За результатами засідання Коаліції охочих, яка пройшла у Парижі, Україна отримає від Франції ліцензії на виробництво низки ракет, включно з крилатою ракетою SCALP та зенітною Aster для ЗРК SAMP/T, а також далекобійну бомбу AASM Hammer.
Це рішення, вочевидь, є дзеркальною реакцією на рішення США надати ліцензію на виробництво ракет до Patriot. А також пов'язано з оголошеним планом посилити захист України новими SAMP/T NG, які повинні ефективно боротися із балістичними загрозами.
Читайте також: Японія веде проект FAT-R, для якого може знадобитись досвід ЗСУ з висадкою НРК на Кінбурнську косу
До цього Defense Express вже розповів про складність виробництва PAC-3 MSE від Lockheed Martin через її "вузькі гирла", а також про простішу PAC-2 GEM-T від Raytheon, але яка не має такої ефективності проти балістичних цілей. Тому їх порівняння з Aster для ЗРК SAMP/T від Eurosam у ключі можливості опанувати виробництво цілком закономірне.
Загалом SAMP/T NG використовує нову зенітну ракету Aster 30 B1NT, що виробляється MBDA. Це двоступенева ракета, яка важить 450 кг та має довжину 4,9 метра. При цьому другий ступінь важить лише 112 кг, з яких на бойову частину припадає приблизно 15 кг.
Точні характеристики ракети не оприлюднені, але заявлено, що на випробуваннях вона збила ціль на дальності 150 км. Це далі за оголошені параметри для попередньої версії Aster 30 B1 на 30 км, мала зрости й максимальна висота перехоплення, яка у попередній версії складає до 20 км. Також для Aster 30 B1NT прямо вказується можливість перехоплення балістичних ракет із дальністю до 1500 км.
Для наведення на ціль у Aster 30 B1NT використовується нова активна радіолокаційна головка самонаведення від Thales, що працює у Ka-діапазоні (смуга частот: 26,5-40 ГГц, довжини хвиль: 1 см - 7,5 мм).
MBDA декларує, що Aster 30 B1NT має технологію hit-to-kill, кінетичного перехоплення цілі, коли зенітна ракета здійснює пряме влучання у балістичну ціль для її руйнування. Для цього зенітна ракета, як і PAC-3 MSE, здійснює поперечне маневрування.
Але на відміну від PAC-3 MSE, де використано пояс зі 180 твердопаливних двигунів поперечного маневрування (Attitude Control Motors), в Aster використано систему з одним твердопаливним двигуном та чотирма соплами у крилах ракети. Ця система має назву PIF та є частиною загальної системи PIF-PAF (Pilotage en Force - Pilotage Aérodynamique Fort) з аеродинамічним керуванням та прямим керуванням вектором тяги.
Наразі виробництво зенітних ракет Aster доволі сильно ускладнене через розподіл між французькими та італійськими підприємствами виробництва комплектуючих та технологічних процесів збирання ракети.
Aster під час виробництва буквально по кілька разів треба перевозити через Альпи. І навіть після скорочення технологічного циклу виробництва з 40 місяців станом на 2023 рік, наразі він все одно перевищує цільові 18 місяців та орієнтовно складає 2 роки. Що загалом відповідає технологічному циклу PAC-3 MSE, з якою вона концептуально доволі схожа.
Тобто загалом назвати Aster 30 B1NT простою та масовою зенітною ракетою неможливо. Також вона наразі не є і дешевою, хоча офіційно її вартість ніколи не оголошувалась, за оцінками вона становить понад 2 млн євро.
З боку Defense Express закликаємо доєднатися до збору на те, що працює: "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.
Читайте також: Європа визначилася чим збиватиме "Кинджал", "Циркон" та "Искандер-М" за проєктом HYDIS, але Patriot все ще потрібен
