Про це у інтерв'ю агенству Defense Express заявив заступник Міністра оборони України Олександр Миронюк.
Повна версія інтерв'ю з заступником міністра оборони України буде опублікована на нашому сайті. Головна тема розмови - особливості ДОЗ-2020, хід його виконання, оцінка результатів ходу переозброєння війська. Аби у читачів склалась основа для власних висновків на ці важливі для безпеки країни та спроможностей армії теми.
Читайте також: Як в Україні створювались оперативно-тактичні ракетні комплекси
Одне з питань інтерв'ю стосувалося проєкту багатофункціонального оперативно-тактичного комплексу "Сапсан"/"Грім-2", який вже тривалий час згадується у пріоритетних розробках ДП КБ "Південне“ ім. М.К. Янгеля" (м. Дніпро).
- Як щодо долі нового оперативно-тактичного комплексу, який просуває КБ "Південне"?
- Достатньо обмежена кількість держав у світі має спроможності створити багатофункціональний оперативно-тактичний ракетний комплекс. А сама ця зброя у достатньо нестабільному безпековому середовищі є дієвим інструментом стримування. Я особисто є прихильником того, аби забезпечити закупівлю одного дивізіону оперативно-тактичного комплексу вітчизняної розробки для Збройних Сил.
- Не чекаючи результатів випробувань того ж ОТРК «Грім-2» на території Саудівської Аравії? Раніше стверджувалося, що ми маємо врахувати результати робіт для інозамовника, аби мінімізувати власні помилки на цьому шляху...
- Наші вимоги і вимоги інозамовника до ОТРК є відмінними. Також різним є розуміння потреб і загроз. Тому одна країна може не квапитись, а для іншої - темп і результат є конче необхідній. І тут найбільший виклик, аби слова виконавців проєкту не розходились зі справами і завершувались потрібним результатом.
- За оптимістичними оцінками, з якого року можна говорити про появу макетного чи дослідного зразка ОТРК через призму вимог Збройних сил?
- Думаю, це 2022 рік".
Довідково
Проєкт багатофункціонального оперативно-тактичного комплексу "Сапсан"/"Грім-2" вже тривалий час згадується у пріоритетних розробках ДП КБ “Південне“ ім. М.К. Янгеля“ (м. Дніпро), яке раніше створило 12 з 20 типів радянських міжконтинентальних балістичних ракет.
Між Міністерством оборони України та головним підприємством-розробником КБ “Південне“ у вересні 2007 року погоджено технічне завдання проекту. Робота зі створення БФРК передбачала широку кооперацію українських компаній – до 60 учасників.
У серпні 2013 року Міністерство оборони України під керівництвом Павла Лебедєва остаточно припинило фінансування проекту. Було відкрито заявлено про неефективне використання коштів в КБ “Південне“.
На тлі постійного недофінансування ракетного напряму з боку державного бюджету України вітчизняні спецекспортери з 2011 року почали пропонувати зовнішнім замовникам новий оперативно-тактичний ракетний комплекс під назвою “Грім“.
Через два роки за участі КБ “Південне“ був укладений контракт з неназваною країною на розробку ОТРК вже під назвою “Грім-2“.
Оперативно-тактичний ракетний комплекс, який розробляється фахівцями КБ “Південне“, призначений для ураження цілей, розташованих в оперативно-тактичній глибині противника, а саме: підрозділів ракетних комплексів ворога; літаків і вертольотів на стоянках аеродромів; артилерії та систем залпового вогню; об’єктів ППО і ПРО; командних пунктів і вузлів зв’язку; найважливіших об’єктів цивільної інфраструктури тощо.
Дальність враження цілей насамперед залежатиме від спроможностей самої ракети. Для експортної версії обмеження по дальності становить
Читайте також: Поки Ізраїль демонструє можливості балістичної LORA, український "Сапсан" все ще на "паузі"
