Велика Британія розглядає придбання американського озброєння для свого флоту винищувачів п’ятого покоління F-35. І враховуючи затримку в розробці та інтеграції місцевих аналогів аж до початку 2030-х років, це може бути дуже розумним рішенням, попри всі нинішні геополітичні питання.
Відповідні дискусії вже дісталися парламенту країни, що говорить про все-таки серйозність питання. Одначе з іншого боку може виникнути проблема, що навіть "проміжне" рішення з США не прибуло надто пізно.
Читайте також: А скільки Ту-160 у РФ і що із ППО у Венесуели, що вони нібито погрожують США бомбардувальниками
Передусім питання озброєння торкається флоту, чиєю авіацією є винищувачі короткого зльоту та вертикальної посадки F-35B. При цьому, якщо для повітряного бою їхні можливості наближаються до американських завдяки ракетам MBDA AIM-132 ASRAAM та RTX AIM-120 AMRAAM, то для ударів по землі є лише вільнопадаючі бомби Mark 82.
Враховуючи насиченість сучасного поля бою зенітно-ракетними комплексами, це фактично унеможливлює ураження наземних цілей у хоч якомусь серйозному конфлікті. Тобто британські авіаносні групи стають практично "безсилими", хіба їм допоможуть союзники.
Враховуючи наскільки флот є важливою компонентою для країни, то вибір американського озброєння є недивним. Зазвичай воно вже інтегроване до F-35 та водночас знаходиться у серійному виробництві. Тут же можна додати, що на відміну від багатьох інших європейських країн Британія вже немало покладається на США, в тому числі у власному ядерному арсеналі та майбутній повітряній компоненті ядерного озброєння.
Так, мова йде передусім про заміну засобів "повітря-земля" MBDA Spear 3 на GBU-53/B StormBreaker, що стоїть на озброєнні США з 2020 року. І тут важливо поглянути на темпи виробництва, які, якщо проаналізувати бюджети, можуть складати 1000-1500 одиниць на рік.
Виходить, що британці роблять правильний вибір, який дозволить швидко наростити можливості. І навіть якщо доведеться трохи почекати рік-два, то це буде набагато швидше, ніж чекати до 2030-х років.
Фактично перед нами гарний приклад розробки озброєння у західних країнах, коли проєкти все більше розтягуються, чим вдаряють по обороноздатності та збільшують час реакції на появу інновацій. При цьому для Великої Британії це не новина, бо вона схоже вперлась у таку проблему навіть з танками Challenger 3.
Читайте також: Наскільки, з технічної точки зору, реально, щоб хтось з ЄС почав збивати дрони та ракети над Україною
