Закупівля озброєння за міжнародними мільярдними контрактами зазвичай проходить на умовах, коли покупець отримує можливість часткового виробництва, так звана локалізація. У деяких випадках вона може бути дуже широкою та охоплювати значний відсоток виробництва, наприклад, як у випадку із контрактом Бразилії на Gripen. Або бути дуже обмеженою, як у випадку з Польщею та ЗРК Patriot та компонентів ракет до нього.
І ще один приклад - Сербія, яка у 2024 році за 2,7 млрд євро купила 12 Rafale. А через два роки Белград та Париж змогли домовитись про часткове виробництво на потужностях сербської оборонної промисловості комплектуючих до цього винищувача.
Читайте також: Щоб бити далі, ніж може Tomahawk, вже в цьому році вперше полетить нова версія AGM-158 XR з "екстремальною дальністю"
Як в інтерв'ю сербському оборонному виданню Tango Six розповів заступник міністра оборони Ненад Милорадович, між Jugoimport SDPR та Dassault була досягнута перша угода про виробництво у Сербії компонента Rafale. Ним став ящик для боєприпасів з направляючим коридором для автоматичної гармати GIAT 30 M791.
"Мова йде про доволі складну структуру. В нас була можливість ознайомитися з його конструкцією, вона досить вимоглива з точки зору механічної міцності та форми. Звичайно, стандарти виробництва та якості також важливі, як і всі деталі, встановлені у Rafale", - заявив заступник міністра.
Виробництво цього вузла буде здійснюватися на підприємстві Utva Avio Industrija (належить Jugoimport SDPR), що знаходиться під Белградом та має 89-річну історію, спеціалізуючись на виробництві легких гвинтових тренувальних літаків, а також дронів.
Наразі це все, що буде виробляти Сербія для Rafale, які обійшлися країні по 225 млн євро за один літак у межах комплексного контракту зі строком постачання у 2028-2029 роках. Але надалі очікується розширення переліку компонентів для Rafale, що будуть опановані на Utva. При цьому запорукою цього має стати успішне виконання сербським підприємством поточної задачі.
І хоча обсяг замовлення на ці ящики для боєприпасів не названо, але можливо передбачити, що він не буде значним. У винищувача Rafale лише одна гармата GIAT 30, тому на один винищувач потрібен лише один ящик для боєприпасів. Загалом у Dassault за весь 2026 рік планують виробити 28 винищувачів. Тобто загальна потреба складає мінімум 28 ящиків, а також кілька одиниць, що увійдуть у комплекти запасних частин.
При цьому навряд французи довірять новому підприємству всю 100% потребу. Також невідомо скільки часу знадобиться Utva для опанування виробництва та проходження всіх необхідних перевірок з боку Dassault.
Водночас з боку Defense Express зазначимо, щопитання обсягів локалізації виробництва критично залежить не лише від продавця. Вона також залежить від рівня міжурядових відносин, спільних оборонних та економічних інтересів, як уряду, так і промисловців, від обсягу замовлення, а також від твердості позиції покупця.
Наприклад, Індія загалом вже замовила 62 Rafale на 14,5 млрд євро та буде виготовляти значну частину фюзеляжу Rafale. А от у випадку підписання мега-контракту на 114 одиниць може розраховувати на 80% локалізації. Але це було б неможливо без державних стратегічних програм Індії Make in India та Atmanirbhar Bharat, які передбачають обов'язкову локалізацію виробництва іноземного озброєння на індійських підприємствах.
Читайте також: Супер-фрегати F126 виявилися супер-дорогими - 18 млрд євро за шість кораблів, і Берлін скасовує їх закупівлю
