Як, на вашу думку, наразі стан справ у напрямку виходу українських підприємств на американський ринок?
- Насправді зараз йде стрімке збільшення виходу українських компаній на ринок США. Це відбувається (що логічно) за американськими правилами і вимогами.
Читайте також: ПС ЗСУ отримують нові F-16, але їхні польоти під питанням, якщо не буде вирішено критичну проблему із обслуговуванням
Переважна більшість закупівельних програм Пентагону мають обов'язкову вимогу американської резидентності, наявності виробництва безпосередньо на території США, вимоги щодо компонентної бази. Щоправда, там вимоги стосуються більше не жорстких правил щодо наявності американських компонентів, а вимог щодо відсутності компонентів ворожих країн. Таких, як Китай, Росія, Іран тощо.
Саме за рахунок вивчення цих особливостей американського ринку взаємодії зі структурами Пентагону через фактично американські підприємства, які створюються українськими компаніями, це реально зараз найбільш ефективний шлях для виходу на американський ринок. І та ж програма Drone Dominance (ініціатива МО США з прискореної закупівлі ударних та FPV-дронів - авт.) демонструє, як американські компанії, скажімо так, українського походження, більш ніж ефективно беруть в ній участь і стають переможцями.
- А чи немає тут загрози перетікання українських кадрів, інженерного складу в поле діяльності США?
- Найбільш класичний приклад того, як це працює, є перший конкурс в рамках програми Drone Dominance, серед переможців якого було дві компанії українського походження. Візьмімо українську компанію F-Drones. Вони створили в США дочірню компанію UDD (Ukrainian Defense Drones Tech Corp - авт.), яка успішно виступила в першому етапі Drone Dominance, пройшла в фінал і стала переможницею.
Відповідно Пентагон уклав з нею контракт на постачання двох тисяч дронів. F-Drones офіційно продала своїй компанії UDD комплекти для збирання дронів, отримавши офіційну ліцензію ДСЕКУ. UDD в свою чергу здійснила остаточну збірку дронів на території США, поставила їх Пентагону і цей контракт вже закритий. Ніяких ризиків немає. Це один зі способів роботи на ринку.
- Нещодавно з'явилася інформація, що американо-українська компанія Swarmer уклала угоду щодо придбання української компанії-виробника НРК Ratel Robotics. Чи не означає це втрату вітчизняних компаній?
- Ні, тут більше йдеться про поглинання однієї великою компанією іншої, трохи меншої. Коріння цього бізнесу є українським, але з організацією виробничих потужностей на території США. Власники - кінцеві бенефіціари цього бізнесу залишаються українцями.
- Розкажіть, будь ласка, які наразі існують перепони для покращення співробітництва між українським та американським ОПК в напрямку обміну технологіями?
- Однією з перепон є відсутність структури, яка б займалась забезпеченням безпеки та трансферу технологій. Причому це більше обмежує саме прихід нових технологій в Україну. Наразі при МОУ відсутній підрозділ, який би забезпечував дотримання протоколів безпеки, коли Україна отримає технології. Я маю на увазі, аналог американського Defense Technology Security Administration, що надає партнерам гарантії щодо збереження технологій. Більш того, я думаю, такий підрозділ міг би надавати обґрунтування дозволу на експорт вітчизняних технологій.
Анатолій Пінчук: В гонитві за передовими позиціями, армія США ретельно вивчає український досвід
Сьогодні, коли розглядається рішення, МОУ дає своє заключення лише щоло потреб в озброєннях, а щодо додаткових факторів щодо критичності тієї чи іншої вітчизняної інтелектуальної власності. А додаткові заключення, що дає СБУ, не є обгрунтованими саме в цій частині, бо її підрозділі не мають відповідних компетенцій у таких питаннях.
Створення такої Служби з розвитку та безпеки технологій - це вузька проблема, яку Україна має вирішити, але вона не пов'язана з сукупним регулюванням і сприянням розвитку оборонної промисловості. Це один конкретний сегмент, який стосується розвитку і обміну оборонних технологій.
- Нещодавно ексочільник МОУ Михайло Федоров анонсував створення найбільшого в Україні венчурного Defense Tech фонду. Чи означає це відкриття нових можливостей із залученням коштів США?
- Думаю, що так. Там йдеться про такі перспективні напрями, як сенсоризація, роботизація, реактивні дрони-перехоплювачі і відносно дешеві ракети. Але я хочу внести одну важливу ремарку. Маються на увазі не державні кошти США, а кошти американських приватних інвесторів. Й можливо не лише американських. Це кардинально різні речі.
- Чи справді в України є стратегічні перспективи на американському ринку?
- Американська армія та міноборони зрозуміли, що потенціал США почав трохи відставати від тих тенденцій, які йдуть в світі. Наразі вони сфокусовані на питаннях як розвивати американську оборонну промисловість так, щоб вона ефективно почала наздоганяти всі ці тенденції і повернути собі передові місця.
Сьогодні американці проголошують багато конкурсів, аналізують індустрію, у тому числі і нашу, а також запозичують український досвід у війні проти рф.
В певних моментах вони використовують наші напрацювання. Як от, наприклад, створення маркетплейсу з можливістю військовим формуванням здійснювати прямі закупівлі в тих компаніях, які будуть зареєстровані в цьому маркетплейсі.
Американські компанії теж зацікавлені у вивченні досвіду війни і в налагодженні кооперації з українськими підприємствами.
До речі, врешті-решт вже юридично створено американо-українську оборонну інноваційну платформу, яка має запрацювати до кінця року.
Вона має забезпечити пряму комунікацію між американськими військовими, українськими військовими, американськими виробниками і українськими виробниками озброєнь. Метою є пошук рішень, які мали б послугувати відповіддю на нові технологічні загрози, що виникають.
- А що, на вашу думку, потрібно, аби покращити розвиток ОПК в цілому?
- 7 вересня 2026 року Ганну Гвоздяр призначили заступницею очільника МОУ питань оборонно-промислового комплексу і експорту - це по суті той напрям, яким опікувався Мінстратегпром. На жаль, свого часу цей орган не впорався з тим функціоналом, який закладався при його створенні. Зверніть увагу, що він називався не Міністерство ОПК, а Мінстратегпром. Бо для того, щоб розвивалася оборонна промисловість, потрібно розвивати інші стратегічні галузі промисловості, які забезпечують ресурсну і компонентну базу.
На початку діяльності були певні намагання, але далі поступово все перейшло до того, що Мінстратегпром став виключно органом, який займався виробництвом озброєнь, але не забезпеченням інших умов, яких потребувало це виробництво. Нам потрібно вирішувати не тільки питання самих замовлень, взаємодії Міноборони, як головного закупівельника озброєнь і оборонної промисловості, а вирішувати питання забезпечення умов для розвитку. Це й ресурси, й інфраструктура й логістика, й підготовка кадрів для промисловості. Як приклад, для того, щоб виробляти снаряди, потрібно вирощувати бавовну.
- Чи потрібно Україні створення нового органу, який би опікувався саме цими питаннями?
- Я думаю, це можна організувати в рамках таких підрозділів, які існують при Міноборони США - тобто окремий орган. Ба більше, наскільки я знаю, зараз розглядається ідея створення такої інституції зі спеціальним статусом, який б опікувався питаннями розвитку оборонної промисловості.
Проблема в тому, що у нас на п'ятому році війни не зроблено нічого щодо забезпечення безпечної логістичної інфраструктури для розвитку оборонної промисловості.
Ми досі не маємо захищених промислово-енергетичних хабів, яким не "Іскандери", ні "Кінжали" не становили б загрози й відповідну логістичну мережу до них. Подивіться на Іран, з яким американці без проведення повноцінної наземної операції досі впоратись не можуть, кидаючи туди купу бомб та ракет. Але в них все працює, тому що вони все сховали ОПК під землю.
Також в Україні не вистачає кваліфікованих кадрів для розвитку оборонної промисловості, а спрямованих програм підготовки ніхто не готував. Потрібен детальний аналіз. Можливо організація специфічних короткострокових програм з підготовки інженерів, конструкторів. Необхідне вивчення питання, хто ж зі старих кадрів залишився, хто взагалі виїхав і як цих людей повернути в країну назад.
На мою думку, якщо буде йтись дійсно про комплексне вирішення всіх питань, пов'язаних з створенням сприятливих умов і стимулів для розвитку оборонної промисловості, то варто створювати такий орган.
Розпитував Дмитро Бадьорий, спеціально для Defense Express
Читайте також: Відпрацьовану в Україні систему автономності дронів від Lendurai встановлять на ізраїльські Hero, що були прообразом для російських "Ланцетів"
