180515 MariupolМіжнародні розслідувачі Bellingcat і Служба безпеки України довели – найпотужніший обстріл Маріуполя здійснили кадрові російські військові. Тоді в січні 2015 року загинуло 29 мирних жителів і майже сто були поранені. Зараз озвучені маршрути підходу, точки обстрілу, підрозділи армії Російської Федерації і особи тих, хто віддавав наказ бомбити мирне місто. Усі подробиці в матеріалі журналістів Донбас.Реалії.

 

24 січня 2015 року, Маріуполь. Мікрорайон Східний зазнав масованого удару «Градами». Близько тридцяти загиблих, більше сотні поранених.

 

180515 Mariupol 1

Загиблі внаслідок обстрілу, Маріуполь, мікрорайон Східний, 24 січня 2015 року

 

«Дворічну дівчинку відвезли. Відрізали їй ногу до коліна. А батьки її загинули, прямо там, на ринку», – розповідає мати іншої постраждалої дитини Яна Демченко.

 

180515 Mariupol 2

Яна Демченко, мати постраждалої дитини

 

Здавалося, що ця трагедія так і залишиться нерозслідуваною. Але минулого тижня в СБУ заявили: вдалося встановити причетність до обстрілу підрозділів Збройних сил Російської Федерації. А також ідентифікувати частину виконавців.

 

 

 

Хто причетний до обстрілу Маріуполя?

 

«11 чоловік – семеро військових Російської Федерації та четверо громадян України – бойовики так званих «ЛНР» і «ДНР». Усіх їх оголошено у розшук. Зараз тривають відповідні процедури: будемо оголошувати в міжнародний розшук, зокрема, по лінії Інтерполу», – заявив голова СБУ Василь Грицак.

 

180515 Mariupol 4

Василь Грицак, голова СБУ

 

Паралельно своє розслідування проводила і міжнародна мережа Bellingcat. За версією СБУ і Bellingcat, в ніч з 23 на 24 січня два дивізіони російських «Градів» – це мінімум 12 установок перетнули російсько-український кордон в районі селища Ковалі Донецької області.

 

«Операцією безпосередньо керували начальник артилерії Південного військового округу Збройних сил Російської Федерації – Ярощук Степан Степанович, полковник ЗС РФ Цаплюк Олександр Йожефович, позивний «Горець». Підполковник ЗС РФ Власов Максим Володимирович, позивний «Югра», – повідомив голова СБУ Василь Грицак.

 

 

 Подробиці обстрілу

 

В своїх переговорах російські військові використовують кодові назви. Наприклад «Гради» – це «родичі» або «рідня», держкордон – «стрічка», вогневі позиції – «грядки», стріляти – «сіяти».

 

– Ви де?

– Та «сім’ю» зустрів, «стрічку» перейшов, – це перехоплення тодішньої розмови російських військових.

– Через скільки будете на місці, на «грядках»?

– Хвилин через сорок.

 

 

Далі «Гради» висуваються на точки стрільби в районі селищ Саханка і Безіменне. Беруть участь в обстрілі і «Гради» бойовиків угруповання «ДНР». Незабаром на зв’язок виходить Валерій Кірсанов – агент з числа місцевих жителів. Він повідомляє про промах: «Олександре, дуже, дуже перестаралися. По домівках пішло, по ринку, по дахах. Ой, йоо».

 

Далі йде перехоплення спілкування бойовиків, які брали участь в обстрілі: «Я ж тебе попросив – є очі, а ти, *****, я сам. Ну цей, то все х****, братан, не очкуйся ... .Та зрозуміло, ладно, швидше здриснуть».

 

В цей час в мікрорайоні Східний – справжнє пекло.

 

 

 «Мама болить рука, мама болить рука». Я розгортаю руку – а у неї ось тут шматок стирчить», – пригадує мати постраждалої дитини Яна Демченко.

«Ми лежали. Горіло. Дуже багато горіло машин», – розповідає лаборант ринку «Південний» Ольга Крестенкова.

 

Чому атакували житловий квартал?

 

Як же так вийшло, що ракети вдарили саме по вулицях Східного, де військових об’єктів не було?

 

Кореспондентам Радіо Свобода на умовах анонімності вдалося записати аудіоінтерв’ю з одним із розслідувачів міжнародної мережі Bellingcat. У процесі вивчення переданих їм Україною записів перехоплень переговорів російських військових і бойовиків, вони встановили – об’єктів атаки було кілька.

 

180515 Mariupol 6

Мікрорайон «Східний» після обстрілу. Маріуполь, 24 січня 2015 року

 

«Цілей було приблизно вісім або дев’ять. Ми змогли з цих дев’яти-восьми цілей ідентифікувати дві. По них були отримані геокоординати в незашифрованому вигляді через смс. Одна з координат з позначкою «танки» перебувала приблизно за півкілометра від перших дев’ятиповерхових будинків на околиці Маріуполя», – зазначив розслідувач Bellingcat.

 

Цілей було приблизно вісім або дев’ять. Ми змогли з цих дев’яти-восьми цілей ідентифікувати дві

 

Ті, хто стріляв, не могли не розуміти, атака «Градами» околиць міста – це невідворотне масове вбивство мирних жителів.

 

«Один залп забезпечує покриття площі в межах 16 гектарів. Один гектар це 100 метрів, і ми виходимо на півтора-два квадратних кілометри після одного залпу. Вони покривають площі замість точкових поразок», – каже військовий експерт Defense express Сергій Згурець.

 

180515 Mariupol 3

Сергій Згурець, військовий експерт Defens express

 

Але наступне дослідження радіопереговорів показує – тим, хто стріляв, було все одно. Російські військові, вже знаючи про жертви, не зупиняються і просять наводити на ціль точніше, називаючи «Град» – «тачками».

 

– Братик, перевіряй, коротше, кожну «тачку», добре? Кожну «тачку»? Чи зможете? Кожне «корито» зможете перевірити? Можливо, при наведенні.

– Зрозумів, зрозумів.

– Та тому що як би це ... ну начебто, з***, а там сікли прямо по місту, б***. Ну, які наші друзі. Все місто горить н***», – мовить в перехваті.

 

 

І тільки після того, як рахунок жертв пішов на десятки, керівник артилерії Південного військового округу генерал Ярощук віддає команду – згорнути операцію.

 

 

– Горець, слухай мене уважно – значить, поки стій. Нехай кудись підуть.

– Я зрозумів вас, зрозумів.

– Ви мене зрозуміли, хто? Ховайтеся, б***! Відводь так, що б не було видно. Щоб тебе люди не бачили, б***! Щоб нізвідки не було видно – ні з дороги. В балці все ховайтеся.

 

 

Але «Гради» бачили і чули.

 

   У мене складалося враження, що машини з «Градами» стояли на сусідній вулиці: Наталя Логозінська

 

«Коли був обстріл Східного, я була в Широкино. У мене складалося враження, що від мене ці машини з «Градами» стояли на сусідній вулиці. Тобто я розумію, що це в кінці села – може, в районі Саханки, – пригадує жителька Широкиного (до лютого 2015 року) Наталя Логозінська.

 

180515 Mariupol 5

Наталя Логозінська, жителька Широкиного (до лютого 2015 року)

 

Також Наталя переказала, що в той день бачив її односельчанин.

 

«Він говорить: «Я виліз на мансарду – і тільки глянув! То я звідти не пам’ятаю як зіскочив, бо явно бачив машини з «Градами» і не одну – які були спрямовані в бік Маріуполя», – каже Наталя Логозінська.

 

Всі зібрані і СБУ, і Bellingcat факти і докази причетності російських військових до обстрілу Маріуполя – найближчим часом передадуть до міжнародного суду ООН в Гаазі.

 

«Воно не забувається! Хочеться забути – але воно не забувається!», – каже очевидиця тієї страшної події.

 

ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

 

 

Марк Крутов

Джерело

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues