xcounter
#

Helsing поставила Україні тисячі дронів HF-1 та HX-2, а тепер залучила 1,8 млрд доларів фінансування і які тут деталі

6562
БПЛА HX-2 на озброєнні ЗСУ. Кадр з відео батальйону "Інквізиція" 59-ї ОШБр БпС ЗСУ
БПЛА HX-2 на озброєнні ЗСУ. Кадр з відео батальйону "Інквізиція" 59-ї ОШБр БпС ЗСУ

Компанія Helsing продовжує залишатися у переважно європейській власності, але список її інвесторів дає цікавий погляд на особливості фінансування у Європі та США

Німецька Helsing, яка поставила до України тисячі своїх ударних дронів HF-1 та HX-2, залучила ще 1,8 млрд доларів (приблизно 1,58 млрд євро) інвестицій у раунді E. Завдяки цьому вона зможе прискорити свої розробки у напрямках безпілотників та штучного інтелекту для оборонних потреб.

Згідно з повідомленням компанії кількість зацікавлених інвесторів була більша ніж наявна пропозиція. Зазначається, після цього раунду фінансування вартість фірми оцінюється у 18 млрд доларів, що відповідає приблизно 15,78 млрд євро.

Читайте також: Як рашисти примудрилися погіршити БМП-3 під час модернізації, де крім посилення захисту прибрали стабілізацію гармати
Ударний дрон типу HF-1, який експлуатують Сили спеціальних операцій
Ударний дрон типу HF-1, який експлуатують Сили спеціальних операцій, фото Julian Ropcke

Також додають, що Helsing переважно залишається у європейській власності. Серед нових та наявних інвесторів у останньому раунді брали участь Dragoneer Investment Group, Lightspeed Venture Partners, Disruptive, Iconiq, Growth Equity з Goldman Sachs Alternatives, JPMorganChase, інвестиційна рада пенсійного фонду Канади, General Catalyst, Plural, та Stepstone.

Від Defense Express зазначимо, що серед цього списку зустрічаються великі та навіть "традиційні" інвестиційні інституції, як от пенсійний фонд. Тобто зацікавлення у вкладенні коштів у оборонну промисловість та "мілтек" серед західних країн зараз більше ніж існує.

БПЛА CA-1 Europa
БПЛА CA-1 Europa. Фото: Helsing

Одначе багато компаній та фондів зі списку або міжнародні, зазвичай з офісом у США, або взагалі американські. Тож хоча компанія і зберегла у більшості європейську власність, видно, що великі кошти готові вкладати з іншого боку Атлантики.

Тому це важливе нагадування, що якщо Європа хоче зберегти автономію в області ОПК, у регіоні мають бути можливості для підтримки місцевих оборонних компаній та стартапів. Причому тут питання не стільки у наявності коштів, скільки у готовності вкладатися у виробництво зброї, що досі може сприйматися як щось "неетичне".

Загалом Helsing стала одним з оборонних стартапів, які розвиваються найшвидше у Європі. Вона з’явилася ще у 2021 році як розробник штучного інтелекту, до чого з часом додалися власні безпілотники, які використовують ШІ.

Тут можна згадати ударні камікадзе HF-1 та HX-2, які постачаються до Сил оборони України та активно застосовуються на полі бою, а також вже замовлені Німеччиною та розглядаються іншими країнами для закупівлі. Ще у компанії працюють над власним безпілотним винищувачем CA-1 Europa, що повинен діяти у тому числі як "вірний відомий" до пілотованих платформ.

Читайте також: Чи можливо поєднати українську антибалістичну ракету FP-7.x проєкту Freya з ліцензією на Patriot