Налагодження виробництва за ліцензією ракет до ЗРК Patriot, на що Україна отримала принципову згоду США, у будь-якому випадку є тривалою задачею. Але враховуючи те, що Patriot може використовувати різні типи ракет, термін може бути різним.
Наприклад, лише виробничий цикл PAC-3 MSE від Lockheed Martin триває 24 місяці. А сам процес має кілька "вузьких гирл" - критичних залежностей від постачання ключових компонентів. У випадку цієї ракети, з найбільш критичного - активна радіолокаційна головка самонаведення від Boeing. Саме можливості її виробництва не дозволили збільшити темп збирання ракет MSE у Японії з 30 до 60 на рік.
Читайте також: У Європі збільшився попит на аналоги Patriot, тож Thales вдвічі збільшить виробництво компонентів до ЗРК SAMP/T NG
Тому більш реалістичною альтернативою є PAC-2 GEM-T від Raytheon, для якої задекларована можливість протидіяти балістичним ракетам. Водночас для неї не задекларована можливість кінетичного перехоплення, що знижує ефективність.
Також, у порівнянні із MSE зенітна ракета GEM-T має приблизно вдвічі меншу дальність та висотність знищення цілей. А загальна ефективність перехоплення балістичної ракети оцінюється на 20-30% менше. Тим не менш, PAC-2 GEM-T простіша, а опанувати її виробництво можливо швидше.
Справа в тому, що PAC-2 GEM-T результат тривалої модернізації самої першої ракети до Patriot 80-х років. В неї використана простіша напівактивна головка самонаведення, яка сама нічого не випромінює, а лише ловить відбитий сигнал від цілі, яку опромінює РЛС Patriot.
Також у ракеті немає надскладної системи наведення та керування, там використано принцип Track Via Missile, коли комплекс порівнює дані, що отримані з власної РЛС та напівактивної ГСН зенітної ракети, формуючи відповідні команди управління, які передаються на GEM-T по радіотракту.
PAC-2 GEM-T не має складної системи поперечного маневрування, як на PAC-3 MSE, бо ураження цілі відбувається за рахунок близького підриву бойової частини масою близько 90 кг із готовими уражаючими елементами масою 45 грамів. Окрім простішої системи управління також ця ракета має хоч і більший, але простіший одноімпульсний твердопаливний двигун, а не двоімульсний як у MSE.
Ці відмінності загалом й дозволяють дивитись на можливості ліцензійного виробництва в Україні зенітних ракет PAC-2 GEM-T більш оптимістично ніж на PAC-3 MSE. Зрештою досвід Німеччини із виробництвом GEM-T на потужностях COMLOG прямо говорить про можливість налагодження широкої локалізації. Але варто нагадати, що на створення виробничої лінії у німців пішло два роки, а після початку її будівництва у 2024 році перші ракети мають бути виготовлені у 2027 році.
Водночас ще цікавішою могла бути можливість локалізації абсолютно нової ракети до Patriot, проєкт створення якої отримав назву LTFI (Lower-Tier Future Interceptor). За задумом це мала бути проста, масова, дешева ракета з ціною менше 1 млн доларів. Але її створення не отримало фінансування.
Читайте також: Як рашисти за 96 годин залишились без цілого флоту танкерів та суховантажів у "внутрішньому" Азовському морі
