190702 Theron bГоловний тренд сезону — скандал із постачанням російських ЗРК у Туреччину.

               

С-400 у Туреччині

 

Однією з найбільш інтригуючих подій на зброярському ринку стала заява президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана про турецько-російський контракт на придбання ЗРК С-400 «Триумф» як такий, що вже відбувся. Перші поставки ЗРК до Туреччини, за повідомленнями Москви, мають надійти вже через два місяці. Туреччина фінансує роботи в межах контракту, і деякі компоненти С-400 вже перебувають у виробництві.

 

Логічною реакцією на таку дражливу для Сполучених Штатів новину стала остання заява Вашингтона від 7 червня. Якщо раніше американці реагували відносно делікатно, намагаючись переконати турків відмовитися від закупівлі С-400, несумісної з придбанням у США літаків 5-го покоління F-35, то тепер вони, по суті, висунули Анкарі ультиматум.

 

Йдеться про рішення Сполучених Штатів у разі закупівлі С-400 заморозити з 31 липня 2019-го участь Туреччини в програмі будівництва літаків 5-го покоління F-35, припинити поставки цих машин і навчання турецьких пілотів, що вже триває на базі ВПС США Люк. 11 червня стало відомо про відсторонення останніх від польотів на F-35. Ідеться про 4 пілотів, 2 інструкторів і 20 авіатехніків із Туреччини.

 

На думку експертів, придбання Анкарою С-400 означатиме неабиякий успіх для Москви в її протистоянні з НАТО. Адже йдеться не тільки про фінансовий бік питання та можливість отримати значні кошти від продажу С-400, а й про реальну перешкоду отриманню Анкарою понад 100 новітніх винищувачів 5-го покоління F-35, тобто суттєве регіональне послаблення Альянсу на Півдні. На сьогодні Туреччина отримала вже п’ять літаків цього типу, що наразі лишаються на території США (база ВПС Люк).

 

Впертість і самовпевненість президента Ердогана, його демонстративне зближення з Москвою, передусім на тлі розподілу інтересів у Сирії, співпраці у сфері транзиту російських енергоносіїв, поставок турецької зброї формуванням лівійського генерала Хафтара, якого підтримують росіяни, вже давно свідчать про ігнорування Анкарою не лише основних принципів НАТО, а й двосторонніх відносин із Вашингтоном.

 

Хай там як, але показова потужність військово-промислового комплексу Туреччини, якою полюбляє принагідно хизуватися Ердоган, ґрунтується передусім на використанні західних технологій і може бути будь-коли зведена нанівець у результаті простого запровадження західних санкцій. На сьогодні вже діють певні обмеження на постачання Анкарі німецьких військових технологій, а отже, можемо чекати й на обмеження в цій сфері з боку США.

 

Росія не здатна замінити західні технології, їй просто нічого запропонувати Туреччині навіть для компенсації потенційних втрат. Отже, якщо Ердоган має намір і надалі «тримати градус» у відносинах із США, він ризикує опинитися в стратегічному програші.

 

Не слід забувати, що послаблення позицій Туреччини (а опосередковано й НАТО) у регіоні гратиме лише на користь Росії, чого не можна допустити. Адже свого часу Туреччина стала членом Альянсу, по суті, рятуючись від загрози анексії Радянським Союзом своїх проток. Стратегічна мета Кремля вільного виходу в Середземне море не змінилася, що також важливо пам’ятати. А поступове зближення з Москвою може призвести до чергових втрат турецької сторони та погіршення відносин із НАТО.

 

У разі замороження участі Туреччини в програмі F-35 США втратять понад $16 млрд прибутку, а турецькі фірми — $12 млрд, які вони могли б отримати у межах офсету. Також Туреччина не зможе придбати корабельну версію літака F-35B для свого першого й амбітного проекту авіаносця Anadolu, який лише недавно урочисто спустили на воду. Отже, без літаків улюблений корабель «султана Ердогана» перетвориться з авіаносця на десантний корабель-док.

 

Водночас щонайменше частину F-35, які мали б раніше бути поставлені Туреччині, США можуть продати іншим потенційним замовникам, зокрема Польщі, разом із офсетною угодою. Варшава раніше декларувала свою готовність саме до такого розвитку подій і вже надіслала Вашингтону формальний запит на придбання 32 винищувачів F-35A, які мають замінити у складі ВПС ЗС Польщі застарілі літаки ще радянського виробництва.

 

12-та серія налічує 157 машин. 7 червня Міністерство оборони підписало з Lockheed Martinowi контракт на суму $1,8 млрд щодо подальшої роботи над проектом літаків F-35 Block 4. І завершитися вона має в серпні 2026 року.

 

Новий безпілотник made in Ізраїль

 

Ізраїльський концерн Israel Aerospace Industries (IAI) у червні вперше оприлюднив нову, зменшену на близько 30% версію БПЛА Heron — T-Heron (Tactical Heron). Апарат створено для використання не лише з традиційних аеродромів, а й передусім із коротких злітних смуг, що є однією з його важливих тактичних переваг. Комплекс мобільний, усі його компоненти можуть транспортуватися на двох вантажівках. Призначений для здійснення розвідки в інтересах механізованих підрозділів збройних сил або інших підрозділів державних служб.

 

Розмах крил T-Heron —10,6 м. Використовується двигун Rotax потужністю 100 к. с., що дає змогу розвивати швидкість 220 км/год i досягати висоти до 7500 м. Тривалість безперервного польоту безпілотника становить 24 год. Стартова маса — 600 кг, корисне навантаження — 180 кг. Оперативний радіус дії — 240 км, a в разі використання супутникового каналу зв’язку — 1500 км. Новий апарат призначений для несення розвідувальної апаратури, яка може кріпитися на чотирьох точках зовнішньої підвіски. Водночас озброєння БПЛА не нестиме.

 

Наразі тривають наземні випробування T-Heron, перші польотні тести заплановані на кінець 2019 року.

 

Нова китайська ракета

 

1 червня в Китаї відбувся вже другий випробувальний пуск балістичної ракети (БР) нового покоління JL-3(Julong-3). Запустили її з борту підводного човна ВМС НВАК, що перебував під водою в затоці Бохай (Жовте море).

 

За оцінками експертів, дальність дії твердопаливної БР морського базування JL-3 — від 9 до 14 тис. км. Вона може нести до 10 ядерних бойових частин з індивідуальним наведенням на цілі. БР цього типу мають становити головне озброєння китайських атомних підводних човнів нового покоління типу 096, які планується взяти на озброєння флоту в середині 2020-х.

 

Перше випробування JL-3 відбулося на тому самому полігоні в акваторії Жовтого моря 22 листопада 2018 року. Для проведення таких тестувань китайці зазвичай використовують відповідно переобладнаний підводний човен проекту 032 (бортовий № 201).

 

Росія: старі нові кораблі та ЗРК «Сосна»

 

У Росії завершено модернізацію першого великого протичовнового корабля (ВПК) пр. 1155 «Маршал Шапошников» Тихоокеанського флоту ВМФ РФ, який отримав ударні КР «Калібр» і Х-35 «Уран». Відтак спеціалізований протичовновий корабель перетворено на багатоцільовий із ширшими бойовими можливостями. Наприкінці 2019-го він має стати до ладу в новій якості.

 

Ці кораблі були побудовані ще за часів колишнього СРСР — загалом 12 одиниць, із яких сьогодні в бойовому складі лишилося 8. З них 5 планується модернізувати. Експерти коментують модернізацію неоднозначно. З одного боку, то є справді практичний крок, що реально підвищить потенціал ВМФ РФ, тим більше що кораблі пр. 1155 є доволі вдалими для цього платформами. А з другого — факт проведення таких складних і витратних модернізацій замість інвестування коштів у будівництво нових кораблів свідчить про брак коштів або про втрату російською кораблебудівною промисловістю здатності будувати кораблі класу «есмінець».

 

За повідомленням російського джерела, на форумі «Армия-2019» в Кубінці (Московська область) вперше було показано серійний мобільний ЗРК малої дальності «Сосна» на базі БМП-3. Розробником є КБТМ ім. О. Е. Нудельмана, що входить до складу концерну «Ростех». Комплекс має 12 ракет «Сосна-Р» і може знищувати повітряні цілі на висоті до 5 км і дальності до 10 км у будь-яких атмосферних умовах. Повідомляється, що система є цілком автоматизованою та стійкою до електромагнітних перешкод. Екіпаж — дві особи.

 

Поповнення в ППО Ірану

 

На початку червня Іран представив власну мобільну систему ППО «Хордад-15», оснащену ЗУР «Саяд-3». За даними іранського джерела, нова система здатна контролювати повітряний простір у радіусі до 150 км і вражати повітряні цілі на дистанції до 45 км. Система оснащена РЛС із фазованою антенною решіткою, яка забезпечує одночасне перехоплення до шести повітряних цілей.

 

США: безпілотник без батареї

 

Американська компанія Alaka’I Technologies уперше представила макет нового літального апарата Skai із шістьма роторами. Особливістю проекту є те, що двигуни працюють на водневих елементах. За даними розробника, корисне навантаження апарата становить до 454 кг, дальність польоту без вантажу — 644 км без дозаправки, максимальна швидкість — 193 км/год. На відміну від аналогів, які розробляють інші компанії, зокрема Boeing та Airbus, апарат Skai працюватиме на водневих паливних елементах, а не на електричних батареях.

 

Відмова від батарей дає змогу суттєво зменшити загальну масу апарата. Своєю чергою, водневі паливні елементи мають набагато меншу масу. Принцип роботи останніх полягає в перетворенні енергії хімічної реакції на електричний струм. Такі прилади працюють лише в разі виникнення потреби приладів в електриці, тому не потребують додаткових батарей для акумулювання заряду.

 

Наразі в розробці перебуває не лише пілотована версія, а й автоматична безпілотна, що є цікавою для військових, рятувальників тощо.

 

Україна: гідроакустика та безпілотники

 

10 червня на озброєння ЗСУ було взято радіогідроакустичну систему «Ятрань», призначену для виявлення морських цілей, насамперед підводних човнів. Слід зазначити, що ця система була створена коштом КНДІ гідроприладів, що входить до складу ДК «Укроборонпром».

 

«Ятрань» складається зі спеціальних гідроакустичних буїв, що мають надчутливі акустичні сенсори, і цифрового центру обробки інформації. Конфігурація системи дає змогу об’єднувати й аналізувати акустичну інформацію, що надходить від багатьох гідроакустичних буїв. Особливістю є те, що останні працюють у пасивному режимі й зовсім не помітні для противника. Вони скидаються з вертольотів і дають змогу оперативно створювати мережі для локалізації та контролю переміщення ворожих кораблів і підводних човнів у заданому районі. Завдяки чому можна передавати координати цілей на відповідні вогневі засоби для їх знищення.

 

Наразі йдеться про підготовку до серійного виробництва системи «Ятрань» із перспективою оснащення нею підрозділів ВМС ЗСУ, а також, можливо, просування нового продукту на міжнародні ринки озброєнь.

 

Українська інноваційна науково-виробнича приватна компанія A. Drones, що спеціалізується на розробці й виробництві повітряних, наземних та морських безпілотних і роботизованих систем, представила новий гібридний безпілотник вертикального старту та посадки.

 

Для старту та посадки дрона не потрібна злітно-посадкова смуга, адже машина поєднує характеристики літака та вертольота, тобто може стартувати й сідати вертикально, тоді як, переміщаючись у горизонтальній площині, дрон використовує класичну аеродинамічну схему літака. Корисне навантаження становить 5 кг, крейсерська швидкість — 100 км/год, час перебування в повітрі — до 2 год. За даними компанії-розробника, наступним буде дрон аналогічної схеми більших розмірів з корисним навантаженням до 10 кг.

 

На думку експертів, особливості нових дронів аеродинамічної (гібридної) схеми дають змогу використовувати їх у різних сферах, насамперед у військовій. Зокрема, такий дрон може бути оснащений високоточними боєприпасами з можливістю коригування траєкторії під час польоту.

 

На озброєння ЗСУ 14 червня було прийнято модернізований і вдосконалений безпілотний авіаційний комплекс Spectator-М1 (розробник — ВАТ «Меридіан ім. С. Корольова», що входить до складу ДК «Укроборонпром»). Дрон створено в співпраці з фахівцями Київського політехнічного інституту. Сьогодні в межах державного оборонного замовлення готується серійне виробництво нового безпілотника для потреб ЗСУ та ДПСУ.

 

Spectator-М1 призначений насамперед для цілодобової повітряної розвідки і є вдосконаленою версією БПЛА Spectator попереднього типу. Дрон отримав нові тепловізор, станцію управління, можливість виконувати завдання в умовах активної радіоелектронної протидії противника. БПЛА також має зменшену масу та ефективну поверхню розсіювання. Відповідно дрон дістав більшу автономність. Дальність польоту становить 150 км. Максимальна швидкість — 120 км/год, крейсерська — 70 км/год, висота — 3600 м, час безперервного перебування в повітрі — понад 2 год. Передбачена можливість передачі інформації в цифровому кодованому вигляді.

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ

Джерело

 

Публікації та новини по темі:

 

ТУРЕЧЧИНА ПРИДБАЛА ЗРК С-400, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ПОГРОЗИ США

 

ПОСТАВКА ТУРЕЧЧИНІ С-400 БУДЕ ЗДІЙСНЕНА ВІДПОВІДНО ДО ГРАФІКУ

 

ЗБРОЯРСЬКІ НОВИНИ ТРАВНЯ

 

МОДЕРНІЗОВАНИЙ БПАК SPECTATOR-М1 УСПІШНО ПРОЙШОВ ДЕРЖАВНІ ВИПРОБУВАННЯ (ВІДЕО)

 

ГЕОПОЛІТИЧНЕ ПЕРЕХРЕСТЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

 

ФЛОТ КРАЇНИ ВЕЛИКОГО ДРАКОНА

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues