190109 opkПродукція українського ОПК має попит за кордоном. Експерти пояснюють, партнерів приваблює як ціна, так і тактико-технічні характеристики.

 

Про це та інше в матеріалі від Укрінформ.

 

Свіжа новина: Україна поставила в Ізраїль озброєння власного виробництва – станцію радіотехнічної розвідки “Кольчуга-М”. Про це повідомляє видання Defence Blog з посиланням на дані фінансового порталу ImportGenius, додаючи, що офіційного підтвердження угоди немає. Повідомляється, що саму угоду між дочірньою компанією державного концерну “Укроборонпром” Укрспецекспорт” та ізраїльською компанією Airsom Ltd., відповідно до якої Ізраїль купує один екземпляр комплексу “Кольчуга-М”, було укладено ще в березні минулого року.

 

З відкритих джерел відомо, що станція радіотехнічної розвідки “ Кольчуга” була розроблена ще в Радянському Союзі, а модернізований комплекс – в 2001 році. Серійно “Кольчуга-М” вироблялась до 2014 року на заводі “Топаз” в Донецьку, після російської окупації потужності залишились на непідконтрольній Україні території, проте технологію виробництва “Кольчуг” вдалось зберегти. З 2016 року Укроборонпром планував поновити серійне виробництво “Кольчуг” в Запоріжжя на заводі “Іскра”, який щоправда спеціалізується на виробництві комплексів активної, а не пасивної радіотехнічної розвідки, до якої належить “Кольчуга”. На початок 2019 року українські ЗСУ ще не отримали комплексів “Кольчуга” виробництва заводу “Іскра”.

 

“Кольчуга” за часів незалежної України вже встигла побувати в центрі крупного міжнародного скандалу. В 2002 році фігурант “касетного скандалу” колишній майор державної охорони Микола Мельниченко дав свідчення Великому журі Сан-Франциско щодо планів тодішнього президента України Леоніда Кучми продавати “Кольчуги” в Ірак в обхід міжнародних санкцій. Підтвердження продажів комплексів в Ірак так і не знайшлись, але сам скандал завдав відчутного удару міжнародному іміджу України.

 

Микола Мельниченко
Микола Мельниченко

В історії з продажем Україною “Кольчуги-М” Ізраїлю лишається поставити кілька крапок над “і”: по-перше, як так склалось, що Україна, не маючи серійного виробництва таких комплексів і ведучи війну проти Росії, експортує “Кольчугу”, нехай лише одну? А по-друге, чим саме зацікавила Ізраїль не нова українська станція радіотехнічної розвідки?

 

Якість і тактико-технічні характеристики “Кольчуги” – більш ніж задовільні

 

Редактор журналу Ukrainian Defense Review (Український оборонний огляд) Антон Міхненко в коментарі Укрінформу пояснив, що український комплекс радіотехнічної розвідки має кілька суттєвих переваг.

 

“Україна постачала “Кольчуги” і у В’єтнам, і в Грузію, і в Туркменію, і в Китай, і в Ефіопію, і в Азербайджан, а з минулого року – і в Ізраїль. Чим зумовлений такий попит? По-перше, “Кольчуга-М” – це станція пасивної радіотехнічної розвідки, тобто вона дозволяє виявляти роботу джерел радіовипромінення (авіаційних, наземних чи морських), абсолютно нічого не випромінюючи. Тобто цей комплекс неможливо засікти, а він може визначити ледь не усі джерела радіовипромінення, які знаходяться в полі його “зору”. Крім того, “Кольчуга” може “бачити і чути” набагато далі, ніж інші комплекси, наприклад, російського чи чеського виробництва. Повітряні цілі “Кольчуга” здатна розпізнати на дальності до 800 км, а наземні – до 600 км (така різниця зумовлена і рельєфом, і особливостями розповсюдження радіохвиль). Також комплекс має свою базу даних – тобто одразу після виявлення цілі “Кольчуга” надає оператору не просто параметри, а й тип цілі і приналежність до певного авіаційного чи наземного засобу. Відповідно, маючи цю інформацію, оператор знає, що далі робити з ціллю”, – пояснив Антон Міхненко.

 

Антон Міхненко
Антон Міхненко

“Також “Кольчуга” може одномоментно відстежувати до 200 одиниць радіотехнічних засобів, а альтернативні радіолокаційні системи можуть “засікати” від 60 до 140 одиниць. Така ж ситуація і з відстанню, на якій знаходиться ціль – альтернативні РЛС можуть це робити на відстані в 1,5-2 рази меншій, ніж “Кольчуга””, – доповнює Антона Міхненка експерт з питань національної безпеки і оборони України Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия.

 

...І ціна “не кусається”

 

Покупка Ізраїлем лише одного комплексу “Кольчуга-М” може бути пов’язана з необхідністю закрити якусь прогалину в обороні в найкоротші строки і по найнижчій ціні. Зокрема, таку думку висловив Іраклій Джанашия.

 

Іраклій Джанашия
Іраклій Джанашия

“З урахуванням того, що “Кольчуги” здатні успішно і своєчасно визначити зенітно-ракетні комплекси С-300, які нещодавно Росія передала Сирії, і “Куб”, які Радянський Союз постачав в Ліван в далекому 1982 році, вибір у ізраїльтян був очевидним”, – пояснив експерт.

 

У скільки ж обійшлась Ізраїлю українська система радіотехнічної розвідки? “У документі про продаж зазначена ціна в $6,1 млн. Проте за останні 6 років “Кольчуга” значно подешевшала, адже ще в 2011 вона коштувала $24 млн. Швидше за все, це наслідок появи на ринку сучасніших моделей”, – пояснює Іраклій Джанашия.

 

“Ціна кожного комплексу залежить від багатьох чинників. Насамперед від того, хто є покупцем і скільки одиниць продається – чи-то три повних комплекси, чи лише “начинка” навіть без машини, на якій його встановлюють. Тим паче, вартість подібних розробок ВПК – комерційна таємниця, і в більшості випадків точні цифри невідомі. Тому однозначну ціну назвати дуже важко”, – пояснює Антон Міхненко.

 

Замість висновку: на Україну припадає 2,6% світового експорту озброєння

 

Новина про продаж Ізраїлю “Кольчуг”, як йшлося вище, дуже здивувала пересічних спостерігачів. Проте дивуватись немає чому. “Навіть попри війну Україна займає дев’яте місце в рейтингу країн-експортерів озброєння з часткою в 2,6% світового експорту. Основні регіони продажу – країни Азії та Африки”, – резюмує Іраклій Джанашия.

 

Літак АН-32
Літак Ан-32

Що Україна може в найближчому майбутньому постачати за кордон? Експерти пояснюють, що потенціал є як у продажу літаків та гвинтокрилів, так і у танків та БТРів.

 

“Варто відмітити літаки Ан-32RE (військові транспортники) – ми вже успішно продали Індії 40 одиниць на суму в $400 млн, а в 2016 році обидві держави домовились про спільне виробництво ще 500 літаків Ан-32 впродовж 15 років загальною вартістю в $5,3 млрд. Успішно продаємо ми і гвинтокрили – наприклад, Мі-24. В 2015 році 2 одиниці отримала Нігерія, а два роки тому Україна уклала угоду про продаж 33 одиниць Мі-24 Алжиру - пояснює Іраклій Джанашия. – У 2017 році Україна продала Тайланду 49 одиниць танків “Оплот” на загальну суму понад $200 млн. Є потенціал і далі їх експортувати, але Укроборонпром пообіцяв, що наступна партія танків “Оплот” відправиться на передову, на Сході України”

 

Микола Романюк,

Київ

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues