Протягом останніх років в Європі з’явилася низка проєктів антибалістичних систем - з одного боку, поява нових програм пояснюється глобальним дефіцитом систем захисту проти загроз з неба та бажанням зменшити залежність від американського озброєння, з іншого - виникає питання, наскільки ці програми дублюють одна одну, бо часом в різних проєктах беруть участь одні й ті ж країни і навіть компанії.
А почнемо з того, що нещодавно стало відомо про плани створення консорціуму Bliksem EXO, який об’єднає п’ять європейських виробників (Thales, Airbus, Destinus, MBDA Deutschland і Safran) та має на меті створення першого в Європі позаатмосферного перехоплювача балістичних ракет середньої дальності (за західною класифікацією - від 1000 до 3500 км) та проміжної дальності (від 3500 до 5500 км).
Читайте також: Після шалених провалів важлива проти РФ та КНР гіперзвукова ракета ARRW вперше засвітилася на B-1B Lancer
У пресрелізі від Thales як приклад ракет, які має перехоплювати майбутній комплекс, називають російський "Орешник". Причому там прямо заявляється, що цей комплекс не буде конкурувати з наявними чи майбутніми європейськими можливостями нижнього ешелону ПРО.
А от дійсно прямими конкурентами є проєкти HYDEF (HYpersonic DEFence Interceptor Programme) та HYDIS (Hypersonic Defense Interceptor System). Обидві програми спрямовані на створення систем перехоплення гіперзвукових загроз.
Причому обидва проєкти виросли з ініціативи TWISTER (Timely Warning and Interception with Space-based Theatre Surveillance) та обидва мають стати відповіддю на такі ракети, як російський "Циркон" чи китайська DF-17. Ба більше, обидва проєкти фінансуються через European Defence Fund (EDF), а координатором ініціативи TWISTER є європейська міжурядова організація зі співробітництва у сфері озброєнь OCCAR.
Проєкт HYDEF об’єднує 12 компаній з п’ятьох країн - Іспанії, Німеччини, Норвегії, Польщі та Бельгії. За управління проєктом відповідає іспанська компанія SMS (Sistemas de Misiles de España, Іспанія), а німецька Diehl Defence є головним технічним інтегратором програми. Консорціум HYDIS налічує 19 компаній також із п’яти країн. Крім Іспанії та Німеччини, це також Італія, Франція та Нідерланди.
Крім того, варто згадати, що по суті українсько-європейський проєкт Freya також є частиною новоствореної антибалістичної коаліції, тож зрештою може виникнути питання, чи не "потоне" він у низці інших європейських проєктів.
Але варто відзначити, що якщо HYDEF і HYDIS дійсно можна вважати конкурентами один з одним, то інші проєкти спрямовані на розбудову ешелонованої протиракетної оборони і скоріше доповнюватимуть один одного. Хоча варто відзначити, що часом у різних проєктах беруть участь одні й ті ж країни й навіть компанії.
Якщо говорити про Freya, то пряма загроза реалізації цій програми навряд чи існує. Хоча б з огляду на те, що ті ж HYDEF і HYDIS - довгострокові проєкти, розраховані на горизонт 2030-х років, тоді як перше випробування Freya має пройти вже наступного року. Ба більше, Freya використовує вже низку існуючих та перевірених у бою компонентів, які будуть об’єднані в один комплекс разом із українською зенітною ракетою FP-7.x від Fire Point, яка також буде використовувати західні компоненти.
Зрештою, концептуально Freya відрізняється тим, що тут є плани створити відносно дешевий комплекс, який міг би у стислі строки стати на озброєння українського війська і забезпечити перехоплення російських балістичних ракет, тоді як інші європейські проєкти можуть вилитися у "довгобуди" із планами розбудувати високотехнологічні перехоплювачі. Що теж має сенс, але поки не відповідає українським реаліям, коли проблему треба вирішити у стислі терміни.
Читайте також: Євротанк розвалився вслід за винищувачем, і німці знову нагадали, чому не будуть сумувати за MGCS
