– Олександре Станіславовичу, розкажіть, будь ласка, які трансформації чекають на Сухопутні війська у зв’язку з планами переходу Збройних Сил України на нову структуру управління?
– Ми знаходимося на порозі великих змін. У 2020 році на виконання вимог наказу МО України від 29.03.2019 № 141 "Про трансформацію системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління у Збройних Силах України" має відбутися трансформація системи управління органів військового управління Сухопутних військ, що, у свою чергу, є складовою реформування системи об’єднаного керівництва силами оборони.
Наслідком трансформації стане переведення органів військового управління на перспективну організаційно-штатну G-структуру, яка усуне функції дублювання на всіх рівнях, забезпечить чітку вертикаль і взаємосумісність з державами-членами НАТО.
Після завершення трансформації буде реалізовано принцип відокремлення функцій щодо формування, підготовки, розвитку військ, технічного оснащення та всебічного забезпечення від функцій управління їх застосуванням між органами військового управління Сухопутних військ.
Насамкінець має відбутися створення принципово нового Переліку й ієрархії доктринальних документів, які надалі треба буде розробити вже за стандартами країн-членів НАТО.
Загалом, вертикаль підпорядкування в структурі Сухопутних військ не змінюється. Внаслідок переходу на нові основні принципи організації об’єднаного керівництва Командування Сухопутних військ залишає за собою вертикаль адміністративного керівництва підпорядкованими військами в ході їх повсякденної діяльності. Однак, на час їх передачі до бойового складу угруповання військ Об’єднаних сил управління здійснюється єдиним командувачем (командиром) наділеним відповідними повноваженнями, функціями та відповідальністю.
– У чому полягає логіка цієї трансформації і як це вплине на ефективність підготовки та застосування військ?
– Логіка цих процесів полягає в чіткому розумінні розмежування (відокремлення) повноважень генерування сил і засобів та їх ефективного застосування.
У новій системі об’єднаного керівництва основним змістом діяльності Командування Сухопутних військ є саме генерування сил та відповідальність за розвиток, технічне оснащення, всебічне забезпечення, підготовку й готовність до виконання визначених завдань. З цією метою в структурі Командування Сухопутних військ формуються Командування підготовки й Командування логістики Сухопутних військ. Також на заміну управління територіальної оборони в Командування Сухопутних військ ЗСУ розгортається Командування територіальної оборони.
Ми розраховуємо на те, що це дасть змогу більш ефективно та якісно здійснювати планування, керівництво та всебічне забезпечення сил територіальної оборони (ТрО) України, а також зберегти єдину вертикаль управління ТрО у військово-сухопутній зоні відповідальності. Ці зміни також передбачають забезпечення дотримання принципів побудови системи територіальної оборони, що прийняті в країнах-членах НАТО, а також безпосередній вплив Командування Сухопутних військ ЗСУ на залучення органів державної влади та їх керівників до розвитку територіальної оборони.
Після повної імплементації нової перспективної структури Командування Сухопутних військ буде зосереджено на виконанні таких завдань, як:
- організація підготовки Сухопутних військ до виконання завдань за призначенням;
- організація розвитку й оцінювання спроможностей Сухопутних військ;
- технічне оснащення та всебічне забезпечення Сухопутних військ;
- поточне планування ТрО в межах сухопутної території України та застосування сил і засобів ТрО.
– Усі зміни Ви дійсно плануєте завершити до кінця 2020 року?
– У масштабі Сухопутних військ – так. А в масштабі Командування Сухопутних військ – набагато раніше. Ми вже до початку лютого 2020 року плануємо перейти на нову організаційно-штатну структуру і завершити всі організаційні зміни. Крім того, у наступному році ми плануємо провести на базі однієї з бригад експеримент – створити бригадну бойову тактичну групу, яка буде включати бригаду із засобами посилення від інших родів військ і служб, будуть посилені й засоби протиповітряної оборони, засоби розвідки, радіоелектронної боротьби, артилерія. Ця бригада буде готуватися за стандартами НАТО, мати дворічний цикл підготовки, що дозволить застосувати її відповідно до стандартних процедур, які прийняті в країнах-членах НАТО, як на території нашої держави, так і за необхідності проведення якихось спільних дій.
– Отже, перехід на G-структуру реально має вплинути на сумісність Сухопутних військ Збройних Сил України з підрозділами країн-членів НАТО. А як це вплине на боєздатність військ та можливості міжнародного військового співробітництва?
– Перехід на G-структуру, безумовно, дозволить розширити наші можливості щодо досягнення критеріїв взаємосумісності та підвищення здатності Сухопутних військ діяти разом зі збройними силами Альянсу під час виконання завдань в багатонаціональних операціях.
Протягом останніх років геополітична ситуація в світі зазнала докорінних змін, тому ми повинні в повній мірі використовувати прийняті в НАТО принципи і стандарти в контексті досягнення взаємосумісності між збройними силами країн-членів Альянсу та країн партнерів, передусім з огляду на тенденції безпекової ситуації в Європі.
Наразі ми активно використовуємо практичні інструменти й механізми співробітництва з НАТО, зокрема йдеться про участь у Концепції оперативних можливостей. Також ми задекларували низку підрозділів, які проходять підготовку за стандартами Альянсу та складають відповідну оцінку. Це дозволить їм згодом брати участь у навчаннях й операціях під егідою НАТО.
Також зазначу, що на фондах Командування Сухопутних військ розгорнута Багатонаціональна координаційна група – це дійсно унікальна можливість для Сухопутних військ ЗСУ працювати пліч-о-пліч з нашими іноземними партнерами.
Дійсно, перехід на G-структуру, дозволить більш якісно й ефективно організовувати та проводити заходи військового співробітництва, як у форматі співробітництва з міжнародними безпековими організаціями (насамперед з НАТО та ЄС), так і у форматі двостороннього співробітництва. Разом з суттєвим підвищенням боєздатності війська це має забезпечити оперативне реагування Сухопутних військ та Збройних Сил України в цілому на зміни безпекової обстановки та ефективну оборону нашої країни.
– Ви зазначили, що в структурі Командування Сухопутних військ ЗСУ розгортається Командування територіальної оборони, яке буде організовувати діяльність зі створення та підготовки бригад територіальної оборони. Про що саме йдеться?
– Бригади територіальної оборони вже створені, в нас вже є 25 таких бригад. Вони мають особовий склад, у першу чергу це офіцерський склад, який складає організаційне ядро цих бригад, яке забезпечує відмобілізування та підготовку до виконання завдань.
Завдання бригад територіальної оборони полягає в тому, що в межах, визначених районів і областей вони здійснюють охорону важливих державних військових об’єктів. Вони також здійснюють боротьбу з диверсійно-розвідувальними групами (ДРГ) противника, незаконними збройними формуваннями. Тобто, вони значно розвантажують війська, забезпечують їм надійний тил і дозволяють виконувати основне завдання. Тож, всі ті питання, що стосуються охорони, оборони, боротьби з ДРГ, покладаються на ці частини і підрозділи. Вони мають все для виконання цих завдань – стрілецьку зброю, міномети, засоби протиповітряної оборони.
У 2019 році ми вже маємо досвід проведення навчань з бригадами територіальної оборони, де деякі бригади були практично відмобілізовані. Було призвано від півтори до двох тисяч особового складу. І, зокрема, на Півдні я сам був присутнім на таких навчаннях. Особисто перевірив одну з бригад, організацію служби виконання бойових завдань. І хочу зазначити, що, хоча ці навчання проводилися вперше, військовослужбовці оперативного резерву і штатні військовослужбовці цих бригад показали високу вмотивованість і бажання виконати ці завдання.
– У нас наразі склалась непроста ситуація, за якої частина новостворених бригад не має постійних пунктів базування. Вони знаходяться вісім місяців у зоні проведення ООС, потім переїжджають у намети, потім знову виходять на полігон на залагодження, і ця круговерть складних реалій супроводжує життя декількох бригад. Яким чином забезпечити цим бригадам пункти постійного базування?
– У нас декілька бригад дійсно мають пункти постійної дислокації, які не відповідають вимогам сьогодення. Деякі з них знаходяться на території колишніх військових частин, які були передані органам державної влади і тривалий термін не експлуатувалися. Інші бригади використовують території колишніх заводів, тобто, знаходяться в неналежних умовах. Тому і Міністр оборони, і начальник Генерального штабу, і я влітку об’їздили всі пункти постійної дислокації подібних бригад. За результатами цих поїздок були складені плани відновлення. Головний напрямок діяльності тут – це створення сучасних військових баз для цих бригад. На сьогодні вже визначені такі бази, визначені місця, де вони будуть відбудовані або побудовані з нуля, що значно підвищить і мотивацію, і умови розміщення цих бригад. Зрозуміло, що передусім це стосується бригад, які дислокуються на Сході нашої держави.
Я думаю, що впродовж вже наступного року ми побачимо результати цієї роботи. У нас перші бригади отримають свої пункти постійної дислокації, які відповідатимуть найсучаснішим вимогам і побудовані за останніми технологіями.
– За словами начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, у 2020 році "підготовка підрозділів до наступальних дій повинна займати до 70% навчального часу" Звісно, це спричинило низку питань, і хотілося б від Вас почути, з чим це пов’язано. Ми готуємося до наступу чи маємо враховувати якісь інші реалії?
– Ми повинні бути готові до будь-якого розвитку ситуації, тому що ми знаходимося, на жаль, не в мирній обстановці. І важко спрогнозувати, якими будуть дії ворога через місяць, два місяці – тобто, на найближчу перспективу. Тому наше завдання і полягає в тому, що ми повинні бути готовими як до ведення оборонних дій, так і до ведення наступальних дій. Тому що ми знаємо – без наступу ми ніколи не переможемо.
Тривалий час ми не займалися наступальною тематикою, що негативно впливає на психологічний стан особового складу. Армія завжди повинна бути готова до перемоги! Взагалі морально-психологічний стан нашого війська, наших частин і підрозділів – це важливий напрямок, і є багато шляхів його підвищення, одним з яких є саме здійснення підготовки до наступальних дій.
Також на морально-психологічний стан впливає і звичайна інтенсивність бойової підготовки. Так, навіть у районі проведення операції Об’єднаних сил, у той час, коли я був командувачем, ми проводили значну кількість змагань та навчань, що позитивно відбивалося і на військовій дисципліні, і на готовності наших частин і підрозділів, і взагалі на загальній вмотивованості особового складу.
– Одне із завдань Командування Сухопутних військ – це забезпечення військових частин сучасною технікою та озброєнням. Яка робота на сьогодні проводиться в цьому напрямку?
– Так, дійсно, одним з основних напрямів діяльності Командування Сухопутних військ є відбір якісних зразків для переозброєння наших частин. В основному це ОВТ вітчизняного виробництва, яке має забезпечити підвищення бойових спроможностей війська. Така робота нами проводиться, і на останній виставці (ред. – "Зброя та безпека – 2019") ми вивчили багато новітніх розробок, які мають високі тактико-технічні характеристики. Ми провели з цього приводу низку нарад, у тому числі із запрошенням представників підприємств, які виготовляють цю техніку. У нас також організована спільна робота з вивчення та перевірки відповідності тактико-технічним вимогам тієї техніки, яка нам пропонується.
Крім того, нами сплановане і проведене в 169 навчальному центрі практичне випробування, наприклад, таких зразків бронетехніки, як бронеавтомобілі "Козак-2М1" і "Новатор". Я сам був на цих випробуваннях, практично впевнився в тому, що заявлені характеристики дійсно відповідають реаліям. Ці зразки, на мій погляд, мають на сьогодні найвищі тактико-технічні характеристики, можуть ефективно використовуватися в наших механізованих, мотопіхотних і, у першу чергу, розвідних підрозділах і частинах, і здатні забезпечити більш ефективне виконання завдань. За результатами випробувань нами підготовлені рекомендації до підприємств щодо усунення тих недоліків, які були виявлені й пропозиції щодо доопрацювання цих зразків озброєння.
– Якому озброєнню в процесі переозброєння Сухопутних військ ЗСУ надається пріоритетна увага?
– В процесі переозброєння Сухопутних військ пріоритет надається новітнім зразкам вітчизняного виробництва. Так, для механізованих та танкових військ це новітні зразки бронетанкового озброєння і військової техніки типу БМП з модулем, БТР-4Е або їх аналоги, Т-64 "Краб", а також автомобільної техніки типу вантажних КрАЗ-6322, МАЗ-6317, сідельних тягачів КрАЗ-6510ТЕ з важковозними напівпричіпами або їх аналоги, та бойових броньованих машин типу "Онцилла" ("Дозор"), "Козак", "Новатор".
Досвід експлуатації та взаємодії з виробниками показує, що для військових частин армійської авіації у пріоритеті вітчизняні варіанти модернізації вертольотів – Мі-24П/Мі-24ПУ-1 і Мі-8МТВ/Мі-8МТВ-МСБ-1. У свою чергу, військові частини та підрозділи розвідки орієнтовані на використання безпілотних авіаційних комплексів вітчизняного виробництва типу "Лелека-100", PD-1, "Spectator-M1", "Фурія"; мобільні радіопеленгаторні комплекси УКХ-діапазону частот "Хортиця-М" і радіопеленгатори короткохвильового діапазону Р-667 "Сектор".
– Чи є в Командування Сухопутних військ можливість впливати на формування державного оборонного замовлення, зокрема, на напрямки перспективних систем озброєнь ОВТ?
– Командування Сухопутних військ ЗС України має можливість впливати на формування показників державного оборонного замовлення шляхом проведення аналізу технічного стану наявних зразків озброєння та військової техніки, її утримання та експлуатації з подальшим опрацюванням та наданням до Центральних органів забезпечення ЗСУ обґрунтованих пропозицій з урахуванням концептуальних поглядів перспективного розвитку Сухопутних військ ЗС України, а також наявного виділеного фінансового ресурсу та спроможностей оборонно-промислового комплексу держави.
З усім тим, Командування Сухопутних військ ЗСУ безумовно може впливати на напрямки розвитку перспективних систем озброєння та військової техніки в межах визначених повноважень. На сьогодні Командування Сухопутних військ ЗС України взяло участь у розробці філософії розвитку ОВТ до 2030 року, що є основою для розробки Концепції розвитку ЗС України.
Також хочу зазначити, що наразі на виконання рішення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України Командуванням Сухопутних військ ЗС України в рамках ініціювання формування національної програми «Солдат майбутнього» вживаються заходи щодо створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовця ЗСУ.
– Що потрібно зробити, щоб Сухопутні війська ЗСУ повністю відповідали сучасним вимогам і мали системну можливість оперативно адаптуватись до їх змін?
– Для забезпечення відповідності Сухопутних військ ЗСУ сучасним вимогам і стандартам НАТО вважаю необхідним надавати перевагу діяльності вітчизняних підприємств оборонно-промислового комплексу з високим рівнем виробничих можливостей.
При цьому, основні зусилля слід зосереджувати на розробці дослідно-конструкторських робіт, у першу чергу перспективних зразків ОВТ, які не поступаються аналогам озброєнь інших держав, а також передбачити можливість збільшення обсягів фінансування, яке дасть змогу провести переозброєння Сухопутних військ Збройних Сил України.
Інтерв’ю провели: Сергій ЗГУРЕЦЬ, Валерій РЯБИХ, Олег КАТКОВ,
Defense Express
