Керівництво Ліги спільно з ДК «Укроборонпром» методично намагалося донести до органів державної влади той факт, що чинні нормативно-правові акти з питання ціноутворення на продукцію оборонного призначення не тільки не сприяють, а й унеможливлюють створення нових зразків озброєння та військової техніки.
Ця робота проводилася постійно – важливе для приватних виробників питання висвітлювалося у ЗМІ, озвучувалося представниками різних гілок влади як таке, що має пріоритетне значення для розвитку вітчизняного ОПК, а відтак – зміцнення обороноздатності нашої країни.
У липні 2017 року Міжвідомча робоча група з питань ціноутворення на продукцію, роботи і послуги оборонного призначення одноголосно прийняла рішення рекомендувати Мінекономіки розробити проєкт постанови Уряду, в якій встановити норму прибутку 5 і 30%.
Нагадаємо лише основні етапи в хронології подій. У 2017 році були направлені листи: лютий – Прем’єр-міністру України, квітень – Секретарю Ради національної оборони і безпеки України, червень – першому заступнику Секретаря Ради національної оборони і безпеки України, липень – заступнику міністра економічного розвитку і торгівлі України.
У тому ж таки липні 2017 року Міжвідомча робоча група з питань ціноутворення на продукцію, роботи і послуги оборонного призначення, до складу якої входив і представник Ліги, одноголосно прийняла рішення рекомендувати Мінекономіки розробити проєкт постанови Уряду, в якій встановити норму прибутку 5 і 30%. У документі наголошувалося: проблема є спільною як для приватних, так і для державних підприємств галузі, а за правовим висновком Мін’юсту «Методичні рекомендації… Міноборони (основного антагоніста 5/30) не є нормативно-правовим актом, мають рекомендаційний та роз’яснювальний характер і не встановлюють правових норм».
У вересні того ж року Мінекономрозвитку підготувало проєкт зазначеної постанови Кабміну. Документ було жваво підтримано галузевою громадськістю – за необхідність прийняття відповідних змін виступили учасники організованого спілкою першого Всеукраїнського форуму приватних оборонних підприємств, і це рішення було направлено Президенту і Прем’єр-міністру України, Секретарю Ради національної оборони і безпеки України, очільнику оборонного відомства.
У листопаді 2017 року Ліга знову направила лист Секретарю Ради національної оборони і безпеки України із зазначеного питання, а в січні 2018 року Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу також рекомендувала Мінекономіки розробити та винести на розгляд Уряду внесення змін до постанови КМУ від 27.04.2011 № 464.
Наприкінці першого місяця 2018 року з метою удосконалення поточної моделі ціноутворення на оборонну продукцію і забезпечення ефективної діяльності виконавців оборонного замовлення в умовах особливого періоду, надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції Уряд схвалив постанову від 23.08.2017 року № 1093 «Про внесення змін до пункту 26-3 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням».
Реалізація цієї постанови мала б врегулювати проблемні питання під час погодження державними замовниками розрахунково-калькуляційних матеріалів підприємств до договорів, які укладаються у рамках виконання оборонного замовлення, зокрема у частині встановлення рівня прибутку у складі ціни на оборонну продукцію.
Передбачалося, що в умовах особливого періоду, надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції прибуток у складі ціни становитиме 5 % витрат суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання, а також 30 % решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Проте вже 14 лютого 2018 року за ініціативи міністра оборони України Уряд зупинив дію цієї постанови.
З прийняттям постанови підприємства сподівалися, що отримали стимул для розвитку, який забезпечить у близькій перспективі надходження до військ нової сучасної оборонної продукції, а оборонно-промисловий комплекс країни в цілому отримає значний ресурс для того, аби стати сильнішим.
Проте вже 14 лютого 2018 року за ініціативи міністра оборони України Уряд зупинив дію цієї постанови.
«…Діючий прибуток стимулює розвиток власних виробничих потужностей підприємств-виконавців ДОЗ», «…Відсутні підстави вважати, що підвищення рівня прибутку у складі ціни забезпечить розвиток виробництва», «…Не на часі», – саме з такими формулюваннями упродовж останніх двох років продовжують надходити відповіді на звернення Ліги щодо необхідності унормування прибутку при виробництві продукції оборонного призначення.
Ліга продовжує переконувати можновладців у необхідності вирішення цього болючого питання, яке й досі залишається актуальним.
Попри певні очікування, пов’язані з прийняттям Верховною Радою нового Закону України «Про оборонні закупівлі», варто зазначити, що прийнятим наразі в першому читанні проєктом Закону питання ціноутворення не деталізовано. Автори законопроєкту запевняють, що надалі все буде врегульовано підзаконними актами. Але якими вони будуть і яка норма діятиме під час перехідного періоду, після прийняття Закону – це питання, чіткої відповіді на яке поки що немає.
Позиція Ліги з цього приводу визначена: Уряд має прийняти зміни до порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.04.11 №464 «Питання державного оборонного замовлення», і відновити дію постанови КМУ від 23 серпня 2017 р. №1093. Загалом це збільшить прибуток виконавців ДОЗ з 7-8 % до 10-12 %, що дозволить їм мати обігові кошти для створення нових зразків озброєння та військової техніки.
Головний аргумент за прийняття такого рішення очевидний. Над вузьковідомчими інтересами мають панувати державницькі. В інтересах держави – міцний ОПК. А без ресурсів на розвиток таким йому не стати ніколи.
Ліга – за чесну конкуренцію
У співпраці з Мінекономрозвитку в рамках Міжвідомчої робочої групи з питань напрацювання змін до законодавства стосовно оптимізації взаємодії державних органів та підприємств оборонно-промислового комплексу, а також спрощення процедур отримання дозвільних документів у сфері державного експортного контролю представники Ліги оборонних підприємств України взяли участь у роботі над проєктом Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 838 та від 12 липня 1999 р. № 1228».
Зазначимо, що прийняття відповідного документа позбавить приватні підприємства, які мають повноваження на право здійснення експорту товарів військового призначення власного виробництва та імпорту товарів військового призначення для потреб власного виробництва, зобов’язання здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни за погодженням з ДК «Укроборонпром».
Нові правила гри не тільки зекономлять час на погодження від Концерну, а й в цілому сприятимуть демонополізації діяльності Концерну у сфері державного експортного контролю, розвитку конкуренції та можливості для вітчизняних виробників товарів військового призначення самостійного виходу на зовнішні ринки.
Співробітництво з НАТО
Генеральний директор Спілки Олег Брюшковський взяв участь у нараді щодо спільних з НАТО заходів з реформування оборонно-промислового комплексу України, яку було проведено в Мінекономіки разом із представниками Міноборони та ДК «Укроборонпром».
Обговорювалися питання підготовки до проведення в Україні Семінару з представниками підприємств ОПК по закупівлях через Агенцію НАТО з підтримки та постачання, реєстрації вітчизняних підприємств оборонно-промислового комплексу в Каталозі НАТО виробників оборонної продукції, а також порядок організації виставок продукції української «оборонки» в штаб-квартирі НАТО.
Учасники обговорення визначили формат виставкових заходів: кожна буде синхронізована із засіданнями груп/підгруп Конференції національних директорів з озброєння, що дозволить збільшити обізнаність членів НАТО щодо можливостей ОПК України.
Попередньо очікується, що проведення цих заходів дозволить зробити можливим багатонаціональне співробітництво у галузі забезпечення сумісних військових спроможностей, забезпечити виконання завдань і заходів, спрямованих на забезпечення розвитку економічного співробітництва з державами – членами Альянсу, а також сприятиме технічній взаємосумісності з НАТО та підвищить загальний рівень поінформованості стосовно форматів та процесів взаємодії НАТО з промисловістю.
