Україна зараз активно потребує масових та дешевих засобів перехоплення реактивних дронів, які вже значно ближчі до крилатих ракет, ніж до "Шахедів". При цьому питання не лише у ціні, скільки у масштабі виробництва, бо, за даними ГУР МОУ, РФ виробляє на місяць 3000 реактивних "Герань-4" та "Герань-5". Тобто потрібен зенітний боєприпас, який можливо виробляти у ще більшій кількості.
А одним з варіантів є мікро-ракета Mark 1 від стартапу Frankenburg Technologies, заснованого у 2024 році з ідеєю створення економічного та високоефективного протидронового засобу. І цей проєкт чудово демонструє, скільки часу та грошей може знадобитися для перетворення ідеї у серійне виробництво.
Читайте також: Український КЗВВ не лише локалізував L119 поряд з "Богданою", а і робить стволи до іноземних систем калібру від 25-мм до 155-мм
Загалом Mark 1 - це малогабаритна твердопаливна ракета масою менше 2 кг, довжиною 65 см і діаметром 60 мм, яка має високу дозвукову швидкість,. У ракеті використано візуальне самонаведення, що разом із малими габаритами дозволяє зменшити ціну, яку характеризують як "значно дешевшу за "Шахед".
Діапазон знищення цілей - 2 км за дальністю та на висоті до 1,5 км. Можливості ракети дозволяють уражати не лише гвинтові дрони, а й реактивні цілі, що рухаються на швидкостях до 600 км/год. Варто додати, що Mark 1 може запускатися з літаків чи навіть дронів.Вже реалізується проєкт Bird of Prey від Airbus, який виглядає ефективним рішенням для протидії реактивним дронам.
Але шлях створення Mark 1 був не таким безхмарним, як може здатися. Одну з перших інвестицій розміром у 1,5 млн євро стартап залучив у жовтні 2024 року. Наприкінці року у Frankenburg оптимістично заявили, що до осені 2025 року вийдуть на обсяг виробництва у декілька сотень ракет щотижня.
У лютому 2025 року компанія отримала контракт на розробку від міністерства оборони Латвії. На цей момент вже здійснювались пуски Mark 1.
Літом 2025 року компанія вже мала пускову установку, ракету, що впевнено літає та працюючу бойову частину. А також привернула увагу інших оборонних компаній, з якими восени активно укладала домовленості про співпрацю, але так і не запустила серійне виробництво.
Більше того, перше збиття дрона літакового типу, який належав до 3 групи за класифікації НАТО, сталось лише у грудні 2025 року, через приблизно 13 місяців з моменту початку активних робіт. Але це дійсно дуже швидкий темп, враховуючи складність робіт.
У лютому 2026 року був проведений інвестиційний раунд Series A, за результатами якого Frankenburg Technologies досяг позначки 40 млн євро сукупного фінансування. Ці кошти, а також підтримка з боку уряду Латвії дозволили у червні 2026 року відкрити завод з виробництва своїх зенітних мікро-ракет у Ризі. При цьому створювати підприємство почали ще літом 2025 року без жодних анонсів.
Водночас відкриття заводу не означає те, що існує можливість одразу виробляти будь-яку кількість таких мікро-ракет. Зокрема до кінця 2026 року підприємство має виробити 1500 ракет Mark 1, поступово збільшуючи темп виробництва. Задача на кінець року вийти на темп виробництва 100 ракет на день, тобто 3000 одиниць на місяць, що загалом відповідає поточному темпу виробництва ударних реактивних "Герань-4" та "Герань-5" у РФ зараз.
Водночас за рахунок створення підприємств у Естонії, Великій Британії та Польщі Frankenburg Technologies планує досягти річних виробничих потужностей на рівні 1 млн ракет. Тобто з можливістю виробництва понад 2700 на добу, якщо, звісно, такий об'єм буде замовлений.
Читайте також: У Повітряних силах вперше показали новітні Skyranger 35 від Rheinmetall, які таємно передали Україні без розголосу і, схоже, доволі давно
