та комунікаціям ворога. Про це йдеться в одному із блогів Королівського інституту об’єднаних досліджень (RUSI).

Читайте також: "Оленегорский горняк" після катера-камікадзе має дірку понад 3 метри, і дивом не пішов за "Москвою"
САУ "Мста-С" армії РФ, ілюстративне фото довоєнних часів

Як акцентують автори публікації, перш ніж вести стрільбу, артилеристи всіх армій світу мають виконати один і той же набір завдань – провести розвідку цілі та зробити поправку на метеорологічні умови, визначити калібр гармат та кількість боєкомплекту для ураження цілі. Відмінність полягає у тому, щоб провести цикл розвідки якомога швидше, та саме в перші кілька десятків секунд та перші хвилини забезпечити необхідну масованість вогню.

І тут картина виглядає так. Коли рашисти можуть поєднати використання розвідувальних БПЛА та контрбатарейних РЛС для управління стрільбою артилерії, тоді вони досягають бажаного результату. Але нюанс саме в тому, що Сили оборони України роблять усе необхідне, щоб знизити можливості окупантів використовувати дрони та радари для керування вогнем артилерійських частин, використовуючи відповідно засоби РЕБ та засоби ураження РЛС, що в свою чергу знижує результативність стрільби окупантів.

Російські окупанти ведуть вогонь із САУ 2С4 "Тюльпан", зображення з відкритих джерел

Бо, як деталізують в RUSI, в росіян зараз справи такі – коли "цикл наведення працює", то артилерія може відкрити вогонь буквально за 3 хвилини після отримання цілевказівки, коли ж "цикл наведення не працює" - то може не раніше, аніж за 30 хвилин. І в даному випадку саме перший показник "є найбільшим, як це фізично можливо", бо наприклад 155-мм снаряд дистанцію в 25 км пролетить за 75 секунд.

Більш того, є ще один парадокс, і він стосується саме застосування рашистами "Ланцетів" як інструменту контрбатарейної боротьби. На основі "спілкування з українськими командирами" в установі вивели наступну тенденцію – окупанти переходять до використання "Ланцетів" для контрбатарейної боротьби саме тоді, коли рівень ефективності їх "класичної" артилерії на конкретних ділянках фронту починає падати; але водночас, "Ланцети" переважно не мають необхідного рівня "летальності", щоб критично вражати артисистеми ЗСУ.

Російські окупанти ведуть вогонь із САУ "Мста-С", зображення з відкритих джерел

Поточна доктрина застосування артилерії в армії РФ передбачає, що бригадні артилерійські групи (БрАГ) складом в 2 батареї ствольних артсистем та 1 батарею РСЗВ мають розгортатись на віддалі 2-4 км від лінії фронту і займати територію шириною 3-5 км та глибиною 1-2 км.

Але по факту уже пішла тенденція, що рашисти відтягують свої БрАГ на дистанцію вже до 12-15 км від лінії фронту, "надаючи перевагу в пергу чергу міркуванням живучості", чим заодно знижують свої можливості по глибині ураження при стрільбі. Зробити більш "компатними" свої бригадні артилерійські групи рашисти навряд чи можуть. Оскільки зараз вони вимушені якраз збільшувати кількість артсистем, що можуть бути одночасно залучені для виконання однієї вогневої задачі.

Російські окупанти відпрацьовують ведення вогню із Д-30, ілюстративне фото довоєнних часів

Про наскільки велику кількість стволів може йти мова, покаже такий приклад – за радянськими нормативами, щоб уразити піхоту противника на площі 33 га, знадобиться мінімум 12 гаубиць калібру 122 мм, що мають відстріляти для цієї задачі мінімум 600 снарядів. Але, як далі доповнюють в RUSI, виконання цієї вогневої задачі займе мінімум 15 хвилин, і це при тому, що уже на 5-6 хвилині стрільби стволи починають перегріватись, а скорострільність падає до 1-3 пострілу за хвилину.

Водночас, тепер рашисти мають ще й епізодичні проблеми з рівнем доступності боєкомплекту до артилерії завдяки регулярним ударам ЗСУ по комунікаціям армії РФ. Автори RUSI доволі цікаво та влучно описують цю ситуацію терміном "дисперсність боєкомплекту".

Російські окупанти ведуть вогонь із гаубиць "Мста-Б" калібру 152 мм, ілюстративне фото довоєнних часів
Читайте також: Росіяни задумались про свою 155-мм артилерію як в Китаю, базою може бути "Мста-С"