Принципова згода адміністрації президента США на надання ліцензії Україні на виробництво ракет до ЗРК Patriot одразу викликає головне для кожного українця питання - коли ці ракети українського виробництва посилять ЗСУ.
Щодо опанування самого виробництва Defense Express вже присвятив окрему публікацію. Але навіть якщо "прокрутити" на максимальній швидкості всі бюрократичні процеси, створення виробничої лінії, навчання та сертифікації, залишаються технологічні цикли виробництва самої ракети.
Читайте також: Ракети LMM та 70-мм LGR проти "Шахедів" вироблятимуть у 7 та 3 рази більше згідно з планами Thales на наступні роки
Якщо вести мову про PAC-3 MSE, що виробляється Lockheed Martin, то їх відомий технологічний цикл складається приблизно з 24 місяців. Тобто від замовлення партії до появи готових ракет проходить близько двох років.
Це пов'язано із тим, що у виробництві MSE бере участь близько 400 компаній, які постачають матеріали, компоненти, блоки та вузли цієї ракети, з яких вже на заводі у місті Камден в Арканзасі збираються самі ракети.
Такий довгий процес пов'язаний із тим, що MSE є дуже довершеною ракетою, що забезпечуює кінетичне перехоплення балістичної цілі на зустрічних швидкостях, що вимірюються у км/с. А виробництво всіх головних її компонентів це сам по собі важкий процес, який впирається у свої технологічні складності.
Наприклад, активна радіолокаційна головка самонаведення ракети MSE виробляється компанією Boeing лише на підприємстві в Гантсвіллі в Алабамі. Це одна із найбільш просунутих ГСН у своєму класі, вона створена за технологією AESA, що працює у Ka-діапазоні. Попри всі зусилля, для потроєння виробництва компанії потрібно цілих 7 років.
Опанування виробництва елементів Attitude Control Section, блоку твердопаливних двигунів поперечного керування, у Польщі є дуже показовим щодо складності. У Wojskowe Zaklady Elektroniczne S.A. (WZE) на початок виробництва мікро-твердопаливних двигунів пішло 7 років.
Не меншу складність ховає у собі система управління ракетою - блок Guidance Processor Unit. Як і система радіокомандного керування MRFDL (Missile Radio Frequency Data Link), а також інерціальної навігації IMU (Inertial Measurement Unit). Наразі відомо, що їх випуск здійснюється лише самим Lockheed Martin.
За твердопаливний двигун відповідає Aerojet Rocketdyne, яку у 2023 році придбала L3Harris Technologies. Цей двоімпульсний двигун також є вузьким місцем у виробництві ракет MSE, бо впирається у сам дефіцит твердого палива, а також тривалий цикл заливки та полімеризації.
Не меншу складність ховає у собі виробництво всіх інших компонентів ракети, включно з рульовими механізмами, які мають забезпечити маневрування ракети на швидкості близько 5 Махів.
Нагадаємо, що окрім PAC-3 MSE ЗРК Patriot використовує простіші PAC-2 GEM-T від Raytheon. Їх випуск за ліцензією вже налагоджується у Німеччині, а перші ракети можуть бути передані вже у 2027 році.
PAC-2 GEM-T об'єктивно простіша і її виробництво можливо опанувати найшвидше та не залежати від "вузьких гирл".
З боку Defense Express закликаємо доєднатися до збору на те, що працює: "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.
Читайте також: Як Туреччина балістичною протикорабельною ракетою Tayfun Block 3 "закриває" Чорне та Каспійське море, а також третину Середземного
