Автономність - це як Манхеттенський проект сучасності, що спроможний кардинально вплинути на переформатування пріоритетів у гарантуванні безпеки країн, на можливості армій і принцип та способи ведення бойових дій. Так вважають у компанії The Fourth Law, ініціативи які скеровані на нарощування потенціалу Сил оборони саме за рахунок розробки і масштабування рішень у царині автономності.
Як "автономізація" дронів вже зараз впливає на хід бойових дій на прикладі конкретних зразків від компанії The Fourth Law? Який потенціал нашої співпраці з Європою і чому так важливо бути лідером у технологічних перегонах за автономність? Про все це - у розмові з директором бізнес-напряму безпілотних авіаційних систем компанії The Fourth Law Ярославом Ткачуком.
Читайте також: Рашисти розгорнули мережу глушилок, які осліплюють розвідувальні супутники, але до якості роботи є питання

Концепція автономності від "Четвертого закону"
- Компанія The Fourth Law просуває досить збалансоване бачення того, як наше військо може наростити свій потенціал завдяки масштабуванню зразків озброєнь та техніки з високим рівнем автономності. Як це діалектика виглядає на прикладі розвитку повітряних дронів?
- У нас є базова концепція про п'ять рівнів автономності, які послідовно реалізуються в наших програмних, технологічних та технічних рішеннях насамперед для безпілотних систем.
Перша - це система наведення для "останньої милі", яка має забезпечити влучення дрону у ціль у складних умовах, коли оператор уже не може повноцінно контролювати політ.

Друга - це система автономного "бомбінгу", яка, зокрема, дозволяє здійснювати скиди з коптерів на прольоті над ціллю з високою точністю, що зараз люди масово робити не можуть.
Третім рівнем автономності є система детекції. На практиці це означає, що при входженні в зону інтересу безпілотник має ідентифікувати ті цілі, які були закладені йому в польотне завдання і повідомити оператора про те, що ціль знайдена .
Четвертий - це автономна навігація, щоб під час виконання місії дрон самостійно - без контролю оператора і без наявності GPS - міг долетіти в зону інтересу.
І, власне, п'ятий рівень - це автономний зліт та посадка.
Коли ми об'єднуємо ці п'ять рівнів, ми перетворюємо звичайний дрон в автономну платформу. Але всі ці пять складових - лише один з восьми вимірів, які в нашій концепції охоплюють весь вплив автономних систем на поле бою. Адже бойова платформа може діяти в різних доменах, застосовуватись для нанесення ураження по наземним чи повітряним цілям, може мати різні модулі для роботи вдень і вночі, в різних погодних умова тощо. Все це різні треки, якими в нас займаються окремі підрозділи в рамках компанії "Четвертий закон", звісно, при збереженні тісної взаємодії між ними.
- У разі опанування усіх п'яти рівнів автономності, як має виглядати ідеальна чи максимально бажана картина з застосуванням дронів у "земля-земля" чи "земля-повітря"?
- Життя на практиці завжди не ідеальне, але логіка наступна. Зараз у пілота, який виконує безпосередньо місію з дроном, є ряд задач, що одночасно і досить монотонні, і досить складні. Якщо БПЛА треба пролетіти 30 кілометрів, то це як правило, займає 25-30 хвилин. І до цього процесу залучений розрахунок. Якщо ж все це відбувається завдяки автономності платформи, то ми знімаємо з пілота колосальне навантаження.

Через механізм взаємодії з БПЛА оператор задає йому польотне завдання, дрон фактично розуміє свою точку зльоту, маршрут до зони інтересу, потенційний тип цілі, який потрібно вразити, і тип виконання місії. Без підказки оператора дрон проводить пошук цілі, детекцію і ідентифікацію - і далі потрібне лише рішення за участю людини на здійснення враження. Оператор залишає собі контроль, але безпосередньо не виконує кожен елемент з вказаного процесу.
Власне, вся логіка автономних систем в тому, щоб перетворити пілота на оператора, і це дозволить в десятки, а можливо, і сотні разів масштабувати можливість застосування таких систем. Ідеальна картинка виглядає таким чином. Але ми йдемо до неї поетапно.
- Чи можна очікувати найближчим часом, що один оператор контролюватиме не один, а значно більшу кількість дронів?
- У нас є ряд партнерств, які пов'язані з ройовим застосуванням дронів, але зараз я не готовий це коментувати. По галузі є досить гарний прогрес по застосуванню ройових технологій, але, на мою думку, ми скоріш на початку цього шляху, аніж на його середині... Так, це гарна медійна картинка. Але не для всіх задач підходять ройові застосування. В нашій компанії ми сконцентровані на тому, щоб навчити один виріб, один бпла автономно виконувати свою місію.
Від модуля автономності TFL-1 до амбіційного "Зеров-8"
- Першою сходинкою до автономності став ваш модуль TFL-1. Зараз ці системи наведення представлені в значній кількості в дронах, які застосовують Сили оборони у війні з Росією. Що забезпечує цей модуль, як він трансформується?
- Модуль донаведення TFL-1 - це якраз втілення першого рівня автономності. Це бортовий комп’ютер зі штучним інтелектом, який бере керування дроном на фінальному етапі - приблизно за 500 метрів до цілі.
Його ключове завдання - довести дрон до ураження цілі, в умовах коли оператор не може повноцінно контролювати політ. Через порушення зв'язку з дроном, ворожий РЕБ, рельєф місцевості чи інші обставини.

Наші модулі автономності в процесі постійного вдосконалення. Ми перебуваємо в тій ситуації, коли неможливо зупинити R&D, зафіксувати, що наявного функціоналу вже достатньо. Ми постійно оновлюємо програмне забезпечення для розширення та покращення його можливостей. Так ми можемо оновлювати ті девайси, які вже знаходяться в Силах оборони, надавати їм нових якостей. І це можна масово зробити буквально за кілька хвилин. В цьому якраз і криється все ще не розкритий до кінця потенціал програмного забезпечення. Коли функціонал виробу може бути суттєво покращений завдяки саме програмному оновленню.
- Який попит на модулі TFL-1?
- Зараз попит вищий, ніж наявні виробничі потужності. Тому в наступні квартали ми будемо продовжувати масштабування виробництва. Оскільки це напряму впливає на обороноздатність тих підрозділів, які закуповують наші дрони та дрони у наших партнерів з модулями TFL-1 і застосовують ці вироби на полі бою.
Бум штучного інтелекту у світі призвів до досить помітного подорожчання чіпів і їхнього дефіциту як такого. Це також впливає і на нас. Тому зараз важливо забезпечити баланс між можливостями і планами на майбутнє. Але ми працюємо над тим, щоб виконати всі запити щодо постачання нашої продукції Силам оборони, контрактуючись напряму у виробників ключових компонентів. І працюємо з ними таким чином, щоб наші компанії-партнери мали змогу задовольнити свій попит на нашу продукцию
- Є твердження, що ефективність FPV-дрону з вашим модулем зростає в 2-3 рази. Хоча доводилось чути і про підвищення ефективності аж в 10 разів. Як вираховуються ці показники?
- Ефективність нашого модуля "останній милі" доведена статистикою застосування. Безпосередньо підвищується ефективність кожного виробу. А масове застосування цих виробів впливає на ряд додаткових показників, які досить важливі для користувачів. У нас є десятки підрозділів, практика яких свідчить, що частка успішних місій зросла до 70%, а інколи й до 90%. Суттєво збільшилася глибина кілл-зони - спочатку з 3 кілометрів до 10 кілометрів, а зараз - до 30 км і більше. При цьому вартість засобів враження зросла всього лише на 10%. Тобто це фантастичний ефект, і це йдеться лише про використання лише частини потенціалу автономності як такої.

- Ваша компанія постачає Силам оборони дрони "Лупиніс", буквально днями були рішення Міноборони про кодифікацію нових дронів. В чому особливість цих зразків?
- Для результативної роботи потрібен комплекс. Це поєднання і програмного забезпечення, і самих властивостей платформи, що дозволяє гарантовано виконати визначену місію на полі бою. Наші дрони "Лупиніс" якраз і є прикладом комплексу, який постійно покращується.
Наш досить стандартний для українського війська 10-дюймовий коптер має ефективну дальність значно більшу, ніж визначено в технічних умовах під кодифікацію. І це результат роботи R&D підрозділу компанії. Функціонал модулю дозволяє вражати ціль. Але за допомогою покращеної платформи тепер цю ціль можна вразити на дистанціях удвічі більших. Що, власне, поглиблює сіру зону, не дозволяє противнику здійснювати ефективну логістику. І таким чином, це зменшує натиск на передові пункти оборони Сил оборони.
Нещодавно Міноборони кодифікував нічний дрон-камікадзе з наведенням Лупиніс-10-TFL-1-T. Цей дрон-камікадзе поєднує в собі можливості ефективної роботи вночі завдяки інтеграції модуля автономності TFL-1 з тепловізійною камерою Курбас-640ᵅ зі стійкістю до завад радіоелектронної боротьби.
Ще один приклад - “Четвертий Закон” та TAF Industries кодифікували FPV дрон "Колібрі 10″ Advance" з модулем автономності TFL-1. На відстані до 1000 метрів оператор може позначити ціль, яка рухається зі швидкістю до 80 кілометрів на годину, після чого безпілотник переходить в автономний режим. Це дозволяє виконати місію навіть в умовах повної втрати зв'язку з оператором на фінальному етапі атаки.

- А яка насьогодні динаміка з розвитку "антишахедного" дрона-перехоплювача "Зеров-8"? Компанія повідомляла, що цей автономний дрон-перехоплювач вертикального злету має максимальну швидкість понад 320 кілометрів на годину, може діяти у радіусі до 20 кілометрів, він оснащений бойову частину вагою до пів кілограма.
- Наш БпЛА "Зеров-8" перебуває на етапі випробувань і обмежених застосувань. Наразі дрон керується пілотом. Далі ми сконцентровані над тим, щоб навчити наш БпЛА та інші, які будуть обладнані нашим модулем, автоматично вражати дрони типу "Шахед/Герань". "Зеров-8" розвивається двома підрозділами нашої компанії - бізнес-юніт автономності та бізнес-юніт БпЛА. Відбувається еволюція як програмної частини, так і розвиток самоє платформи. Рівень 1 - це детекція, рівень 2 - донаведення по "шахеду". Рівень 3 - це інтеграція дрона з системами ситуаційної обізнаності і радарним полем, коли наш перехоплювач зможе автономно долітати в зону інтересу.
Основна проблема зі збиттям "шахедів/гераней" була пов'язана з детекцією. Зараз реалізований перший рівень автономності для "антишахедного" треку. Особливістю нового перехоплювача є модуль виявлення TFL Anti-Shahed на основі штучного інтелекту. Система автономно виявляє дрон, аналізують рух об'єкта, його тепловізійну сигнатуру та інші параметри за допомогою ШІ. Розроблені системи детекції здатні детектувати ворожий дрон приблизно вдвічі раніше, ніж його побачить людське око. Йдеться про виявлення цілей на відстані до 1 кілометра за ідеальних контрастних умов, за складних метеоумов фіксує дрон противника на відстані до 300 метрів.
В партнерстві з виробником літаків Talionfly з нашим модулем було здійснено кілька бойових перехоплень. Ці застосування вже стали публічними.

Про партнерство і конкуренцію з Європою: потенціал співпраці більший, ніж рух окремими шляхами
- Ваша компанія разом з десятками інших провідних українських виробників брала участь в одній з найбільших світових виставок озброєнь Євросаторі під Парижем. За її підсумками наші учасники мені казали різне. Що, з одного боку, нам важливо йти далі разом з Європою. З іншого, вже помітно, що європейські оборонні компанії, спираючись на нашу практику та досвід, створюють власні зразки, які через певний час будуть більш ефективнішими, ніж те, що зараз робимо ми... З якими висновками ви повернулись з Франції?
- З початку широкомасштабної війни це була вже друга виставка Євросаторі за участі України. Було представлено близько 80 українських компаній. Це набагато більше, ніж на попередній. Особисто для мене це був перший такий десант у світ зброї. Eurosatory-2026 - це об'єктивно збройний Діснейленд за участі понад 80 країн. Це 185 тисяч квадратних метрів виставкової площі. Вважається, що все неможливо обійти. Так, неможливо, але я зробив екстра зусилля і обійшов усі павільйони.
Мене перш за все цікавили провідні європейські компанії, які були в них презентації, що вони визначали топовими продуктами. І тут, звісно, часом були здивування. Як приклад - холдинг KNDS, який презентував новий бойовий танк. Хоча, як на мене, майбутнє такої зброї на полі бою під тотальним домінуванням дронів на зараз вигладає вкрай примарливим.
На більшості стендів у виробників озброєнь, можливо, як карго-культ, були представлені БпЛА. Але з першого погляду було зрозуміло, що це більше про напрям, ніж про практичну здатність показати якийсь результат з цими БпЛА. Велика увага була приділена саме сухопутній війні і всьому, що пов'язане з діпстрайк-місіями, протидії БпЛА, безпечним мережам, автономним системам і тим, що пов'язане з масштабуванням.
- А з приводу підходів європейських компаній до співпраці з Україною, які тренди зараз домінують?
- Європейські прайми зараз намагаються будувати рішення, які філософські дублюють розвиток систем, які ми маємо в Україні. Для цього вони мають час, гроші та інженерну школу. При цьому більшість провідних європейських компаній вже мають власні рамкові угоди з українськими. Ще певна кількість закордонних компаній перебуває в процесі їх підписання, інші шукають такі можливості. Адже потенціал співпраці більший, ніж бажання просто вивчити наш досвід, створити своє рішення і потім намагатись його продати власним країнам або представити на ринку озброєння.
Хоча, я думаю, протягом наступних кількох років ми побачимо як один тренд, так і другий. Коли будуть як створюватись і зміцнюватися довгострокові партнерства, так і намагання європейський компаній копіювати український досвід і на основі цього робити вироби без жодної української участі.
- Який власний досвід у "Четвертого закону" у співпраці з європейськими компаніями? Зокрема, під час виставки Eurosatory-2026 у Парижі ваша оборонна компанія та литовська RSI Europe підписали меморандум про взаєморозуміння. Що тут важливого?
- Так, було підписано меморандум з компанією RSI Europe з Литви. Є й інші треки, які наразі менш публічні. Ми виходимо з філософії, що партнерство може посилити як Україну, так і безпеку європейських країн. Ми бачимо, що синергія може дати суттєво більше, ніж намагання грати в гру з так званою нульовою сумою, коли одна сторона не довіряє іншим. Бо внаслідок цього програє кожна зі сторін.

- Коли ми говоримо про співпрацю з компанією RSI Europe, це стосується постачань ваших модулів автономності, які будуть встановлюються на їхні дрони і потім постачатись Силам оборони? Чи передбачається передача ваших технологій партнерам?
- Насправді цей Меморандум і наша співпраця націлені на те, щоб українські Сили оборони отримали більшу кількість виробів для застосування. Це відбудеться завдяки використанню наших технологій, інженерної експертизи та досвіду виробництва саме автономних дронів. Загалом логіка взаємодії з нашими партнерами полягає в тому, щоб скомбінувати сильні сторони обох компаній.
Зараз у взаємодії з нашими партнерами вкрай важливо використати весь потенціал двосторонньої співпраці. Адже у розвитку автономності бойових засобів, а також у масштабуванні технологічних рішень і зразків для потреб Сил оборони ми просто зобов'язані обігнати нашого ворога. Інші варіанти обернуться для нас проблемами надзвичайно великого масштабу.
Читайте також: Скільки Великій Британії знадобиться років на створення автономного безпілотного винищувача StormFighter та скільки вони будуть коштувати









