190329 UOPРосіяни одразу ж використали результати розслідування в своїх переговорах з міжнародними партнерами України.

 

Укроборонпром стверджує, що імпортозаміщення стоїть в порядку денному, і що недавній скандал має на меті витиснути Україну з міжнародного ринку ремонту військової техніки.

 

«Армія. Друзі. Бабки» – чотири частини журналістського розслідування (насправді, команда Бігус-інфо не заперечує, що з матеріалами їм допомогли) стали найбільш резонансною подією березня. Ми не аналізуємо чесність доставки та достовірність викладених журналістами даних. Ми говоримо про те, які наслідки це потягнуло.

 

ВЕКТОРИ ОБВИНУВАЧЕНЬ

 

Синоптично згадаємо що було у кожній частині журналістської програми.

 

Перша-друга частини. Нас занурюють у віртуальні розмови та есемески кількох молодих осіб, які постачають контрабандний товар на вітчизняні оборонні заводи. У ході цього діалогу з’ясовується, що один із членів групи – син високопосадовця РНБО Олега Гладковського. Промоніторивши соцмережі, помітили, що найбільше б’є саме емоційний фактор. Для більшості моїх підписників у ФБ найбільш вражаючим були не суми в двісті-триста тисяч доларів, а саме заявка одного молодого бізнесмена: без півмільйона Новий рік не святкуватиму. Все виглядало як брутальне витискання грошей з оборонних заводів. Без уточнення, що саме постачають. Нас завели в кухню контрабандних непрозорих поставок, перемовин майже блатною мовою, викликавши найогидніші почуття до учасників торгів.

 

Третя частина. Розповідає про начебто корупційну схему під час ремонту військово-транспортних літаків Ан-26 на заводі концерну Укроборонпром. Розслідувачі стверджують, що державний Укрспецекспорт закупив через посередників запчастини з РФ за ціною, в 7 разів вищою за реальну, а учасники схеми заробили на цьому 300 тисяч доларів.

 

Четверта та п’ята частини були присвячені правоохоронним органам, насамперед ГПУ і НАБУ. Тут журналісти доводять, що правоохоронці роками не розслідували схеми. Журналісти переконують, що начебто матеріали судових справ та листування вказують: вся ця активна діяльність мала б відбутися ще два роки тому. А не відбулася тому, що усі правоохоронні органи увесь цей час активно допомагали «схематозу».

 

Отже, якщо узагальнити, обвинувачення виглядали так.

 

Група бізнесменів, захистом яких служить один із вже екс-очільників РНБО, купують у Росії на правах контрабанди та втричі дорожче перепродають деталі для української техніки.

 

Змушують державні підприємства купувати неякісну техніку.

 

Отримують відкати.

 

Держава, у особі чиновників, які мають такий зиск, не налагоджує імпортозаміщення.

 

Окремим настійливим меседжем розслідувачів звучало обвинувачення, що, мовляв, контрабанда – це погано, і чинять це все «друзі президента». Хоча останнє звинувачення – це швидше сфера досліджень політтехнологів (самі журналісти в ефірі мало не заприсяглися, що вихід розслідувань у передвиборчий прайм – просто випадковість, просто раніше не встигли обробити отриманий матеріал).

 

НАСЛІДКИ: ФЕЙКОВІ ІМПІЧМЕНТИ ТА НЕФЕЙКОВІ ЗІРВАНІ КОНТРАКТИ

 

Наслідки розслідування Бігуса не забарилися.

 

Гучні звинувачення (Юлія Володимирівна пообіцяла президенту імпічмент, Анатолій Гриценко сказав, що всіх фігурантів слід посадити пожиттєво і навіть Зеленський свій обурений виступ з цього приводу записав українською мовою). Треба віддати належне, передвиборчий ґрунт було здобрено, вже не кажу про зовсім не короткі п’ятихвилинки ненависті й багато ображених почуттів. Але це наслідки, що стосуються політики та суспільного резонансу.

 

190329 OG

Олег Гладковський / Фото: Apostrophe

 

Розслідування потягнуло відставки, службові перевірки, й зрештою – реанімовані (бо порушені вони було давно) кримінальні справи. Заступника голови РНБО Олега Гладковського було усунено з посади, а сам він начебто заявив, що готовий піти за грати.

 

Але, окрім політичних та суспільних наслідків, не так гучно, але сталися й економічні. Точніше – економічні втрати України.

 

Один із експертів у згаданій сфері Віталій Федянін написав блог, де заявив, що через розслідування Бігуса було практично зірвано контракт із Казахстаном на ремонт казахської техніки.

 

«Всі роки Україна протистоїть жорсткій конкуренції з боку Росії в Казахстані. Українська продукція і послуги найбільше заважають Москві монополізувати казахський ринок озброєння і спеціальних послуг. Наприклад, саме українці навчили казахів ремонтувати наявні на озброєнні казахських збройних сил танки Т-72 і поставили для цього необхідне обладнання. Це стало головною перешкодою для росіян, які всіляко схиляли Казахстан до придбання свого Т-90. Україна ремонтувала для Астани іншу радянську техніку, зокрема, дивізійні самохідні гаубиці 2С3 «Акація». Протистояння російській агресії на Сході України ще більше розширило можливості українського ОПК по модернізації й ремонту радянського військового спадку, не кажучи вже про розроблені українською оборонкою нові зразки озброєння і військової техніки, – йшлося у авторській колонці автора. – Окремим важливим елементом казахського ринку залишається авіація. Українські підприємства як розробники мають ексклюзивне право на сервісні роботи з ремонту, подовження строку експлуатації, модернізації і сертифікації літаків родини АН… Натомість росіяни наполегливо просувають тезу, що українці неспроможні у галузі ВТС, а якщо щось і можуть, то тільки у кооперації з Росією (російськими компонентами, агрегатами і т.д.)».

 

Те, що в такий спосіб, бажаючи витиснути Україну з ринку воєнного ремонту, Росія здійснила інформаційну атаку проти ДК «Укрспецекспорт», нам підтвердило ще одне поінформоване джерело з цієї сфери. Нам повідомили, що казахстанський контракт був не єдиним, який зірвало розслідування, Україною було втрачено ще один контракт з однією із країн арабського світу.

 

190329 UOP 2

 

За даними джерела, ремонт військової техніки був прекрасним ринком для Укроборонпрому. Україна впевнено там трималася, і раніше РФ не дуже на нього зважала, бо вона займалася не ремонтом, а постачанням. Ремонт був для неї дрібницею, але він не був дрібницею для Укроборонпрому. А оскільки РФ понесла серйозні втрати через санкції, то вони вирішили зайняти позиції й на ринку ремонту. Тому, стверджує наш співрозмовник, на погляд значної більшості фахівців галузі, скандал був скерований не проти корупції (з якою потрібно боротися), а проти концерну. Адже забезпечення лише власних потреб не дасть такого прибутку, як зовнішньоторговельна діяльність компанії. Наші партнери через кілька днів після розслідувань почали сумніватися, мовляв, росіяни кажуть, що ви без них нічого не зробите.

 

НЕОФІЦІЙНИЙ ПОГЛЯД

 

Наші співрозмовники стверджують, що шкода від оприлюднення матеріалів неспівставна із суспільною дискусією, яку воно збурило.

 

- Система закупівель запчастин на оборонні заводи виглядає так. Підприємство потребує запчастин, але наперед оплачує максимум 20% вартості товару, – розповідає нам один з учасників ринку. – Кому оплачує? Ну ясно, що не Міністерству оборони Росії, закупити там щось нереально. Через дві-три фірми-посередниці оплачують українським бізнесменам, які беруть на себе ризики. Ризики домовлятися в РФ, перевозити через кордон. А ще є момент. З ними не розплачуються, поки не пройде гарантійний термін обслуговування. Гарантійний термін триває приблизно рік. Тобто, вклавши свої гроші, постачальник може отримати прибуток лише через рік. Звісно, що він може закласти і 200, і 300% прибутку. Але навіть за таких комісійних ця закупівля вигідна Укроборонпрому. Якщо ми хочемо, щоб державний концерн розвивався, то йому потрібна зовнішня діяльність. І зараз ми отримуємо десятки різних найменувань деталей не лише від згаданих в розслідуванні фірм.

 

190329 UOP 1

 

На наше запитання, чому не налагоджується імпортозаміщення, ми почули таке:

 

- У Укроборонпрому десятки контрактів, деколи під кожен з них потрібно кілька штук саме таких одиниць колишньої радянської техніки. Ну хто заради кількох одиниць буде розгортати виробництво? Йдемо далі. Розслідувальники стверджують, що наші заводи отримують неякісну техніку. Я вже казав, що техніка має гарантійний термін. Але навіть якщо уявити, що постачальник купив «прийомку» на заводі, то я не можу уявити, що таку «прийомку» можна купити в армії. Адже техніку має прийняти командир частини. Чи ви припускаєте, що постачальник корумпує весь ланцюжок контролю: від директора заводу до командира частини? Я – ні. Але, не виключаючи корупції, вважаю, що прозорість можлива тільки, коли ми будемо переходити на західне озброєння та стандарти НАТО. На це потрібний час, кошти. Яких у нас значно поменшає завдяки журналістській команді. Бо прикметно, що росіяни понесли результати розслідування на переговори з нашими партнерами буквально що наступного дня після оприлюднення.

 

А ТАКОЖ ПОРАДИ

 

Які уроки винесли Укроборонпром та Україна зі «збройного скандалу»? Реальне життя (так само, як реальне виробництво, реальний імпорт-експорт) – воно завжди більше та різноманітніше, ніж висновки журналістів-розслідувачів. Це аксіома, яка побутує в середовищі тих, хто займається металургією, і тих, хто займається сільським господарством. Тож ми адресували це запитання визнаним фахівцям із безпеки.

 

Ті, кому не потрібна увага чи сприяння влади, реагують на розслідування, намагаючись дати практичні поради.

 

190329 IK

 

Ігор Кабаненко, адмірал Військово-Морських Сил ЗС України, в минулому – перший заступник головнокомандувача ВМС ЗСУ та радник-посланник Місії України при НАТО у МЗС, заступник міністра оборони України у ексклюзивному коментарі Укрінформу зазначив:

 

- Скандал підняв кілька серйозних питань. Держава повинна мати структуру, яка відповідала б за цей напрям, формуючи і політику, й оборонне замовлення. Гостро постало питання міжнародного аудиту Укроборонпрому та питання його реформи. І питання зміни законодавства. Що таке реформа? Підприємства повинні бути структуровані по видах озброєння та військової техніки: авіаційна техніка; бронетанкова техніка; суднобудування й морська техніка; радіолокація, радіозв’язок; високоточна зброя й боєприпаси. За такою схемою створено перший авіабудівний кластер – Українська авіабудівна корпорація – на основі "Антонова". Підприємства, об’єднані за кластерною моделлю, будуть більш конкурентними на ринку.

 

Для реалізації цієї реформи необхідно, в першу чергу, удосконалити законодавчу базу та ухвалити необхідні закони. І, звісно, цей бізнес повинен бути прозорим і має стояти на засадах приватно-державного партнерства.

 

190329 VG

 

Володимир Горбулін, один із засновників та перших секретарів РНБО, радник трьох президентів України з питань безпеки:

 

- Журналістські розслідування – непогані ліки. Але читаючи та дивлячись останні розслідування, мені хотілося б, щоб люди не забували: мова йде не лише про поточні політичні проблеми, а й про глобальну галузь економіки. І залишатися на цих ринках в оборонній галузі важливо і для української безпеки, і для української економіки. Останній медіа-скандал зі зброєю – вкрай неприємний інцидент, але не смертельний для нашого оборонного комплексу.

 

Але якщо по суті ситуації с Укроборонпромом: тут уся справа в системі, яка дозволяє формувати такі сюжети. Десятиліття я говорю, що треба створити комісію по ВПК, яка б займалася військово-технічною політикою. Неможливо мати в одній структурі й тих, хто виробляє озброєння, і тих, хто його продає. Необхідно йти шляхом змін, роблячи концерн сучасним та гнучким. Вкрай важливо, щоб там працювали професіонали, люди, які добре знають та досліджують виробництво. І важливо втримати позиції та інтегруватися в глобальний оборонний ринок.

 

ПОГЛЯД ІЗСЕРЕДИНИ. ОФІЦІЙНИЙ

 

Промоніторивши соцмережі оглядачів та виробників зброї, ми також адресували свої запитання в Укроборонпром.

 

Зокрема, ми поставили концерну такі запитання. Чому засекречені обсяги інформації про виробництво? На якому етапі реформа галузі? Чи заточені самі чиновники на реформу, враховуючи, що непрозорість дає свої корупційні зиски? Як прокоментують скарги виробників, що держава монополіст, а також на те, що вони самі не можуть продавати зброю та шукати ринки. Яка найбільша проблема українського воєнного виробництва? Імпорт з РФ – це ахіллесова п’ята нашого експорту. Чи продумується якийсь план розвитку оборонної галузі?

 

Незабаром ми отримали відповідь прес-служби Концерну.

 

190329 UOP 3

 

Укроборонпром переконував, що доступ до Державного оборонного замовлення (яке формують не вони, втім – по законопроекту, який вони розробили) мали всі гравці ринку. Що за час війни підприємства концерну не мали преференцій, особливих умов роботи чи монопольного становища щодо участі в ДОЗ (Державне оборонне замовлення). Переконували, що замовлення у рамках ДОЗу були та є доступними до виконання будь-якими підприємствами не залежно від форми власності. Більше того, “Укроборонпром” розвиває активну співпрацю із “Лігою приватних підприємств ОПК”, і разом вони планують розсекретити значні масиви інформації у частині формування та реалізації ДОЗ.

 

Також обнадійливо звучали відповіді про імпортозаміщення. Порівняно з 2014-2015 роками, найбільш критичні проблеми у сфері імпортозаміщення в державному концерні «Укроборонпром» вже вирішені, відповіли в концерні.

 

Зокрема, в Укроборонпромі навели такі дані: «З 2014 року концерном реалізовується програма імпортозаміщення, завданням якої є повний розрив зв’язків з військово-промисловим комплексом Росії. У її рамках налагоджено співпрацю із понад 500 приватними українськими підприємствами, які своєю продукцією замінили комплектуючі російського виробництва».

 

У прес-службі концерну зазначили, що «у виробництві БТР-4 у 2014 році використовувалось 45% російських деталей, 45% українських і 10% іноземних. Вже у 2015 році його почали виробляти без жодної російської деталі, а частка українських та іноземних комплектуючих зросла до 65% і 35% відповідно. У 2016 році БТР-4 отримав вже 85% українських деталей і 15% іноземних».

 

«Якщо порівнювати з 2014-2015 роками, то найбільш критичні проблеми у сфері імпортозаміщення вже вирішені. Особливо у бронетанкової галузі, наприклад: освоєння виробництва гусениць для БМП. Наразі завод імені Малишева освоїв виробництво цих виробів, для чого було необхідно замінити стандарт сталі, адже старий вироблявся у Росії», – зазначили у концерні.

 

А, наприклад, на ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор", який виробляє авіаційні двигуни, кількість освоєних у власному виробництві номенклатур деталей перевищила 5500 найменувань.

 

Детально до питання про міжнародний аудит компанії, реформу, корпоратизацію обіцяємо повернутися у наступному матеріалі. Завершуючи цю публікацію, хотіли б закликати дивитися на концерн (будь-якого профілю) не лише, як на місце зловживань, а як на держані гроші. На бізнес, який проводить власна держава і з якою завжди будуть конкурувати.

 

Лана САМОХВАЛОВА

 

Джерело

 

Публікації та новини по темі:

 

«УКРОБОРОНПРОМ» ЗАЯВИВ ПРО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ З ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯМ РОСІЙСЬКИХ ДЕТАЛЕЙ В ОПК

 

ПРО РЕФОРМУ "УКРОБОРОНПРОМУ"

 

РНБО ДОРУЧИЛА ПРОВЕСТИ АУДИТ І РЕВІЗІЮ ДІЯЛЬНОСТІ "УКРОБОРОНПРОМУ" ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ІНОЗЕМНИХ ЕКСПЕРТІВ

 

ГОЛОВА УКРОБОРОНПРОМУ БУКІН ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ ЖУРНАЛІСТІВ: «ВСЕ ПРОСТО – ЛИШИВСЯ МІСЯЦЬ ДО ВИБОРІВ»

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues