Попри те, що з політичної обіцянки Вашингтону надати Києву ліцензію на виробництво ракет до зенітного ракетного комплексу Patriot пройшов майже місяць, чіткої конкретики відносно ключових питань не з'явилось. Ще досі невідомо, як саме, на яких умовах та за який строк цей проєкт буде реалізовуватись.
Водночас постійний представник США при НАТО Метью Вітакер в інтерв'ю Fox News прямо заявив , що зараз йде лише робота над певними угодами щодо спільного виробництва.
Читайте також: Невже індійсько-російські ПКР Brahmos може придбати Таїланд у якого немає наземного протикорабельного озброєння
"Експортні угоди на PAC-3 дуже суворо контролюються і ми не дозволяємо нікому, окрім американських виробників їх виробляти. Але існують можливості спільного виробництва, які ми могли б реалізувати разом з українцями та іншими європейцями. Європа прагне до розширення промислової бази й ми працюємо над певними угодами" - заявив він в інтерв'ю, перша частина якого стосувалась ситуації з Іраном.
За його словами, зустрічі та переговори щодо цього з Україною йдуть доволі активно, включно із компаніями, які мають відповідні компетенції. Але "довгострокові виробничі угоди не дадуть результату вже до цієї зими, але ми й надалі працюватимемо над ними".
Саме тому Метью Вітакер прямо назвав найголовнішим передачу до України до початку зими тих ракет, які можуть передати інші союзники чи отримані шляхом збільшення потужності підприємств у США.
З боку Defense Express зазначимо, що отримання Україною ліцензії ніколи не розглядалось, як ситуаційне рішення "на завтра". Ще на тлі розмов щодо ліцензійного виробництва, наводився приклад Японії, яка є єдиною країною у світі, яка збирає з активним використанням ключових американських комплектуючих PAC-3 MSE.
У Токіо лише на політичні домовленості пішло два роки, від старту яких до першого випробування зібраної на Mitsubishi Heavy Industries пройшло п'ять років. Також роз'яснювалось, що сам по собі виробничий цикл PAC-3 MSE триває 24 місяці.
Тобто те, що Україна не отримає ліцензію на виробництво до початку зими - є цілком очікуваним перебігом подій. І те, чи буде вона надана у 2026 році чи ні - ніяк не впливає на захист від російських балістичних ракет в короткостроковій перспективі. Особливо з урахуванням того, що багато чого залежить від американської бюрократії.
Зрештою це призведе до укладання відповідних твердих міжурядових домовленостей лише після яких почнеться процес укладання договорів між приватними виробниками, за чим маж йти трансфер технологій, обладнання, навчання тощо. При цьому строки реалізації виробництва окремих компонентів антибалістичної ракети демонструє Польща, якій на опанування випуску двигунів поперечного керування ракети MSE знадобилось 7 років.
Водночас якраз цей приклад і демонструє, що з чогось необхідно починати. І чим раніше - тим краще.
Читайте також: Пентагону набридла дуополія з двигунами для винищувачів, шукають альтернативи для F-16 та F-15EX
