З початком розгортання російського аналога Starlink на базі угрупування супутників "Рассвет-3" від компанії "Бюро 1440", які зараз стикаються із серйозними проблемами, постало питання, а як їм протидіяти. Одним з таких варіантів називалось фізичне збиття цих супутників.
Однак, як ми раніше вже пояснювали, такий варіант для України є абсолютно безперспективним, й існує кілька простіших, безпечніших та ефективніших варіантів. Але, якщо вже фантазувати на тему фізичного перехоплення супутників "Рассвет-3", то можна подивитись як це могло б виглядати.
Читайте також: 5000 дронів Seth-X та Anubis для ударів по рашистах - Auterion Airlogix приступила до виробництва БПЛА для Сил оборони України
Так, найефективнішим та найбезпечнішим варіантом для світової космонавтики, є знищення цілі за технологією кінетичного перехоплення hit-to-kill. Водночас цей варіант є найскладнішим, і вимагає хірургічної точності. Фактично це задача влучити голкою у голку на гіперзвуковій швидкості.
Для того, щоб це стало можливим, екзоатмосферний кінетичний перехоплювач має бути оснащений тепловізійною камерою, яка здатна видавати надзвичайно велику кількість кадрів на секунду, а також мати високу роздільну здатність.
І для того, щоб побачити як це працює наживо, існує гарне наочне відео, яке було зняте у 2019 році під час випробувань індійської ракети PDV MK-II проти супутника на низькій навколоземній орбіті. В ньому можна побачити відео безпосередньо з самої тепловізійної головки самонаведення екзоатмосферного кінетичного перехоплювача.
На цьому відео гарно можна побачити як перехоплювач поступово наближається до супутника Microsat-R на надзвичайно високій швидкості, постійно коригуючи своє положення та курс. Після чого точно влучаючи у сам супутник, фізично знищуючи його.
Це відео унікальне тим, що дозволяє побачити процес перехоплення не лише зі сторони, а й від "першого обличчя" з камери самого перехоплювача, кадри чого надзвичайно рідкісні. Аналогічну картину бачать й протиракети, які призначені для перехоплення балістичних ракет ще поза атмосферою.
Зокрема це, наприклад THAAD, SM-3, а також GBI який призначений для перехоплення міжконтинентальних балістичних ракет. Однак, порівняно із супутниками, балістичні ракети можуть активно маневрувати на гіперзвукових швидкостях, і тоді можна уявити наскільки важко влучити у таку ціль.
Втім, якщо кінетичне перехоплення балістичних ракет це вимушена міра, то із супутниками, як вже вище зазначалось існують й кращі варіанти. І проблема тут не лише у задачі точно влучити у ціль, а скоріш в економіці та масштабі.
Так, протисупутниковими ракетами спокійно можна збивати супутники у невеликих масштабах, адже такі ракети виробляються невеликими серіями та коштують десятки мільйонів доларів. Однак, коли мова йде про знищення цілого угрупування із сотень супутників, то це стає непідйомною задачею навіть для провідних космічних держав.
Читайте також: MQ-9A Reaper виявився занадто дорогим для США, щоб втрачати їх у "промислових" масштабах, тому там шукають у 5 разів дешевшу альтернативу на 14 800 км
