Черговий випадок, коли російська крилата ракета впала на території Польщі, на цей раз на відстані 100 км від кордону, викликала у самих поляків законне питання, а чи так надійна їх система протиповітряної оборони.
При цьому мова йде про демонстрацію стабільної безпорадності та вже близько 7 окремих значних інцидентів. Починаючи з грудня 2022 року, коли російська крилата Х-55 з імітатором ядерної бойової частини залетіла на 450 км вглиб країни та впала під Бидгощем. А також з атакою РФ у вересні 2025 року з використанням понад 20 "Гербер", з яких вдалось збити лише 4.
Читайте також: Lockheed Martin на трикратне збільшення виробництва ракет до Patriot отримав 58,6 млрд доларів на 7 років
При цьому Варшава вклала десятки мільярдів доларів у закупівлю винищувачів F-35 та зенітних ракетних комплексів Patriot. Але якщо сама система ППО має вади, то її засоби, які є лише інструментами у руках захисників, цілком можуть залишитись безпорадними. На це зокрема звернув увагу очільник польського аналітичного оборонного центру Defence Institute, генерал у відставці Ярослав Громадзінський, який також доводив, що без допомоги України не обійтись.
Він зазначив, що поточна система захисту повітряного простору Польщі спирається на чергові пари винищувачів. Водночас наземні засоби протиповітряної оборони досі не розгорнуті уздовж кордону із Україною та Білоруссю.
Але з боку Defense Express зазначимо, що повітряний компонент протиповітряної оборони, тобто винищувачі Повітряних сил України, цілком демонструють високу ефективність, водночас наземний компонент, ЗРК призначені для захисту об'єктів. При цьому у Польщі навряд вистачить ЗРК для формування навіть "тонкої червоної лінії" вздовж майже 1000 кордону з Україною та Білоруссю, бо навіть Patriot у питанні знищення маловисотних повітряних цілей буде обмежений дальністю прямої радіолокаційної видимості цілі, яка зазвичай становить близько 40-50 км, залежно від рельєфу.
Але, як вважає Ярослав Громадзінський, ключовою має стати стратегічна угода між Варшавою та Києвом для обміну інформацією щодо повітряних загроз. На тлі цього доречним буде нагадати, що оперативний командувач збройних сил Польщі Іренеуш Новак заявив, що перед збиттям крилатої ракети її все одно було необхідно ідентифікувати, бо поряд з кордоном також працювали українські винищувачі, система "свій-чужий" яких не сумісна з НАТО.
На цьому тлі цілком логічним виглядала б ініціація процесу приєднання України до загальної інтегрованої системи протиповітряної оборони НАТО - NATINADS. Яка об'єднує всі дані з наземних РЛС та інших сенсорів, ЗРК, літаків ДРЛВ, винищувачів у єдину картину, яка доступна всім учасникам та використовує Link-16. При цьому NATINADS не суперечить національним системам обміну інформацією.
З боку Defense Express закликаємо доєднатися до збору на те, що працює: "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.
Читайте також: Через затримки з новими F-16 Болгарія хоче вживані винищувачі, чи загрожує це поставкам для України
