181229 zbroyaЩо і в якій кількості може запропонувати світові вітчизняний ВПК.

 

Чим торгувала Україна? Українцям залишали тільки нішу торгівлі старою радянською технікою і боєприпасами – на складах після розвалу Радянського Союзу її було більш ніж достатньо. Фактично відносно незалежним залишалося тільки обслуговування літаків марки «Антонов» по ​​всьому світу. Все інше було «заточене» під російські потреби. Так, усі стратегічні ракети були зав'язані на дніпропетровський «Південмаш», виробництво вертолітних двигунів – на запорізьку «Мотор Січ», корабельних турбін – на миколаївський «МашЗоря».

 

Новина по темі: У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 2019 РОКУ «МОТОР СІЧ» ЗАПУСТИТЬ ЛІНІЮ ПО ВИРОБНИЦТВУ ВЛАСНИХ ГВИНТІВ ДЛЯ ВЕРТОЛЬОТІВ

 

Деякі чисто вітчизняні зразки, звичайно, з'являлися. Але здебільшого це було продовження радянських розробок кінця 1980-х років – наприклад, коректований артилерійський снаряд «Квітник». Винятком з правил став основний бойовий танк «Оплот».

 

181003 Oplot 1

Версія танка БМ «Оплот» модернізована для участі у пакистанському танковому тендері. Цех заводу ім. Малишева 3 жовтня 2018 року (з) turchynov.com

 

Що змінилося в останні роки? Після 2014-го – анексії Криму і початку антитерористичної операції на Донбасі – ситуація з експортом зброї кардинально змінилася. По-перше, було прийнято політично правильне рішення про припинення співпраці з Російською Федерацією, що призвело до зупинки цілої низки програм. По-друге, Україні терміново була потрібна зброя, а тому всі можливості військової промисловості були мобілізовані для вирішення внутрішніх проблем. А вони виявилися не безмежними – переорієнтація викликала тимчасове припинення експортних контрактів. Так, до Нацгвардії потрапили «ангольські» танки Т-64 і «тайські» БТР-3.

 

Згодом контракти були завершені: насилу тайський на 49 танків «Оплот» (тут серйозні проблеми виникли з російськими комплектуючими) і БТР-3, а також відправлені до Африки танки Т-64. Однак нових контрактів не було: військова техніка зі складу йшла у війська, жвава торгівля «надмірною» зброєю теж зійшла нанівець.

 

Новина по темі: ФІНАЛЬНА ПАРТІЯ УКРАЇНСЬКИХ ТАНКІВ БМ «ОПЛОТ-М» ПРОЙШЛА ВИПРОБУВАННЯ У ТАЇЛАНДІ ТА ВВІЙШЛА ДО СКЛАДУ АРМІЇ

 

У підсумку, як свідчать дані Державної служби експортного контролю України від 11 липня 2018 року, Україна наразі виконує понад 40 контрактів, скоротивши експортні поставки військової техніки на 71% (порівняно з попереднім роком). Якщо говорити про грошовий еквівалент, то, за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем світу (SIPRI), за рік країна скоротила експорт зброї вдвічі – з $657 млн до $323 млн.

 

Чим торгуємо найуспішніше? Майже єдиною експортною позицією на сьогодні залишаються протитанкові керовані ракет КБ «Луч». Ракети «Скіф», «Стугна», «Корсар» є вкрай затребуваними на світовому ринку і експортуються сотнями штук. Загальні обсяги невідомі – у пресу потрапляє інформація лише щодо окремих деталей досить великих контрактів. Так, нещодавно стало відомо про постачання у вересні цього року партії ракет «Стугна» (для застосування в танках Т-55 і знаряддях МТ-12) в Алжир.

 

Новина по темі: ГЕНЕРАЛЬНИЙ КОНСТРУКТОР КБ «ЛУЧ» - МИ ЗАРАЗ ВИРОБЛЯЄМО БЛИЗЬКО 6 ТИСЯЧ РАКЕТ НА РІК

 

Що стосується послуг, то єдиним великим контрактом (40 літаків Ан-32RE), який виконується з 2009 року, є індійський – на ремонт і модернізацію парку військово-транспортних літаків Ан-32Б місцевих ВВС.

 

Цікаво, що незважаючи на бойові дії, що тривають, досить великий відсоток українського військового експорту припадає на запчастини до бойової техніки. До того ж Пакистану харківський завод ім. В.О. Малишева постачає моторно-трансмісійні відділення на базі дизельних двигунів 6ТД-2 для танків Al-Khalid пакистанського виробництва. На експорт також активно йдуть запасні частини для 122-мм гаубиць Д-30, реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», мінометів 60, 82 і 120 мм і багато іншого.

 

При цьому все частіше партнерами з виробничої кооперації при виконанні експортних контрактів стають іноземні (неросійські) компанії. Хоча ще у 2014–2015 роках українські зброярі змушені були шукати шляхи отримання російських запчастин для своєї техніки. Тут була і контрабанда, і пошук обхідних шляхів, які дозволили б формально не порушувати санкції. У зв'язку з цим варто згадати про Білорусь, звідки потоком йшли запчастини для вертольотів Мі-8 і Мі-24.

 

Однак в останні роки ситуація змінилася кардинально – тепер знайдені постачальники з числа східноєвропейських країн, які ще за радянських часів за ліцензією виробляли ті або інші вузли чи агрегати, і найголовніше – багато позицій замінені Китаєм. Наприклад, запчастини для РЛС, яка встановлюється на модернізовані у Львові винищувачі МіГ-29, родом саме звідти.

 

Зворотний інжиніринг всередині України дозволив поки освоїти лише невелику частину найпростіших деталей, які виробляються нині тільки на території Росії. І це об'єктивний процес, бо верстатний парк значно застарів, фахівців робітничих професій залишилося небагато – тому потрібні великі кошти і час для такого непростого процесу. Однак деякі результати вже є – це і налагодження серійного виробництва артилерійських снарядів калібру 152, 155, 100 мм, стволів для танкових гармат, стволів калібру 25 і 30 мм.

 

Що чекає український ВПК у перспективі? Українська оборонна промисловість вже зараз обкатує кілька десятків досить перспективних зразків озброєння. Причому не тільки на полігонах, а й у бойових умовах проти сучасної російської техніки і апаратури. Згодом це буде найкращою рекламою нашої бойової техніки на міжнародних ринках.

 

Ну а поки майбутнє збройової промисловості цілком і повністю знаходиться в руках іноземних інвесторів, які, не дивлячись на війну, досить охоче дають гроші як на розробку нових зразків озброєнь, так і на модернізацію. Так, за останні декілька років на саудівські гроші був створений ракетний оперативно-тактичний комплекс «Грім-2», 300-мм снаряд «Вільха», що коригується (на турецькі інвестиції), проведено комплекс модернізації, наприклад, ЗРК С-125 (в інтересах ефіопського замовника).

 

181018 wilha 2

 

При цьому всі напрацювання залишаються інтелектуальною власністю українських компаній, і з «Грома-2» вже виріс вітчизняний «Сапсан», «Вільха» прийнята на озброєння, а напрацювання «Радіонікс» з розробки та виробництва активних, напівактивних, а також пасивних головок самонаведення для ракет класу «земля-повітря», «повітря-повітря» і «повітря-земля» дозволили створити певний ерзац протикорабельної ракети на базі С-125, який до прийняття на озброєння «Нептуна» зможе трохи підсилити нашу берегову оборону на Азовському і Чорноморському узбережжі.

 

Новина по темі: КОМПЛЕКС «ВІЛЬХА» ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ Й НАПРАВЛЕНО В СЕРІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО (ВІДЕО)

 

Ще одним шансом для наших зброярів, як не дивно, є американські санкції, які Вашингтон регулярно накладає на російський військово-промисловий комплекс. Наші компанії не тільки можуть закріпитися на світовому ринку озброєнь, а й знайти нові ніші для експорту своєї продукції і послуг. Як цим унікальним шансом ми скористаємося – окреме питання, але серйозні заявки вже є. Так, лише за останні пару місяців українські підприємства оборонного комплексу взяли активну участь у трьох досить великих міжнародних виставках, які пройшли дуже щільно на різних континентах.

 

 

Таким чином, нинішня ситуація з військовим експортом не виглядає зовсім уже похмуро. Є окремі галузі, де Україна може гідно конкурувати з тією ж Росією. Але багато що залежатиме тільки від моторності менеджерів «Укроборонпрому» і приватної ініціативи – адже вже зараз невеликі компанії поступово отримують можливість виходу на зовнішні ринки без тотального контролю державного монополіста.

 

Михайло ЖИРОХОВ,

військовий експерт, історик, автор книг і статей з історії локальних конфліктів ХХ сторіччя

 

Джерело

 

Публікації та новини по темі:

 

«УКРОБОРОНПРОМ». ВІД МОНОПОЛІЇ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

 

КОМУ ПОСТАВЛЯЄ ЗБРОЮ УКРАЇНА

 

РЕФОРМА ОПК: ВІД РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДО ДОВГОСТРОКОВИХ ПЛАНІВ

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ: ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ

 

РОЗВИТОК ОПК – ПЕРШОЧЕРГОВА СПРАВА СЬОГОДЕННЯ

 

В УКРАЇНІ ЗАПУЩЕНО ЛІНІЮ ПО ВИРОБНИЦТВУ ВЛАСНИХ ПАТРОНІВ (ВІДЕО)

 

ЕКСПОРТ ЗБРОЇ, ТРЕНДИ ТА ВИКЛИКИ: НЕОБХІДНІСТЬ ПАРТНЕРСТВА ДЕРЖАВИ ТА ПРИВАТНИХ КОМПАНІЙ

 

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues