Під час далекобійних атак України реактивними дронами типу "Герань-4" та "Герань-5" рашисти часом обирають іншу тактику прориву протиповітряної оборони - висотний політ. На маршовій ділянці такі дрони, які вже значно ближчі до крилатих ракет, ніж до звичайних "Шахедів", можуть летіти на висоті понад 5 км, у деяких випадках фіксувалась висота польоту у 7 км.
Водночас традиційно для прориву ППО використовується маловисотний політ, коли крилата ракета чи дрон навпаки летять максимально низько, ховаючись за рельєфом місцевості та мінімізуючи час проходження через зони засобів виявлення та ураження.
Читайте також: Konsberg взяла шасі Bushmaster та ракети NSM і вийшов StrikeMaster, який може "нависати" над Північним флотом РФ
Але рашисти доволі свідомо часом обирають саме такі висотні маршові ділянки, на яких реактивні дрони добре та стабільно видно на РЛС. Бо їх ідея полягає у тому, щоб зробити цілий ряд засобів української протиповітряної оборони недосяжними.
Зокрема, з 2022 року Україна наростила та розвила засоби боротьби саме з маловисотними цілями. У випадку, коли умовний "Шахед" летить на висоті 100–200 метрів, із ними ефективно можуть боротися мобільні вогневі групи з кулеметним озброєнням. Навіть якщо ворог підіймав висоту польоту гвинтових дронів до 1-2 км, то проти них все також ефективно працювали зенітні дрони та зенітна артилерія.
А от якщо ціль летить на висоті 7 км, то безпорадними стають цілий ряд засобів протиповітряної оборони. Наприклад, зенітна артилерійська самохідна артилерійська установка Gepard може ефективно збивати цілі на висотах до 3,5 км. Навряд значно більший параметр і для новітніх Skyranger 35, бо їх максимальна дальність ефективного вогню визначена до 4 км.
На висоті 7 км цілі неможливо уразити з ПЗРК всіх видів та наземними системами, які використовують ці ракети. Наприклад, американський Stinger може дістати літальні апарати на висоті до 3,5 км, польський Piorun - 4 км, а найбільш далекобійний французький Mistral 3 - 6 км.
Навіть далеко не всі повноцінні ЗРК можуть діставати об'єкти на такій висоті. Наприклад, "Стріла-10" має обмеження по висоті цілі до 3,5 км, "Оса-АКМ" штатними ракетами 9М33 - до 5 км, у випадку їх заміни на Р-73 можливо, навіть менше. IRIS-T SLS може уражати цілі на висоті до 6 км, тобто також не зможе допомогти.
Звісно, висота у 7 км недосяжна для всіх протидронових ЗРК із ракетами APKWS та їх аналогами. А Frankenburg Mark 1, яка створювалась як протидронова малогабаритна зенітна ракета у випадку пуску з землі знищує цілі, які летять не вище 1,5 км. На висоті 7 км стає значно складніше, якщо взагалі можливо, уразити ціль зенітним дроном, якому спочатку ще треба встигнути піднятися на таку висоту, а гвинтам - зберегти ефективність у розрідженому повітрі.
Фактично для ураження повітряних цілей на висотах 7 км необхідно використовувати наземні ЗРК середньої та більшої дальності - "Бук", включно з FrankenSAM під RIM-7, IRIS-T SLM тощо. Але використання цих засобів та їх зенітних ракет для знищення цілі типу "Герань-4" та "Герань-5" не лише економічно недоцільно, а й проблемно через доступну кількісті зенітних ракет.
Тому фактично залишаються лише винищувачі, особливо F-16, які можуть використовувати APKWS у ролі ракети "повітря-повітря", як єдиний економічно доцільний засіб. Бо навіть такі ракети, як AIM-9 дорожчі за умовну "Герань-4" й виробляють у значно менших темпах.
Читайте також: Janes пише, що ЗСУ за 3 місяці запустили понад 10 тисяч міддлстрайк Hornet, які деталі там привертають увагу
