Вітчизняна "Кропива" - система бойового управління тактичного рівня С2 (command and control) - один з найкращих прикладів того, як за понад чотири роки повномасштабної війни з Росією українські захисники отримали нові спроможності і нову силу завдяки волонтерському софту, розробка та інтеграція якого до підрозділів Сил оборони почалася ще у далекому 2014 році.
Система розроблена фахівцями приватного КБ "Логіка", ядро команди якої - з волонтерської організації "Армія SOS". "Кропива" пройшла через сотні ітерацій і успішно використовується підрозділами різних родів та сил українського війська.
Читайте також: Чи взагалі можливо дронами полювати на пускові балістичних ракет "Искандер"
Про початок і сьогодення "Кропиви" - у розмові з Юрієм Добронравіним, власником компанії КБ "Логіка" і ідеологом цієї цифрової ініціативи, ефективність та результативність якої доведена роками застосувань на полі бою.
- Як виникла "Кропива? Як це відбувалося?
- Власне, день народження "Кропиви" ми для себе фіксуємо десь в липні 2014 року. Якраз вже 12 років минуло. Тоді була перша фаза війни з Росією і тоді ж з'ясувалось, що нашій армії не вистачало всього. У військових не було ні звичайних карт, ні тим більше цифрових.
І коли наша волонтерська організація "Армія SOS" "залила" на планшети першу партію з якоюсь стоковою туристичною аплікацією, яка дозволила військовим передивлятися мапи високої якості офлайн і розуміти, де ти і що навколо, - це виявилося вкрай популярним. Вже буквально через місяць стало зрозуміло, що тема дуже цікава і важлива , і "Армія SOS" почала цей напрям розвивати. Спочатку десятки, потім сотні, а далі тисячі планшетів були передані в ЗСУ.
Найбільш активним користувачем цього продукту була наша артилерія. Відповідно, від артилеристів йшло більше всього фідбеку. Спілкуючись з підрозділами Ракетних військ та артилерії, ми зрозуміли, що є потреба не тільки в картах, а в набагато більший системі, яка включає певні типові розрахунки, передачу даних, а також організацію взаємодії на полі бою – все те, що сучасною мовою називається Battle Management System. У підсумку ми сформували концепцію такої системи управління боєм, яка пов'язує засоби розвідки, управління і ураження в єдину інформаційну мережу. Тоді це стало системою з необхідним функціоналу - і отримало назву "Кропива".
- Як "Кропива" змінилась у порівнянні з 2014 роком?
- Ну, з 2014 роком нема вже що і порівнювати. "Кропива" отримала близько 700 суттєвих оновлень. Тобто це 700 ітерацій розвитку програмного забезпечення. З них десь 600 було вже після повномасштабного вторгнення. Тобто це вже абсолютно різний продукт, який додав багато сервісів і інформаційних шарів.
Хоча суть незмінна: "Кропива" - це інструмент роботи з даними. Він заточений для тактичного рівня, - батальйон, рота, відділення. Хоча є випадки, коли з "Кропивою" працюють і вищі рівні. Як показує наш досвід, термінали з "Кропиви" можна побачити де завгодно в наших Силах оборони.
- В багатьох ЗМІ зараз можна знайти згадки про те, що завдяки "Кропиві" наша артилерія стала іншою. Відзначається, що використання "Кропиви" дозволяє скоротити час розгортання артилерійської батареї фактично вп’ятеро, час на ураження незапланованої цілі скорочується майже втричі, а час на відкриття контрбатарейного вогню в десять разів. Як ви міряєте ефективність, які ваші оцінки та підходи?
- Дійсно, артилеристи й досі відіграють дуже важливу роль на полі бою і активно застосовують "Кропиву". Ядро користувачів "Кропива" – цей й досі підрозділи та частини РВіА, хоча, звісно, не лише вони. Але повторюсь - "Кропива" це все таки інструмент для підвищення керованості та управління на полі бою. Такий як карта, курвіметр, радіостанція чи комп'ютер, який допомагає, а не приймає рішення. Тому ефективність визначається, як тим чи іншим інструментом користуються. Багато залежить від побудови самих процесів з опорою на існуючі інструменти, які, в свою чергу, звісно, також розвиваються та вдосконалюються.
Ще до широкомасштабного вторгнення "Кропива" забезпечила інтеграцію оцифрованих даних від радянських засобів розвідки, таких як комплекс звукової артилерійської розвідки АЗК-7. Потім в контур додалися перші американські радари контрбатарейної боротьби AN/TPQ-36 та 48. А з початку "повномасштабки" на базі "Кропиви" була реалізована концепція smart-гармати, коли звичайна самохідна гармата (САУ) розробки 70-80х років ставала автоматизованим ефектором в контурі ураження (англ kill chain).
На сьогодні вже сотні САУ як закордонних так і вітчизняних оснащені додатковими датчиками навігації та орієнтування, які разом з терміналом "Кропиви" та засобами цифрового зв'язку дозволяють майже в реальному часі отримувати інформацію по цілі від засобу розвідки, наприклад БПЛА, та розрахувати вогневе завдання за лічені секунди.
- Яка зараз загальна кількість користувачів?
- Немає офіційної статистики, адже природа "Кропиви" в тому, що це децентралізована система, в якій є можливість користуватися планшетами у різних спосіб, у тому числі не онлайн. Але ми можемо бачити, скільки в нас було оновлень, скільки було нових інсталяцій. Нових інсталяцій – це сотні тисяч, давно вже там перейшли позначку в півмільйона.
- Чи є "Кропива" найкрутішою розробкою, яка була реалізована вашою командою?
- Крутий цей проект чи не крутий, це хай кажуть користувачі. Тут не я оцінюю. По духу та суті "Кропива" - це дуже user-driven проєкт, коли саме користувачі вирішують, які нові функції реалізовувати. Напевно, в цьому і полягає причина популярності “Кропиви” серед військових. В свою чергу ми - члени команди розробників, безумовно, вважаємо цей проект одним з найважливіших в житті, адже разом з величезною відповідальністю за десятки тисяч активних користувачів і мільйони розрахованих виконаних вогневих завдань, ми відчуваємо приналежність до чогось значущого, що наближає перемогу на полі бою.
- На тактичному рівні в Силах оборони та Збройних силах бійці користуються онлайн і офлайн сервісами "Кропиви", також є "Дельта", є система ситуаційної обізнаності ATAK (Android Team Awareness Kit). Чи є тут конкуренція за користувача?
- Мені здається, що слово "конкуренція" застосувати до "Кропиви" чи для інших систем насправді не варто. Україна має певний ефективний потенціал софтверних розробок, і експериментує з цим. Вибудовується картина, де ці системи взаємодіють. В цій своєрідній екосистемі "Кропива" займає свою нішу, і я радий, що ми можемо взаємодіяти з іншими. Якщо користувачу зручно користуватися двома системами, то це, напевно, і добре.
- Яка фінансова сторона підтримки, оновлення та розвитку системи "Кропива"? Чи є рішення про те, що ці витрати беруть на себе Збройні сили чи Сили оборони, як це, зокрема, відбувається з тим же старлінком, чи оплатою послуг за використання інших систем управління?
- Велику частину витрат на підтримання та розвиток "Кропики" покриває КБ "Логіка" - завдяки іншим нашим проєктам. А частково – це самі розробники, які на волонтерських засадах приєднуються до проєкту. Тут треба бачити усі сторони цієї історії.
З одного боку - це волонтерська історія, вона дозволяє проєкт розвивати через пріоритети користувача. Між нами і користувачем немає ніякої бюрократії, з усіма її наслідками - яке ТЗ (технічне завдання) на розробку, як воно враховано, як дотримано процедури, як виділяються гроші, як по ним звітувались і таке інше…
З іншого боку, зрозуміло, що проєкти такого масштабу мають бути в контурі розвитку концепції автоматизації Сил оборони на державному рівні. Напевно, їх би можна було вирішити вже давно, але сталося так, як сталося. Я розумію всі об'єктивні складнощі з цим. Як приклад, хтось має взяти на себе відповідальність за це, як комерційні, волонтерські проєкти заводити в контур кібербезпеки. Бо питання того ж кіберзахисту є головним аргументом, чому "Кропива" не стала проєктом, який отримує бюджетні кошти.
Але кіберзахист в сучасному світі досить складна річ. І як забезпечити цей периметр, в принципі, зараз немає чіткого розуміння. Проте зберігається певна державна бюрократія, з постійними застереженнями.
Тож у підсумку це так, як є. Місія у нашої команди з самого початку була одна –забезпечити підрозділи ЗСУ зручним та якісним програмним забезпечення для поля бою. Війна триває, і наша місія триває. Реальна команда працює і не дивиться, що якісь там інші проекти фінансуються, а наш проект - ні.
Те, що "Кропива" має десятки тисяч юзерів онлайн, і це власне, бійці та військові частини саме на передовій - це вже саме по собі винагорода. А пошук ресурсів - ну, це питання другого ряду. Ми будемо шукати ці ресурси, поки в нас є можливість це робити і бути корисним. Ми намагаємося фокусуватися на тому, що залежить від нас. І цей дух дуже важливий був і залишається головним рушієм Кропиви.
- Куди зараз рухається компанія "Логіка" в цифрових проектах? Чи є там місце для нових проектів рівня "Кропиви"?
- КБ "Логіка" зараз веде і розвиває цілу низку напрямів, які скеровані на підвищення ефективності застосування існуючих зразків озброєнь нашими Силами оборони, також розвиває окремі софтверні проєкти. На тлі цього "Кропива" все одно зберігає за собою окрему визначену пріоритетність. Не дивлячись на те, що це волонтерський проект, з чого ми починали.
Розвивається вона в декілька напрямках. Ми прагнемо можливості "Кропиви" посилити і адаптувати під нові потреби та задачі користувачів. Тож зараз є інструменти та інформаційні шари, які, наприклад, забезпечують роботу з Повітряними силами. Типу "Віраж", коли ми онлайн можемо бачити повітряні цілі і оцінювати загрози в реальному часі. І є купа супутньої інформації, наприклад, де користувачі розраховує якісь типові задачі. Є підтримка роботи з НРК, є підтримка роботи з БпЛА. Загалом, є багато різних сценарій, де військові самі розвивають власні підходів до застосування "Кропиви". На фундаменті "Кропиви" наш військовий має гнучку систему С2 тактичного рівня, одна з переваг якої - це постійна взаємодія користувача, розробника на підґрунті існуючих технологій. Це забезпечує розвиток такої системи і її реальну адаптивність.
- Ми часто говоримо про важливість покращення в Силах оборони а в Збройних силах процесів бойового управління з використанням тих чи інших нових технічних рішень, - і "харду", і "софту". Але чи всі можливості ми для цього використовуємо, це є розуміння, в чому ми слабкі,а в чому сильні - і як на цьому шляху позбутися вад і масштабувати кращі практики?
- Тут я можу міркувати та оцінювати лише як розробник програмної системи. Щоб бути справжнім експертом, треба, напевно, розумітися на самому управлінні тактичного рівня у сучасній війні.
Чи можемо щось робити інакше? Треба використовувати весь потенціал, в жодному разі не прив'язуватись лише до однієї з систем, до обмеженого кола розробників. Я б це порівняв зі сферою "безпілотників", яка розвинулась в Україні. Де вражаюча динаміка відбулася за рахунок ініціативи та потенціалу багатьох команд, які були орієнтовані на досягнення певної цілі - але власним шляхом. Якби ми намагалися передбачити тренди, що і як там буде розвиватися, відкривали оті дослідно-конструкторські роботи, проходили усі процедурні етапи - то Україна наврядчи чи стала такою спроможною і потужною в сенсі використання різних типів БпЛА. А зараз є і досить велика інфраструктура, і досвід використання, і потужні виробники, які можуть і вміють це робити.
На тлі цього, як на мене, в розробці софту у нас по різним причинам й досі не реалізована чи навіть втрачена можливість створити таку ж високорезультативну військово-орієнтовану екосистему. І оце найбільше наше упущення.
Причина - брак чітких орієнтирів. Ми можемо щось вигадувати як розробники, і навіть якісь там фінанси залучати. Але це буде еволюційний, а не революційний розвиток. Тож коли ми говоримо про інформаційні системи високого рівня - то в Міністерстві оборони та Генштабі мають бути сформовані напрямки для такого цифрового прориву. З чіткою фіксацією ключових речей: отаке бачення майбутнього; ось цього нам не вистачає; ось такі умови та моделі фінансування на цьому шляху з точки А в точку Б.
Хтось має нарешті сформувати такі перспективні задачі. Тож моя думка, що нам не вистачає стратегічних ініціатив саме в ІТ-сфері, як в кібер-захисті чи в кібер-нападі. У нас це дуже локальне. А хотілося б це робити, як тепер звично кажуть, більш потужно...
Довідково:
"Кропива" - це бойова система управління тактичної ланки, яка призначена для автоматизації окремих задач управління, орієнтування, розрахунків, обміну даними та підтримки взаємодії підрозділів. Система використовується артилерійськими, розвідувальними, піхотними, бронетанковими, інженерними та іншими підрозділами, а також навчальними центрами і фахівцями, "Кропива" забезпечує: доступ до електронної карти місцевості з відображенням власної позиції за GPS; обмін даними з іншими абонентами системи. Дані в загальному випадку включають позиції союзних підрозділів, координати виявлених цілей та короткі текстові повідомлення; рішення окремих розрахункових завдань, таких як розрахунок маршу, зони вогневого ураження або артилерійських поправок; забезпечення взаємодії та передачі даних з засобів розвідки - БПЛА, радарними та звукометричними комплексами - в автоматичному режимі.
Читайте також: ПТРК Javelin палив танки рашистів у 2022 році, а тепер зроблять ще кращим з новою ГСН, але розробить її інша компанія
