191119 ChumakГоловний військовий прокурор Віктор Чумак в ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform розповів про перезавантаження системи, нові вимоги до військових прокурорів і критерії оцінки їхньої роботи. Що вже вдалось зробити для корінної зміни роботи прокуратури, зокрема у Збройних Силах, та які завдання стоять на найближчу перспективу.

 

Прокляття пострадянського періоду

 

– Вікторе Васильовичу, як почуваєтеся на посаді? Минуло понад два місяці з дня вашого призначення… Життя настільки швидкоплинне, що, здається, пролетіло значно більше часу…

 

– Так, немов промайнуло ціле життя (усміхається. – Авт.). На новій посаді складно. Не казатиму, що все зрозуміло і просто. Якщо з управлінської точки зору є чималий досвід, то з процесуальними рішеннями, які іноді ставлять серйозні питання, справді непросто. Розбудовую навколо себе простір довіри. Якщо ти не знаєш, як вирішувати проблему, потрібне коло людей, які допоможуть. Нині, гадаю, це коло вже окреслив.

 

– Ви прийшли на посаду не просто як головний військовий прокурор, а передусім як прокурор-реформатор. На виправлення яких недоліків спрямовуєте головні зусилля?

 

– Упевнений: слід говорити про неефективність роботи прокуратури в цілому. Військова прокуратура не особливо виділялась, тому що негативні тенденції, про які йдеться – загальнодержавного масштабу.

 

У нас є цілком нормальні закони, але вони не працюють. Чому? Їх просто не виконують. Проблема у браку виконавців, відданих букві й духу Закону.

 

Нині хочемо реформувати країну. Що це означає? Що це таке? На мою думку, передусім це творення таких державних інструментів, до яких зверталися б люди, довіряли їм, бачили, що вони їх захищають, поводяться чесно. І де суть цих інструментів? Відповідь дуже проста – у прокураторі й судах. Як хочеш «танцюй», однак без чесної прокуратури та справедливих судів нічого не буде. Очевидно: у нас є інституції, є закони (і вони цілком нормальні), але нічого не працює. Чому? Їх просто не виконують. Проблема у браку виконавців, відданих букві й духу Закону. І це навіть не ментальність. Скоріше – прокляття пострадянського періоду. Як тільки з’являється новий закон, одразу ж знаходяться ті, хто починає вишукувати інструменти, як його обійти. Не те, як виконати, а саме обійти! І ось тут запитуєш себе: де знайти тих, хто допоможе виконати Закон якнайкраще. І саме тому серцевина реформи прокуратури – у пошуку людей, які виконуватимуть закони. Розумієте? Це головне! Не шукати шпаринки, не «зливати» чи продавати справи, а виконувати Закон!

 

– Які інституційні зміни чекають на військову прокуратуру?

 

– Військових прокурорів вже виводять з-під підпорядкування Міноборони. І абсолютно точно вже не діятиме прокурорський «призов» через військове відомство. Ці люди будуть цивільними і повністю перейдуть у підпорядкування генеральному прокурору. Військова прокуратура входитиме до складу Генпрокуратури, а не Міноборони. Всі види забезпечення прокурори теж отримуватимуть тут, за місцем роботи. А не так, як раніше: Міноборони їх забезпечувало, а прокурори його контролювали, що породжувало прямий конфлікт інтересів. Водночас розслідуватимуть ті самі справи щодо військових злочинів, злочинів у сфері національної безпеки і оборони, в ОПК, на держпідприємствах та у військових формуваннях.

 

– Як довго триватиме ця демілітаризація?

 

– Цей процес досить тривалий. Дедлайном стануть відповідні накази генпрокурора про ліквідацію спочатку Головної військової прокуратури і створення Головної спеціалізованої прокуратури, а потім – про ліквідацію прокуратур регіонів і створення на їхньому рівні спецпрокуратур. Завершиться процес формуванням спеціалізованих прокуратур гарнізонів. Причому ми проаналізуємо, де в них є потреба, а де – ні.

 

Головний показник роботи прокурора – довіра суспільства

 

– Що стане головним показником ефективності роботи нової прокуратури? Раніше військові прокурори озвучували, на які суми виходили під час розкриття злочинів, скільки повертали державі… Щоправда, більшість цих цифр не дотягували до масштабів резонансних журналістських розслідувань.

 

– Гадаю, що кошти – не показник ефективності прокуратури. На моє переконання – це «палична» система, яка залишилась у спадок з радянської доби. Кількість кримінальних проваджень, справ, переданих у суди, кількість засуджених тощо – ця вся звітність має відійти в минуле. Хіба погано, якщо людей виправдовуватимуть у справедливий спосіб? Добре! У всіх демократичних країнах у цьому високі показники, а в Україні 0,2 – 0,3%… Виникає питання: у нас прокуратура так чудово працювала, чи суди погано?

 

Прокуратура має стати відкритішою для суспільства. Ось вона забрала 42 млрд гривень Януковича. Чи зросла у зв’язку з цим довіра до неї громадян? Точно – ні!

 

Упевнений: головним показником ефективності будь-якого правоохоронного органу має бути довіра до нього людей. Зрозуміло, якщо він ефективний, йому довіряють і до нього звертаються. Ось візьмімо приклад з недавнього минулого: прокуратура забрала (щоправда, ці гроші ще слід знайти) 42 млрд гривень Януковича. Чи зросла у зв’язку з цим довіра до неї громадян? Точно – ні! Адже ніхто не знає, як це відбулося, за якою процедурою. А, як з’ясувалося, відбулося все через… засекречене рішення Краматорського суду. Звідки ті кошти забрані? Куди вони пішли? Утаємничено! Маємо найвищу ефективність щодо грошового показника, а довіра – нульова. Ось і вся історія… Прокуратура не має бути закритою – слід комунікувати із суспільством, звісно, не розголошуючи секретної інформації.

 

– Звернімося до глибшої історії. У 1990-х у складі Генпрокуратури існувала спецпрокуратура, яка опікувала силові структури та «оборонку». Крім цього, функціонувала спецміліція та спецсуди. Цей «трикутник» жорстко контролював сферу безпеки і оборони. Згодом його ліквідували – ОПК та армія поступово деградували. Чи є дискусія щодо відновлення схожої системи контролю?

 

– Дискусія є. Але можна підійти до стратегії визначення майбутнього військової юстиції лише після перезапуску нинішньої прокуратури, після того, як ми постараємось відновити довіру суспільства. Змінювати форму, не змінюючи змісту, немає сенсу. З перейменуваннями в минулому ми досягли чимало «успіхів». Військова прокуратура змінювала назву тричі, але тільки не якість. Тому впевнений: спочатку варто переформатувати внутрішню мотивацію прокурорів, а вже потім говорити про стратегічні плани. Можливо, саме життя «примусить» до певних кроків. Зокрема, нтні активно просувається закон про військову поліцію. Якщо це буде орган досудового розслідування, то само собою військова прокуратура здійснюватиме його процесуальне керівництво. Знову ж таки, це залежатиме від визначеної військовій поліції підслідності – чи її обмежать ХІХ розділом Кримінального кодексу (злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини. – Авт.), чи все ж розширять. З огляду на це, бачитимемо, куди рухатися далі в зазначеній тематиці.

 

Військова поліція – питання делікатне

 

– З приводу інституту військової поліції вже зламано чимало списів. Зокрема, на вашу думку, чи не стане залишення її в підпорядкуванні оборонного відомства порушенням принципу незалежності органів, що проводять досудове розслідування?

 

Залежно від визначеної підслідності, можливо, доведеться військову поліцію повністю виводити з-під Генерального штабу, але залишати в підпорядкуванні міністра оборони.

 

– Звісно, тут є велике питання. Залежно від визначеної підслідності, можливо, доведеться її повністю виводити з-під Генерального штабу, але залишати у підпорядкуванні міністра оборони. Тут ситуація непроста, адже слід знайти баланс, з огляду на те, хто буде основними «клієнтами» військової поліції. Зрозуміло, що це не Міноборони, а передусім військові частини і з’єднання, підпорядковані ГШ. Саме у них відбувається левова частка діянь, що нас цікавлять. З іншого боку міністерство теж має частини прямого підпорядкування, оборонні заводи, економічні зв’язки з іншими відомствами тощо. Тобто, питання підпорядкування військової поліції залишається певною мірою делікатним.

 

– Іншою дискусійною темою залишається, хто стане головним суб’єктом досудового розслідування в армії? Яка ваша позиція?

 

– Не бачу проблеми. У Кримінальному кодексі все чітко прописано. Є стаття 216, що визначає підслідність органів досудового розслідування. І там прокуратури точно немає, адже з 20 листопада вона втрачає функцію слідства. Нині я щодня контролюю, скільки ми передали справ.

 

Водночас найбільші органи досудового розслідування це: Нацполіція, Державне бюро розслідувань, СБУ, Національне антикорупційне бюро і слідчі органи ДФС. У парламенті зареєстровано законопроєкт, що збільшує кількість слідчих ДБР, аби підняти їх спроможність, зокрема і у військовій сфері.

 

– Серед пріоритетів політики Президента України проголошено принцип людиноцентричності. Чи братиме військова прокуратура на себе представництво в судах інтересів військовиків, ветеранів АТО/ООС?

 

– В окремих або надзвичайних випадках це можливо. Однак офіційно (через обмеження Конституції) прокуратура немає функції представництва інтересів особи в суді. Тому можемо говорити про такі речі тільки у виняткових випадках. Наприклад, у разі повної руйнації моделі захисту прав військовослужбовця чи учасника бойових дій. Скажімо, я б узяв таку справу для вивчення та узагальнення досвіду.

 

Переатестація прокурорів – жорстка, але прозора і справедлива

 

– Повернімося до реформування Генпрокуратури. Військові прокурори теж проходять атестацію? Які їхні успіхи?

 

– Так, ми – у процесі. За результатами першого етапу відсіялось 30% військових прокурорів. Це аналогічно середнім показникам по Генпрокуратурі. Другий етап минув зі значно меншими «втратами».

 

– Чи є несподіванки щодо здачі атестації тим чи іншим прокурором?

 

– Так, були прикрощі. Наприклад, понад 30 прокурорів набрали 69 балів. Тобто, не добрали всього одиниці, аби подолати бажаний рубіж.

 

– І все. Не пройшли?

 

Під час атестації понад 30 військових прокурорів набрали 69 балів. Тобто, не добрали всього одиниці, аби подолати бажаний рубіж. І не пройшли.

 

– Не пройшли! Інакше не можна. Адже якщо відкриваєш хоча б одному можливість перездати, одразу ж виникає питання, чому саме йому? А ще, чому тільки 69, а не 68, 67 балів і т.д. Отож ситуація така, що – ніяк. Хтось намагався скаржитись на законність атестації. Однак, скажу так: доки порядок атестації не визнано неконституційним, він – конституційний. Немає рішення суду – виконуйте! Водночас жоден з прокурорів не визнав атестацію нечесною. Все прозоро, чітко й зрозуміло! Люди побачили: цей процес не для того, щоб когось конкретно відсіяти, а для того, аби справді визначити рівень підготовки.

 

– Чи погоджуєтеся з твердженням, що військова служба – сфера виключно специфічна і її мають опікувати люди з військовим досвідом?

 

– Гадаю, що в багатьох випадках це справедливо. Водночас є загальні методики розслідувань, які можна використовувати і у військовій, і в цивільній сферах. Але нюансів – безліч. Наприклад, військовий самовільно залишив частину під час наряду, сів в авто та скоїв ДТП. Що розслідуватимуть цивільні слідчі? Факт ДТП. А військові – ще й недбалість у виконанні обов’язків добового наряду. Є крадіжка. Але водночас є крадіжка військового майна, і це абсолютно інша відповідальність…

 

– За часів президентства Януковича систему військової кримінальної юстиції зруйнували, ліквідувавши у 2010-му військові суди, а у 2012-му – військові прокуратури. 2014-го, з початком конфлікту на Донбасі, останню відновили дуже оперативно, адже чимало цивільних спеціалістів відмовлялися їхати в район бойових дій. І нині ми знову демілітаризуємо прокурорів?

 

– Розумію ці виклики, однак вони не такі категоричні. Ми узгодили з генеральним прокурором, що в разі необхідності роботи в районі бойових дій, наших прокурорів включатимуть до складу ССО, аби забезпечити їм усі умови роботи. Вони матимуть ті ж соціальні гарантії і компенсації, що й військові.

 

Щодо рішучості людини їхати туди, де небезпечно, то це, на мою думку, суто людський чинник і не визначається тим, має вона погони чи ні.

 

Аби прокуратура контролювала витрати силового блоку, слід розсекретити оборонні закупівлі

 

– У США є аналог військової прокуратури з повноцінними функціями. Це – корпус військових адвокатів Advocate General’s Corps US. Чому б нам не запозичити цей досвід?

 

– Корпус військових адвокатів у США існує майже 200 років. Окрім нього, там є і військова поліція, і спеціальний суд… Це вікова традиція, що сформована не вчора й не позавчора, і тому вона нам непритаманна. А ось, якщо взяти Європу, то тут дещо по-іншому. Близько 10-ти країн мають систему військової юстиції з прокуратурою та поліцією, а іноді навіть з судом, а інші – не мають. Все залежить, знову ж таки, від традиції, розміру країни, кількості армії та величини ОПК. Невеликі країни Балтії не мають таких інституцій, але Болгарія і Румунія – мають. Швейцарія – теж має. Польща відмовилась від спеціалізованої військової прокуратури, але залишила військові відділи у цивільній прокуратурі. Тобто, тут немає загальносвітового стандарту. Ми – у пошуку. Дискусію не закрито. Час все розставить на місця. Інша справа, що в останні роки військова прокуратура перебрала на себе велику кількість справ не характерних для неї. Зокрема податкові й корупційні, які мало розслідувати НАБУ. Вони дуже «піарно» звучали, але результатом не увінчалися. Тому дуже важливо чітко розуміти сферу своєї компетенції.

 

– Імпонує, що в американській армії жодна закупівля не відбувається без відома і контролю військової прокуратури. В Україні під час бойових дій кожна копійка, яка годує армію, теж має бути на контролі?

 

– Відповідь на це питання проста. У США лише 4-5% оборонних закупівель засекречені. Сюди входять, наприклад, закупівлі на забезпечення спецоперацій. Все інше – у відкритому доступі. Точно відомо, скільки танків, ракет, літаків, ба, навіть ядерних боєголовок випускає США, Великобританія, Франція, ФРН. Знаємо, які саме заводи їх виробляють, бачимо ці контракти. Швецький інститут, що контролює цю царину, публікує відповідні документи щороку. Це аж ніяк не шкодить обороноздатності цих держав.

 

Левову частку оборонних закупівель закрито, причому штучно! Якщо зменшимо рамки таємності в оборонному замовленні, то виб’ємо фундамент з-під корупціонерів.

 

У нас же все навпаки… Левову частку оборонних закупівель закрито, причому штучно! Якщо перевернемо це «з голови на ноги» та значно зменшимо рамки таємності в оборонному замовленні (відповідний законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді), то виб’ємо фундамент з-під корупціонерів. І далі, звісно, за таких умов прокуратура зможе контролювати ситуацію, зокрема, забезпечуючи представництво держави в різних процесах.

 

Дякую за розмову.

Записав Руслан ТКАЧУК,

АрміяInform

 

Публікації та новини по темі:

 

МЫ ВОШЛИ В ПЕРИОД «ЛЮСТРАЦИИ» ОБОРОННЫХ ПРОЕКТОВ, - СЕРГЕЙ ЗГУРЕЦ

 

ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНА – США ЯК ІНСТРУМЕНТ УСУНЕННЯ РФ З РИНКУ ОВТ

 

ПРИВАТНІ ВИРОБНИКИ БПЛА ДЛЯ ЗСУ ЗАНЕПОКОЄНІ ЗМІНАМИ У СПІВПРАЦІ З МІНОБОРОНИ

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues