Поява на виставці MSPO 2026 у Польщі зенітної ракети "Корал" від ДККБ "Луч" закономірно викликала значну зацікавленість, особливо з огляду на те, що для неї задекларовано можливість боротися із балістичними цілями. При цьому ключовим питанням залишається - яким саме чином, бо від цього залежить ефективність.
Водночас одразу треба нагадати, що це не перша публічна поява цієї розробки. Вона вперше була показана на "Зброя та Безпека" у 2021 році. Також ще тоді для неї була оголошена можливість збиття не лише аеродинамічних цілей, такі, як літаки чи крилаті ракети, а й тактичних балістичних ракет.
Читайте також: M1A1 Abrams ЗСУ може витримати влучання 20 FPV, і це без "їжака", чи є для таких танків перспектива
За ці п'ять років між демонстраціями характеристики ракети змінились. Маса ракети зросла з 300 кг до 450 кг, на цілих 50%. Габарити ракети також суттєво змінились, раніше довжина була 4,33 метра, а тепер 4,8 метра, діаметр становив 230/260 мм, тепер 230/300 мм.
У нових опублікованих характеристиках "Корала" не вказана максимальні дальність та висота цілі, але, враховуючи збільшення габаритів, цілком слід очікувати й збільшення цих параметрів. Бо раніше мова йшла про максимальну дальність стрільби до 30 км, а висоту цілі до 10 км.
Окрім зміни габаритів зенітна ракета "Корал" залишилась без поясу газодинамічних рулів поперечного керування. Ця технологія дозволяє ракеті агресивно маневрувати зі значними перевантаженнями. Така технологія є однією зі складових, що характерних для зенітних ракет із можливістю кінетичного перехоплення балістичних цілей. Тобто шляхом знищення прямими ударом, що призводить до ліквідації загрози, разом із бойовою частиною, ще в повітрі.
Окрім того, без аналогічного газодинамічного поясу, але який вже був потрібен для коригування траєкторії та наведення на ціль, залишилась "Вільха". Скоріш за все у ній він замінений на аеродинамічні рулі.
З точки зору систем наведення, вочевидь, вони залишились аналогічними - активна радіолокаційна головка самонаведення на кінцевому етапі польоту. Більше того, скоріш за все, її виробник не змінився, бо діаметр верхньої частини "Корала", 230 мм, залишився без змін.
Таким чином, зенітна ракета "Корал" наразі, з точки зору можливостей боротьби з балістичними ракетами, більш наближена до PAC-2 GEM-T. Тобто має можливість ураження балістичної ракети близьким підривом та уламками, а не кінетичного перехоплення, як у PAC-3 MSE.
Водночас "Корал" менший за PAC-2 GEM-T, злітна маса якої близько 900 кг, з яких 90 кг припадає на вагу бойової частини. Тому насправді найближчим орієнтиром може бути нова PAC-3 ACE, яка зараз у розробці та має коштувати вдвічі дешевше за рахунок значного спрощення.
Вона виконана у габаритах PAC-3 MSE, тобто довжину близько 5,2 метра при діаметрі до 300 мм та злітною вагою близько 370 кг (якщо вона буде аналогічною). Зокрема, у PAC-3 ACE, яке не буде мати функцію кінетичного перехоплення, також немає поясу газодинамічного керування, але є активна радіолокаційна головка самонаведення. Але якраз така конфігурація дозволяє розраховувати на масове виробництво без "вузьких гирл" PAC-3 MSE.
Читайте також: Поляки кажуть, що у них тепер є свій діпстрайк Fly Focus Striker на 1000 км, начебто"обкатаний" під Києвом
