Після політичної домовленості США та України щодо передачі ліцензій на виробництво ракет до Patriot ключовим залишалось питання - яких саме. Бо зараз у виробництві для цього ЗРК є ракети PAC-2 GEM-T від Raytheon та PAC-3 MSE від Lockheed Martin.
Але завдяки публікації Kyiv Independent стало відомо, що мова все ж таки йде про PAC-3 MSE. Як пише видання, з посиланням на неназваного українського високопосадовця, перемовини йдуть саме з Lockheed Martin та просуваються швидше ніж очікувалось ще кілька місяців тому. І загалом у американській компанії підтримають надання Україні ліцензії.
Читайте також: Європа хоче збивати "Орешник" власним перехоплювачем, і очолить проєкт виробник крилатих ракет Ruta
Якщо ця інформація підтвердиться, то це означає, що Україна стане другою країною після Японії, яка отримає право на виробництво ракет PAC-3. У зв'язку з чим варто нагадати про те, скільки років знадобилось Японії для локалізації ракет до ЗРК Patriot і на яких умовах.
PAC-3 MSE від Lockheed Martin наразі є найбільш ефективним протибалістичним засобом у розпорядженні ЗСУ. Ця ракета забезпечує кінетичне перехоплення балістичної цілі, що дозволяє руйнувати її у повітрі разом з бойовою частиною.
Але сама ракета PAC-3 MSE дуже складна та має тривалий технологічний цикл виробництва довжиною близько 24 місяців. А загальна кількість компаній підрядників, які виробляють компоненти до неї, близько 400. Тобто подальшими кроками України у цьому напрямі має бути інтеграція українських оборонних підприємств саме у цей виробничий ланцюжок. А також уникнення всіма силами декількох "вузьких гирл", найвужчим з яких є виробництво компанією Boeing активної радіолокаційної головки самонаведення.
Саме виробництво цього компоненту завадило плану збільшити річний обсяг виробництва ракет PAC-3 MSE на потужностях Mitsubishi Heavy Industries з 30 до 60 одиниць. Бо в Японії фактично йде лише збирання цих зенітних ракет з широким використанням американських ключових компонентів.
Водночас наразі Lockheed Martin має ключову задачу протягом семи років збільшити виробництво PAC-3 MSE з 620 до 2000 на рік. А досягти таких показників можливо лише шляхом доволі агресивного збільшення виробництва всіх компонентів та вузлів, а також кінцевого складання. Тому у Lockheed Martin цілком можуть бути зацікавлені у такому розширенні потужностей.
Тим паче, що про локалізацію виробництва PAC-3 MSE активно говорять у країнах європейського сегмента НАТО, включно з Німеччиною та Польщею. Тому плани Lockheed Martin цілком можуть передбачати створення європейського взаємопов'язаного виробничого кластера, частиною якого може стати Україна.
Читайте також: Які деталі про підхід ЗСУ до збиття вертольотів рашистів розкриває ураження бійцями СБС ще одного Ми-28Н
