Розгортання РФ власного супутникового угрупування комунікаційних супутників "Рассвет" для створення аналогу Starlink, дійсно становить значні ризики. А тому вже зараз підіймаються питання щодо необхідної протидії. Але окрім безперспективних варіантів збиття супутників на орбіті, а також повторення рішення РФ зі створення комплексів для глушіння типу "Волна Купол Гарант", цілком ймовірний інший варіант.
Справа в тому, що найвужчим гирлом у всьому проєкті "Рассвет" є не виробництво супутників. А також не не їх вивід на орбіту. Бо окрім воєнного космодрому "Плесецк" це можливо здійснювати з космодрому "Восточный" в Амурській області чи "Байконур" у Казахстані.
Читайте також: У Німеччині розгортають процес локалізації перевірених в Україні БТР Patria 6x6, яка запрацює вже у 2027 році
Всі плани ворога впираються у виробництво ракет-носіїв, без яких ці супутники залишаться на Землі. А перші дві групи супутників "Рассвет" були виведені за допомогою "Союз-2.1б", які збирають на підприємстві РКЦ "Прогресс" у Самарі.
На південно-західній околиці міста знаходиться величезна промислова зона, більшу частину якої займає авіабудівний завод "Авиакор", який, до речі, займається ремонтом та модернізацією стратегічних бомбардувальників Ту-95. А от ключовий виробничий майданчик РКЦ "Прогресс" займає єдиний комплекс цехів із загальною довжиною 1 км.
Саме у ньому йде виробництво фюзеляжів, окремих вузлів, а також фінальне збирання ракет-носіїв сімейства "Союз".
На цьому підприємстві може збиратися до 20 ракет-носіїв щорічно. Процес виготовлення йде потоковим методом, коли одночасно на різних стадіях виробництва знаходиться декілька ракет.
Поки на одній ділянці формують частини фюзеляжу, на другій - встановлюють двигуни, на третій - йдуть фінальні етапи робіт.
Також прямо на РКЦ "Прогресс" проводять стендові випробування окремих вузлів та агрегатів.
При цьому збирання ракети-носія - ручна праця. Тобто трудоємний процес, який залежить від навченості та досвіду робітників.
Загалом конструкція ракети "Союз-2", яка є еволюційним розвитком першого радянського ракети-носія "Восток", це три ступені із рідкопаливними двигунами та обіткач.
Загальна висота ракети понад 50 метрів, стартова маса 313 тонн. "Союз-2" зараз виготовляється у двох версіях. "Союз-2.1а" - для виведення космічних кораблів "Союз". "Союз-2.1б" -для виведення супутників та інших космічних апаратів з вагою до 7,4 тонни.
Після того, як всі елементи ракети виготовили та перевірили її блоки завантажують на підприємстві у сім вантажних вагонів та везуть до потрібного космодрому.
На самому космодромі є спеціальний цех де всі елементи ракети стикують, інтегрують корисне навантаження, потім встановлюють на стартовий стіл, заправляють та запускають.
Варто додати, що Сили оборони України у питання завдання чи не завдання по цьому підприємству ударів не перебувають у цейтноті. РФ з 2022 року в середньому здійснює 6-8 пусків "Союз-2.1б" на рік, а станом на зараз - 4 пуски за весь 2026 рік.
Оголошена мінімальна кількість супутників "Рассвет" для операційної готовності - 288 одиниць. Тобто загалом рашистам необхідно здійснити 18 пусків "Союз-2.1б", яка за раз виводить 16 таких супутників. При цьому пауза між першими двома пусками супутників "Рассвет" становила 4 місяці.
Також ці ракети-носії необхідні й для виведення інших військових, цивільних та наукових супутників. Але варто додати, що РФ може дещо прискоритись, бо окрім "Союз-2.1б" для виведення супутників також може використати ракети-носії "Ангара", які збирають в Омську на заводі "Полет".
Читайте також: Для отримання БМП і танків через 2-3 роки Італія вже у найближчі місяці укладе контракти на БМП A2CS Lynx та танки Panther
